Игра слов на тему торговой войны и Соглашения об ассоциации с ЕС

Заспокійливий декларативний заголовок до заяви Азарова та Медвєдєва про те, що ніякої торгової війни між Україною та РФ нема, навряд чи в когось зміг вселити спокій. Український прем'єр у повний голос заявляє про "спекуляції" на даній темі.

Не хочеться давати волю емоціям та крикливому популізму, але останні три роки довели, що діяльність чинної влади – і є спекуляцією, ніяк не інакше. Тільки в колосальних масштабах.

15 серпня Азаров у Луганську заявив про штучне роздмухування ситуації: "Наші ЗМІ цю тему, нібито існуючого конфлікту, перебільшують. Так, є проблеми, але не слід зараз ці проблеми штучно роздмухувати й штучно перебільшувати".

Потім він продовжив розпинатися вже на сторінці в мережі Фейсбук: "Можу відповідально заявити, що ніяких воєн не буде".

Чи варто вірити таким заявам, можна зрозуміти, вивчивши заяви представників Москви.

Так, у зв'язку з подіями, які відбуваються на митному кордоні двох держав, радник президента Росії Сергій Глазьєв заявив, що не треба драматизувати й додав: "Справа в тому, що російська митна служба проводила профілактичні заходи, пов'язані з підготовкою змін режиму митного адміністрування в разі, якщо Україна підпише угоду про асоціацію з ЄС... Якщо Україна підписує угоду про асоціацію з ЄС і бере на себе зобов'язання сліпо виконувати всі норми європейського регулювання та без контролю пропускати європейські товари, це призведе до чергового реімпорту плюс до витіснення українських товарів, які не будуть витримувати конкуренції.

Ця перевірка носила разовий характер. Висновки поки ще не зроблені, поки йде обробка інформації. Зараз ситуація нормалізувалася, але ми про всяк випадок готуємося до більш жорсткого митного адміністрування, якщо раптом Україна здійснить цей самовбивчий крок, підписуючи угоду про асоціацію з ЄС".

Аж дивно, які в нас турботливі та доброзичливі сусіди. Так переживають за Україну, яка іронія!

А якщо серйозно, то заява радника Путіна містить прямий натяк про зв'язок "заходів" на митниці з майбутнім підписанням угоди.

Кого ж тоді намагається обманути Азаров. Ну не може прем'єр-міністр бути церебропатом, і він не має права розраховувати на те, що українці хворіють церебропатією. Усе надто очевидно.

Автору вже доводилося писати про той мізерний опціонал, який може бути застосований офіційним Києвом у подальшому. Мова йшла також і про варіанти вибору в зв'язку з необхідністю обрати певну лінію поведінки. Варіантів насправді небагато, і вибір для Києва легким бути не може.

Проте й на кону лежить дуже багато.

Основними варіантами для вибору є: 1) відстоювання державних інтересів та отримання це більшої порції стусанів та збитків; 2) поступитися, зірвати підписання угоди та поставити хрест на євроінтеграції, що забезпечить недовготривале послаблення економічного тиску – але в подальшому гарантує фактично втрату політичної незалежності, не кажучи вже про економічну.

Проте поведінка офіційного Києва поки що не натякає на бодай якісь рішучі дії в будь-якому з указаних основних напрямів.

Азаров демонструє, а вірніше, імітує активні дії та роздає доручення "розібратися", мабуть, не розуміючи, що на такому рівні це виглядає просто смішно. Навряд чи йому вдасться обманути громадськість, імітуючи активні дії, направлені на вирішення проблеми. Способи її вирішення виглядають зовсім не так.

Важко сказати, який формат має візит Бойка до Москви – прибув він на поклін у надії на милість, чи таки на повноцінні переговори.

У даному випадку правило "лежачих не б'ють" – не діє. Навпаки, відчуття вседозволеності зростає, пропорційно зростатиме й рівень агресії. Тому зайняти нейтральну позицію зараз вкрай важко та й не логічно, оскільки мова йде про прямі удари, під які режим Януковича підставляє другу щоку, хоч часом і не зовсім демонстративно.

Ускладнює ситуацію не тільки діяльність "п'ятої колони" під назвою "Український вибір" на чолі з Медведчуком, який намагається виконувати святу для себе настанову Путіна "ставіть хахлов на мєста", а й наявність такої колони навіть всередині Партії регіонів, про що свідчать випади, що зараз асоціюються з персоною Олега Царьова. Останній заявив про те, що шість пунктів Угоди про асоціацію з ЄС суперечать Конституції.

Цікаво й те, що журналісти одразу ж знайшли непрямі докази того, що аналіз документу, на основі якого пролунала ця заява, зроблено центром "Правова держава", який може бути пов'язаний з "Українським вибором".

Це може свідчити про те, що режим або не контролює ситуацію, у тому числі й у провладній партії, або грає більш складну гру, ніж здається.

Якщо вважати за правду те, що Янукович призначив "зв'язковим" із Кремлем саме Медведчука, то такі "демарші", як заява Царьова, можуть куруватися й зсередини.

Цікавий документ опублікувало видання "Дзеркало тижня. Україна": "Про комплекс заходів для залучення України до євразійського інтеграційного процесу".

Найближчими цілями документу є запобігання підписання угоди України з ЄС про асоціацію, формування впливової мережі проросійських громадсько-політичних сил, здатних стримувати українську владу від несприятливих для Росії дій, а також примушувати її до входження України до Митного союзу і ЄЕП.

Його авторство приписується вже згаданому раднику Путіна Глазьєву та його куму Медведчуку, який уже встиг відхреститися від участі в його розробці.

Проте, задекларована ним позиція чітко вказує на підтримку заходів, наведених у ньому: "Думаю, питання, якщо вони є, надумані або штучні, відпадуть, а реальне життя залишиться. А реальне життя говорить про те, що в майбутньому Україна, яка якщо не піде по шляху вступу до Митного союзу, а підпише угоду про асоціацію з ЄС , повинна розуміти, що МС рано чи пізно введе захисні заходи".

Цікаво те, що "ДТ" із посиланням на свої джерела повідомляє, що в Кремлі визнали поразку в інформаційній війні в Україні.

Те, що Росія програла інформаційну війну в Україні, можна пояснити особливостями структури власності найбільших українських медіа-одиниць. Олігархи, які не хочуть, щоб Москва запускала свої руки, у тому числі, і до їхніх кишень, чітко продемонстрували свою позицію через редакційну політику власних телеканалів.

Уже згадане видання пише, що "в лютому Януковича поінформували про можливі економічні "санкції" Росії; про те, що країни Митного союзу розробляють нові вимоги до якості продукції; попередили, що необхідно готуватися, у тому числі, і до можливої повномасштабної економічної блокади".

Натомість Азаров, якого Янукович начебто повідомив про це, не віднісся серйозно й "відмахнувся", а президент лише недавно дав вказівку Клюєву організувати відповідні заходи із прогнозування ситуації та можливих наслідків.

Якщо це правда, то зовнішньополітична імпотенція та недалекоглядність режиму просто вражає. Або ж він сам вагається й допускає варіант, за якого підписання угоди з ЄС може бути зірвано.

Свою тверду позицію режим Януковича демонструє лише тоді, коли мова йде про розправу над політичними противниками, застосування сили проти громадян, які намагаються відстояти свої законні права, фактичний грабунок держави та українців і розповіді про метеоритну зиму, фашистів, попередників та інше.

Повертаючись до економічної війни та її можливих наслідків, слід зазначити, що як результат, у будь-якому разі найбільше постраждає від усього цього кінцевий споживач товарів і послуг, платник податків, отримувач соціальних виплат, суб'єкт залежний від примх владної машини – простий українець, який завжди розглядався будь-якою владою в Україні як така собі економічна подушка безпеки, за рахунок якої можна компенсувати певні економічні втрати бюджету або тих, хто сформував свій капітал завдяки суспільному ладу, що сформувався в Україні.

У вирі політичних перипетій потрібно завжди пам'ятати про народ, який завжди несе на собі найбільший тягар.

Олександр Солонько, спеціально для УП