Кто против нас - тот фашист!

Я не приймав участі в акції "Вставай, Україно" і не відношуся до тих, хто беззастережно підтримує лідерів опозиції. Проте, як громадянин, не можу пройти повз подій 18 травня, які певною мірою є знаковими.

Сьогодні все помітнішою стає якась надзвичайна увага до теми фашизму. Увага, яка генерується партією влади в усіх підконтрольних їй ЗМІ. Увага досить дивна, підкреслено штучна, оскільки жодних реальних підстав для цього немає.

Усе це дуже нагадує реалізацію певного політичного сценарію із чітко визначеною метою.

Що власне відбувається?

Для початку створюється "політичний міф". Певній політичній партії, у нашому випадку ВО "Свободі", нав'язується імідж фашистської. Задля цього пересмикуються факти, вириваються з контексту вислови, ігноруються реалії.

Потім міф роздмухують. Оскільки "Свобода" в об'єднаному опозиційному таборі, то всю об'єднану, і тому небезпечну для влади, опозицію намагаються "пофарбувати" у профашистський колір.

І "в сухому залишку" залишається єдина сила, що "достойна довіри": партія влади.

Хто голосує проти – той вибирає фашизм.

От така брудненька схема, вочевидь, обрана для перемоги на майбутніх президентських виборах. І обрано її, певно, не з гарного життя.

Інших аргументів у партії влади немає й навряд чи будуть. Країна в боргах, економіка в перманентній кризі, соціальні зобов'язання зростають, а грошей для їхнього виконання все менше. Вимальовується тунель без світла в кінці.

Тому на майбутніх виборах черговим соціальним обіцянкам не повірять. Потрібні особливі аргументи, на кшталт "жахів фашизму".

І це нічого, що "загроза фашизму" висмоктана з пальця, і є лише страшилкою для зомбування певних категорій виборців. Не має значення, що країну в черговий раз намагаються розділити, протиставити одних громадян іншим. Не страшно, що бруд виплескується на всю країну.

Мета виправдовує засоби!

Разом із тим, хочеться нагадати історію. Зокрема, історію приходу фашистів до влади в Німеччині.

Основна ідея фашизму – єднання в ім'я боротьби з ворогом, спочатку внутрішнім, потім зовнішнім. Фашизм характеризується використанням маніпуляції свідомістю громадян. У фашистській державі закони стають формальністю, а суди нікчемними. І фашизм – це завжди розкол суспільства, а потім – війна, у тій або іншій формі.

Вам нічого це не нагадує?..

І яка тоді політична сила насправді використовує фашистські методи боротьби за владу? Хто вже зараз заявляє: хто проти нас, той фашист?

І ще.

Як на мене, партія влади поспішила, коли фактично розкрила месідж – а по суті брудну технологію, – з яким збирається йти на майбутні президентські вибори.

Опозиція має достатньо часу, щоб розвінчати міф, який намагаються нав'язати провладні технологи, не дозволити перетворити вибори на борсання всієї країни в багнюці.

Інакше матимемо знов штучно поділену країну.

Володимир Шкляр, народний депутат України 4 та 5 скликань, спеціально для УП