Судилище над Гацько

В українців лишаться не багато способів протидії чинному режиму. Одним із дієвих є гарантоване Конституцією право на мирні збори. З ним і бореться влада через ручні суди й правоохороні органи, караючи тих, хто наважився не побачити "покращення".

Яскравим прикладом такої боротьби є події протестів біля Межигір'я й подальшого судилища над активістами Демальянсу, зокрема, головою партії Василем Гацьком.

Притягуючи до відповідальності Гацька, Вишгородський райсуд та працівники Вишгородського райвідділу міліції продемонстрували всю можливу цинічність та зневагу до закону, що вкотре підтвердило їхню чітко визначену місію в планах діючої влади.

Розпочати слід із дій працівників міліції по відношенню до Гацька та їхні мотивації.

Не зважаючи на належне повідомлення про проведення мирного заходу, одразу після його початку, працівники Вишгородського райвідділу міліції рушили до мітингувальників із цілковитою впевненістю, що мітинг був протизаконний.

Як виявилося, для того щоб встановити, що Василь є організатором мирного заходу, начальнику Вишгородського райвідділу міліції Паланичку достатньо було просто вказівки невідомо кого. На основі таких "беззаперечних" даних Паланичко звелів Василю слідувати до райвідділу міліції для складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Далі – цікавіше.

Василя пішки вели до Вишгородського райвідділу міліції близько трьох годин. Після чого тримали у відділку близько чотирьох годин. І це при тому, що законодавством передбачено доставлення в міліцію порушника в якомога коротший строк та затримання його не більше ніж на 3 години – статті 259 та 263 КУпАП.

Василь Гацько, лідер ДемАльянсу

Що вже й казати про умови, у яких працівниками міліції відбиралися пояснення від Василя Гацька.

Численні вимоги затриманого щодо надання у встановленому законом порядку захисника, були проігноровані правоохоронцями.

Як наслідок, Василь відмовився підписувати пояснення та протокол, що були складені працівником міліції Марценюком, оскільки написане в документах не відповідало дійсності.

Визволити ж Василя вдалося лише після приїзду народного депутата Лесі Оробець, яка почала вимагати пояснень у працівників Вишгородського райвідділу міліції щодо його безпідставного тримання у відділку.

Проте, якою б упередженою не була поведінка правоохоронців, визначальну роль у безпідставному та необґрунтованому притягненні до відповідальності Василя Гацька відіграв суддя Заріцький.

Під час судового засідання, суддя помітно нервував та всіляко намагався перенести розгляд справи. При цьому, у його очах було очевидне невдоволення моєю наполегливою участю в справі, у якості захисника Гацька. Напевне, судді вже звикли вирішувати такі справи за 5 хвилин без участі адвоката.

Згодом, вислухавши ряд доводів, що однозначно вказували на відсутність події правопорушення та пересвідчившись у слабкості позиції правоохоронців, суддя переніс розгляд справи на наступний день.

На наступному засіданні суддя поводив себе вже значно впевненіше, ніби уві сні його хтось переконав, що Василь – винний. Суддя по черзі почав запрошувати на засідання працівників міліції для надання уточнюючої інформації щодо правопорушення.

І тут судове засідання перетворилося на фарс.

Працівники міліції підготовлено відповідали лише на питання судді. Однак, коли справа дійшла до відповідей на питання захисту – "свідки" почали губитися.

До слова, на запитання, чи відомі начальнику райвідділу міліції Паланичку обставини, що Гацько здійснював організацію мітингу до його проведення – керівник категорично відмовився відповідати.

У свою чергу, працівник міліції Марценюк зазначив, що Василя взагалі ніхто до райвідділку не приводив – навпаки, він прийшов із власної ініціативи, для того щоб на нього склали протокол.

При цьому, суддя відверто рятував правоохоронця Марценюка від ключових питань захисту.

Окремо слід зазначити, що для цілковитого забезпечення притягнення до відповідальності Гацька, судом навіть було залучено до розгляду справи голову Новопетрівської сільради Старенького.

Суд залучив до розгляду справи голову Новопетрівської сільради Старенького

У судовому засіданні, відповідаючи на мої питання, він невпевнено повідомив, що не знає, чи організовував мирний захід Гацько. Однак, якби в нього запитали хто організатор – однозначно вказав би, що це саме Василь.

Загалом, судом було беззаперечно враховано всі доводи працівників правоохоронних органів та голови сільради. Узяті були до уваги й не підписані Василем пояснення та протокол про адмінправопорушення, які складали ті ж міліціянти за відсутності захисника.

Не зупинило суд також те, що Конституцією закріплено завчасне повідомлення про проведення мирного зібрання виключно для можливості забезпечення громадського порядку в місці проведення заходу.

Натомість, на момент початку мирного заходу на місці його проведення вже знаходилося близько 50 працівників правоохоронних органів. До слова, мітингувальників було всього 20 осіб. Тобто, громадський порядок у місці проведення мирного заходу був більш ніж належним чином забезпечений.

Ці факти не заперечувалися навіть працівниками міліції в суді. Однак, суд їх просто проігнорував.

Суддю навіть не вразили документально підтверджені захворювання 2-х малолітніх синів Василя, які потребують постійного нагляду з боку батьків. Годі вже й казати про наявність у матеріалах справи ряду документів, які позитивно характеризують Гацька в суспільстві.

Як наслідок, судом було прийнято постанову про притягнення його до відповідальності у вигляді адміністративного арешту строком на 5 діб, яка ґрунтується виключно на поясненнях "об'єктивних" та "неупереджених" працівників міліції.

Що й казати – верховенство права в Україні!

У підсумку, доводиться вкотре констатувати, що правоохоронці, яких в Україні нараховується близько 500 тисяч, та судді, за наші ж податки існують у державі зовсім не для захисту прав громадян, а навпаки – для забезпечення притягнення їх до відповідальності будь-якими засобами.

Фактично, вони є простим інструментом, котрий вміло використовується владою для придушення "інакомислячих", що вважають проведення мирних зібрань невід'ємним правом людини в демократичному суспільстві.

І єдиний вихід із такої ситуації – зміна влади.

Активність акцій протестів, яка постійно зростає, не зважаючи на організовану протидію правоохоронних органів та судів – чітко демонструє: ця зміна не за горами.

Олег Петровець, адвокат, радник з юридичних питань , спеціально для УП