Все на съемки 28 октября!

Діючий президент Янукович, завдяки своїй непересічній особі має всі шанси увійти/вляпатись в історію України започаткувавши друге державне свято. Нагадаю, завдяки йому перше свято у нас вже є, це 22 листопада – День Свободи. Другим має стати 29 жовтня – День падіння режиму Януковича!

Також в цей день розпочнеться трансляція на увесь світ серіалу "Вибори в Україні 2012", відзнятого пересічними українцями з виборчих дільниць, з такими ж українцями в головних ролях…

Те, що вибори до українського парламенту 28 жовтня відбудуться з масовими та, головне, системними порушеннями та фальсифікаціями, гадаю, не викликає сумнівів вже ні в кого, ну хіба що у Януковича, який продовжує непереконливо переконувати іноземних політиків у зворотному.

А йому нічого й не залишається робити, окрім як займатись вже звичною для себе справою – окозамилюванням, яку за роки перебування в політиці він вдосконалив краще за будь-яку іншу.

Яка б соціологія не малювала високі, а іноді й переможні рейтинги регіоналам, ці вибори по-чесному їм виграти не вдасться, та вони самі це добре розуміють.

Звідси й однобоке формування окружних та дільничних виборчих комісій, яке не залишило шансів на проведення чесних виборів, оскільки, як доводить практика, подібні маніпуляції з членами комісій різного рівня недвозначно вказують на втручання та керованість процесом виборів когось із високих владних кабінетів.

Вже зрозуміло, ці люди бояться втратити контроль за виборами, пустити виборчий процес за незапланованим сценарієм, оскільки втрата влади для них подібна смерті і не входить у їхні плани на найближче майбутнє.

Гасла опозиціонерів щодо імпічменту Януковичу, у разі їх перемоги на виборах, не залишають і його на узбіччі процесу, тому додають виборам більш лоскотливого чинника.

Отже, ризикувати Межигір’ям, подальшою долею своєю та сім’ї, просто надавши можливість українцям вільно обирати – банальна халатність, якої нинішній "гарант" собі дозволити не може. Тому і йдуть системні приготування до виборів на всіх щаблях побудованої ним вертикалі.

Але і нам треба не втрачати часу, спостерігаючи за їхньою підготовкою до захоплення, необхідно конструювати власні сценарії, які б ламали їхнє бачення розвитку майбутніх подій.

З таким станом справ, коли критичної маси свідомого населення певної території не достатньо, щоб потужно впливати на владу і примусити її хоча б до проведення чесних виборів, нам, українцям, варто готуватись до іншого, запасного сценарію, який можливо й не найефективніший в короткостроковій перспективі, зате його наслідки будуть дуже дієвими та корисними в середньо- та довгостроковій.

Незважаючи на розмаїття прогнозів розвитку подій, моя пропозиція полягає в тому, що на вибори всім спостерігачам, довіреним особам та іншим небайдужим громадянам необхідно озброюватись фото- та відеотехнікою для того, щоб жоден фальсифікатор не залишився непоміченим.

Таке зробити цілком реально тільки спільними зусиллями представників опозиційних сил, ЗМІ та громадських організацій.

Ці фальсифікатори, чиїми руками регіонали будуть намагатися залишитись при владі, стають фактично ворогами українського народу, і ми та майбутні покоління мають знати таких "героїв" в обличчя та поіменно.

Дехто це вже почав робити з місцевих виборів 2010 року і тепер, коли минуло всього 2 роки, цим фальсифікаторам набагато складніше діяти і бути публічними, оскільки перебувають під підозрою.

Дані відеоматеріали мають бути обов’язковим додатком до заяв в правоохоронні органи про порушення на виборах, які необхідно писати і подавати при першій нагоді невідкладно. В подальшому, якщо не буде розслідування фактів порушень, можна буде притягнути до відповідальності тих, хто це покривав.

Але не варто сподіватись на оскарження результатів виборів в судах, навіть з наданням відеодоказів, всім добре відомо, в чиїх руках нинішнє правосуддя. Власне, такі наші звернення і є тими невеличкими кроками в подоланні системи, яку ми намагаємось зламати.

Корисним для нас та нестерпним для них, в подальшому, стане широке оприлюднення цих матеріалів в ЗМІ та постійне нагадування безпосереднім учасникам, та головне тим, на чию користь проводились фальсифікації, нелегітимності їхнього обрання і перебування на високих державних посадах.

Це фактично знівелює їхній зовнішній меседж про демократичність виборчого процесу, незважаючи на їхні веб-камери.

За будь-якого результату, вважаю, це буде стратегічною перемогою, оскільки в майбутньому суспільний резонанс та спаплюжений імідж допоможе не допустити їх до наступних виборів.

І, фактично, розпочне процес очищення, поставивши хрест на кар’єрі таких горе-політиків та службовців. І мова тут не тільки про тих, заради кого фальсифікують, але й про тих, чиїми руками це робиться.

У боротьбі влади проти свого народу їхнє завдання відоме, і вони планомірно рухаються у напрямку його реалізації, ухвалюючи необхідні закони та вносячи до них потрібні поправки.

Можливо саме тому ті, хто збирається фальсифікувати вибори і хочуть протягнути закон про кримінальну відповідальність за наклеп, щоб потім переслідувати, оскільки без рішень судів, звинувачення у фальсифікаціях та нелегітимності обрання може підпадати під дію цього закону.

Звичайно, фальсифікації будуть проводитись не під час самого голосування, хоча я не виключаю любимі регіоналами "каруселі", а, скоріш за все, під час підрахунку голосів та складання протоколів, куди буде обмежено вільний доступ.

Завчасно треба заручитись підтримкою громадських активістів серед місцевого населення та представників ЗМІ для морального тиску на членів комісій, щоб вони відчували, що у разі порушень закону, неминучу відповідальність понесуть саме вони, виконавці.

Головне, все фільмувати, збирати докази і не піддаватись на провокації.

Життя 28 жовтня не закінчується, тому нашим наступним завданням буде зробити життя нелегітимної влади в Україні нестерпним, і найкращим засобом, вважаю, буде постійне публічне нагадування, цькування, висміювання та глузування над політиками, фальсифікаторами та членами їхніх родин.

Можливо, для когось такі методи здадуться жорстокими, але пробачати цього їм, принаймні я, – не збираюсь, адже вони на благо своїх дітей намагаються вкрасти майбутнє у моїх дітей…

Ми не маємо права спокійно дозволити їм це зробити, а ось зіграти головні ролі в багатосерійному серіалі під назвою "Вибори в Україні 2012" та стати популярними на увесь світ – гарантувати можемо і навіть зобов’язані!

Іван Лисенко, журналіст ІА "Правиця", спеціально для УП