Оппозиция, осторожно с блокировкой! Или Кому выгоден роспуск Верховной Рады

Тижневе блокування роботи Верховної Ради депутатами від "УДАРУ", здається, певною перемогою опозиції. Так, поки у боротьбі за персональне голосування у сесійній залі м'яч – на боці меншості.

Але чи все так однозначно? І чи не вибудовує "більшість" інший, значно підступніший сценарій подальшого розвитку парламентаризму в країні?

ЗМІ вже багато писали про те, що президію та трибуну блокують лише депутати від "УДАРу", які начебто хочуть захопити одноосібне лідерство в опозиційній парламентській трійці. Мовляв, "Батьківщина" та "Свобода" стоять осторонь процесу і спостерігають за зростанням електоральної підтримки партії чемпіона світу з боксу. Принаймні, таку "теорію" активно просував та педалював головний "регіональний кнопкодав" Михайло Чечетов.

Але у понеділок у "Свободі слова" Андрія Куликова уважно вислухав іншого регіонального "спікера", колишнього ренегата "канівської четвірки" зразка президентських виборів 1999-го року, Володимира Олійника. Чомусь здалося, що опозиція у питанні блокування Ради може фатально помилятися, думаючи, що вона грає першим номером. Адже у більшості випадків сам Володимир Миколайович, як і Чечетов, озвучує лише те, про що думають та говорять на Банковій. А там порожніми балачками зазвичай не займаються.

Отже, зі слів Олійника, Партія регіонів цілком припускає розпуск Верховної Ради та призначення нових виборів. І вона до цього, як це не дивно, готова. Єдине, чого прагнуть біло-сині, аби другі дочасні вибори відбулися обов’язково за суто мажоритарною системою.

Ось таке ноу-хау, яке, у разі його реалізації, однозначно перетворить нинішню "регіональну" більшість у конституційну.

Просто прокалькулюємо, які "мандатні" результати за такої системи отримає опозиційна трійка, а які – владна ПР та її сателіти разом з "само висуванцями". Звісно, у разі збереження нинішніх електоральних уподобань.

При цьому за 100% гіпотетичної нової Ради візьмемо нинішні 225 мажоритарних крісел, а за відсоток електоральної підтримки – те, скільки мандатів партії взяли в одномандатних округах минулого жовтня.

Отже на виборах 28-го жовтня Партія регіонів здобула 113 мажоритарних мандатів з 225-ти. І це – 50,22 %.

Так у Донецькій та Харківській областях регіонали взяли усі 100% мажоритарних мандатів (21 та 14 відповідно). Навіть у західних Закарпатській та Чернівецькій областях регіонали вибороли половину мажоритарних місць.

Другий показник – у "Батьківщини" - 39 мандатів, і це – 17,3 % "мажоритарних" голосів, далі – "Свобода" - 12 мандатів і 5,33%.

Найменшим виглядає показник тих, хто саме зараз займається блокуванням трибуни – в "УДАРу" лише 6 партійних мажоритарних мандати, і це 2,66% відсотки голосів, якщо враховувати лише мажоритарне голосування.

До того ж у 8-ти областях, Криму та у Севастополі жоден з опозиціонерів на здобув жодного (!) партійного мажоритарного мандата. Для порівняння ПР не має власних партійних мажоритарників лише у 6-ти областях та у столиці. Але біло-сині вдало "відіграються" на лояльних та контрольованих само висуванцях.

Саме вони - найбільша після регіоналів група. Таких – 43 мандати і це - 19,11%. Ще напередодні виборчої кампанії було не важко спрогнозувати, до якої з двох опонуючих парламентських сил приєднаються ці нібито безпартійні "багнети".

У Раді 7-го скликання до 113 регіональних мажоритарників та 72 "списочників" додався ще 21 самовисуванець та двоє партійців з сателітних партій (Павло Балога та "литвинівець" Гриневецький) Отже з 43-х- само висуванців половина (!) відразу ж увійшла до більшості. У відсотковому значенні від загальної кількості – це 9,33%.

Шляхом арифметичного складання отримуємо гіпотетичну більшість, яку зможе отримати ПР разом з лояльними та контрольованими самовисуванцями, у разі дочасних мажоритарних виборів до Верховної Ради 8-го скликання:

50,22 + 9,33 = 59,55%.

До омріяної конституційної більшості бракує якихось 6 відсотків.

Але і вони цілком можуть стати очевидним бонусом регіоналів у випадку ще активнішого використання адмінресурсу, фальсифікації під час підрахунку голосів, підкупу членів виборчих дільниць та силового тиску на опозиційних висуванців. А досвіду такої передвиборчої "роботи" регіоналам не позичати.

Натомість методів боротьби з цим ганебним явищем в опозиції, очевидно, бракує. Згадати хоча б ситуацію у 5-х виборчих округах, де опозиціонери об’єктивно перемогли, але їхню перемогу відібрали невідомі "підрахувальники" з виборчих комісій. І досі дата перевиборів у цих округах, а з нею і доля 5-х мандатів, не визначена.

Не покарані і безпосередні фальсифікатори, і ті, хто ними вправно керував згори. Не покарані і ті, хто "засівав" свої округи продовольчими пайками, здійснював прямий підкуп виборців грішми чи укладав асфальт за державний кошт, видаючи таке будівництво за власноруч профінансовану ініціативу. І подібних випадків у разі нових перевиборів буде у рази більше!

А скільки ж зможе отримати голосів нинішня опозиція у новій "мажоритарній" раді?

17,3% + 5,33% + 2,66 разом дають лише 25,29%. І це, очевидно, менше 150 депутатів…

Певно, кількісно не допоможуть навіть "відлучені" від більшості мажоритарники на зразок Балоги чи Домбровського…

А тоді і Януковича можна буде обирати у Верховній Раді, і його старшого сина призначати офіційним спадкоємцем трону… Як би дивно це не виглядало зараз на перший погляд.

І тут нинішні дії опозиції щодо блокування трибуни можуть лише допомогти біло-синім у реалізації такого начебто фантастичного сценарію. Мовляв, вони блокували, то ми і розпустили та призначили перевибори.

Єдина проблема – як у заблокованій чи розпущеній Раді проголосувати новий, "мажоритарний" закон про вибори. Але маючи досвід активної "роботи" з Конституційним та Вищим адміністративним судами, думаю, непереборних проблем у біло-синіх не виникне.

Отже, опозиція, обережно з блокуванням! Аби вас у черговий раз не пошили в дурні!

Єгор Чечеринда, журналіст телеканалу ТВі