Николаевская гастроль трехглавой оппозиции
На початку парламентської виборчої кампанії 2012 року політолог-практик Тарас Стецьків радив опозиціонерам працювати на півдні. Стецьківа не почули. Абсолютно в усіх мажоритарних округах Харківської, Донецької, Луганської, Дніпропетровської, Запорізької областей перемогли кандидати від ПР.
Коефіцієнт корисної дії місцевих опозиційних штабів коливається біля нульової позначки.
Миколаївська область від 2006 року електорально належить до ПІСУАРу. Після останніх місцевих виборів 2010 року, в обласній раді блок ПР&КПУ володіє 80-ма мандатами з 94 проти 8 опозиційних – ФЗ+БЮТ.
Миколаївська міська рада поділена в аналогічний спосіб. Провладний блок ПР, КПУ, ПЗУ презентують 72 депутати, опозиція ФЗ-БЮТ налічує 6 депутатів при загальній чисельності дев’яносто осіб.
За таких стартових умов перемога миколаївських опозиціонерів в 2-х мажоритарних округах з 6-ти була поцінована як успіх. Навіть враховуючи недопуск до парламенту з допомогою "Беркуту", підконтрольних Януковичу ЦВК, судів переможця в 132-му окрузі Аркадія Корнацького.
Проте за належного фінансування, організаційної підтримки, бодай якоїсь роботи над помилками Миколаївська область могла дати опозиції половину мажоритарних мандатів з 6-ти.
Чи проведений аналіз помилок під час "помаранчевого" керівництва ОДА, місцевої та парламентської виборчих кампаній на Миколаївщині? Ні, так само, як і на загальноукраїнському рівні.
Заступання грабель є більш улюбленим різновидом спорту опозиції, аніж бокс чи футбол.
Зазначений сумний висновок в чергове підтвердився під час миколаївської гастролі "триголової" опозиції. Триголової – в анонсах акції, а в реальності опозиційний змій вже втратив одну голову.
Напередодні акції Віталій Кличко заявив про необхідність літньої "відпустки" для руху "Вставай, Україно!" і … не приїхав до Миколаєва.
Каплін (крайній зліва) замінив Кличка |
П’ять тисяч городян змогли побачити лише одного народного депутата від УДАРу Сергія Капліна та кілька осіб з плакатними вимогами до голови МОО "УДАРу" Давида Макарьяна – погасити заборгованість перед спостерігачами.
ВО "Свобода" була представлена Ігорем Швайкою, Андрієм Мохником, Ігорем Мирошниченком та Олегом Тягнибоком, який у власному виступі нагадав про вимогу "Юлі – волю!".
Найбільше депутатське представництво в політичному екшені продемонструвала фракція об’єднаної опозиції: Ігор Бриченко, Роман Забзалюк, Андрій Парубій, Олександр Бригінець, Олександра Кужель, яка єдина була у футболці "Юлі – волю!", та Арсеній Яценюк.
При цьому Забзалюк встиг побіля сцени подискутувати з Кужель з приводу відмови надати слово Михайлу Соколову.
Спільним опозиційним кандидатом по 132 округу знову буде Корнацький. Але Забзалюк просуває власного кандидата – Соколова – для того, щоб два опозиціонери в одному окрузі допомогли перемогти голові МОДА Миколі Круглову. Коментарі зайві.
Українські опозиціонери полюбляють говорити про польські реформами, позитивний досвід "Солідарності" під час повалення комуністичного режиму. Але в боротьбі з режимом Януковича революціонери намагаються винайти власний велосипед.
Зокрема, миколаївські опозиціонери не взаємодіють з релігійними громадами, авторитет котрих, особливо протестантів, стрімко зростає. Хоча їхні опоненти з ПР та КПУ співпрацюють з УПЦ МП як з третьою складовою владного блоку.
Не налагоджена робота із ЗМІ. Навіть єдина обласна опозиційна газета – орган миколаївського РУХу "Український південь", найстаріше партійне видання України, не отримує належної підтримки.
Яценюк, Тягнибок залишились задоволеними візитом в Миколаїв. В боротьбі за звання єдиного кандидата на посаду президента України від опозиції на території корабельного краю вони вже випереджають "відпускника" Кличка.
Але без відвертої розмови лідерів з опозиційним активом Миколаївщини лише вуличні акції ніколи не дадуть сподіваного електорального ефекту.
Аїда Болівар, Україна, Марек Желяк, Польща, для УП