Непризнание парламентских выборов как барьер на пути евроинтеграции

В Україні відбулись чергові парламентські вибори. Увага суспільства, розділеного на електоральні протилежні полюси, тепер зосереджена на протистоянні влади та опозиції навколо розподілу спірних мандатів з мажоритарних округів.

Проте невдовзі боротьба повернеться до "оновлених" парламентських стін та перейде у звичний ритм, а суспільство і далі замислюватиметься над тим, що ж відбулося в Україні та куди вона тепер прямуватиме.

Певно, дискусії про подальші сценарії розвитку ситуації зведуться до двох альтернативних перспектив: зближення з Росією, та інтеграції з Європейським Союзом.

При тому, дужа частка суспільства, яка на парламентських виборах підтримала опозиційні сили, мабуть, очікуватиме погіршення у вигляді остаточного звороту України у бік східного сусіда.

Здається, що визначення сучасних політичних преференцій більшості українців не враховує третього варіанту – зближення одночасно і з Росією, і з ЄС на різних площинах.

Можливо, це пов’язано із тим, що згаданий "третій шлях" є настільки важким та нездійсненним у існуючих обставинах, що не варто навіть виносити його на обговорення до порядку денного публічного дискурсу.

Крім того зрозуміло, що міф про безальтернативний цивілізаційний вибір України між Сходом та Заходом буде постійно репродукуватися політиками у суспільній свідомості та використовуватися як інструмент політичної боротьби за симпатії поділеного електорату.

У контексті цих розважань, цікавими здаються думки голови польського сенату Богдана Борусевіча, які він висловив в ході нещодавньої зустрічі у Гданську з східноєвропейською студентською молоддю.

Легендарний діяч польської демократичної опозиції часів комунізму, нині провідний польський політик державного масштабу шокував, зокрема своїх українських співбесідників, думкою, що останні парламентські вибори в Україні були "чистішими" за попередні.

Численні ж польські дипломатичні спостерігачі, котрі придивлялися за виборам в окружкомах, не зафіксували системних порушень.

Отже вибори були проведені демократично, резюмував пан Борусевіч та застеріг опозицію, щоб обережніше цитувала німецьку та французьку пресу. Адже Берлін, як і Париж, не підтримують євроінтеграційних перспектив України. З огляду на позицію Москви.

Як відомо, Росія відверто протидіяла вступу України до НАТО. Тепер вона приховано блокує її наближення до ЄС, тому що це суперечить відбудові та зміцненню орбіти впливів Кремля у східній Європі.

Можна припустити, що роздмухування конфліктної ситуації та зміцнення негативного іміджу України у світі, посилене закидами про відсутність демократичних виборів, справді може зашкодити її євроінтеграції.

Однак, якщо на Банковій і прагнуть такого сценарію, щоб виправдати зворот у "євроазійський цивілізаційний простір", то опозиція своїми діями несвідомо сприяє реалізації цього наміру.

Цитовані слова польського високопосадовця не свідчать про його політичні симпатії стосовно діючої влади в Україні. У Польщі поширена думка, що українці втратили свій шанс на прискорену євроінтеграцію, але сталося це через довготривалі політичні війни тодішнього президента Ющенка і прем’єра Тимошенко.

Нищівні свари двох "помаранчевих" лідерів штовхнули суспільство у стан апатії і розчарування.

Підтвердженням стурбованості офіційної Варшави з приводу "українських проблем із демократією" був нещодавній телефонний дзвінок президента Коморовського українському колезі Януковичу, про який згадували ЗМІ.

Можна лише припустити, про що спілкувались глави сусідніх держав, але деякі медіа повідомили, що Коморовський висловив дуже серйозний неспокій стосовно ситуації в Україні.

Польський уряд, прагнучи європейської перспективи для Києва, має дедалі менше союзників у Європі.

Виконувати функцію "адвоката Києва у Брюсселі" офіційній Варшаві заважає олігархізація політики та хронічна корумпованість української держави, що руйнує її міжнародний імідж.

Велике значення має також негативний лоббінг деяких старих європейських демократій щодо розширення ЄС на схід.

Беручи це до уваги, дії української "демократичної" опозиції, котра закликає міжнародне співтовариство до невизнання результатів парламентських виборів, одночасно не пропонуючи українському суспільству та світові реальної програмної альтернативи, виглядають дуже невідповідальними.

Загроза міжнародної ізоляції та зупинки євроінтеграції, яка є реальною загрозою для України, буде не тільки і не стільки результатом безглуздої політики діючої влади, скільки поразкою так званих "демократичних сил".

Адже вони, замість об’єднання людей навколо спільних ідей, програм та лідерів, традиційно зосередились на розподілі місць.

Недім Усеінов, для УП