Выборы-2012: интрига закручивается

Прес-служба народного депутата України від БЮТ Павла Костенка поширила заяву про відмову останнього кандидуватися по списку об’єднаної опозиції (123 місце) і бажання нинішнього глави Комітету ВР з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму балотуватися по 200-му виборчому округу Черкаської області з центром у місті Умань.

Троє в одному човні. Партійному…

Костенко фактично повторив демарш свого колеги Міщенка, який, не погодившись з непрохідним місцем в списку ОО, вийшов із партії і фракції БЮТ.

Слід сказати, що Павло Костенко – знана і поважна людина в черкаському регіоні. Він обирався депутатом облради, очолював аграрну комісію, з 2006 року – народний депутат України, керував черкаським обласним виборчим штабом БЮТ.

Цікаво, що цього ж дня зареєструвався кандидатом по 200-му округу і помічник Костенка Олександр Румик – депутат облради. Олександр брав участь у виборах мера Умані, поступившись багаторічному міському голові Юрію Бодрову лише 3,5%, що стало своєрідною сенсацією місцевих виборів.

Інтрига в тому, що обоє колишніх бютівців хочуть дати справжній бій кандидату від влади – за іронією долі також колишньому бютівцю – Антону Яценку, чиї "подвиги" на ниві тендерних схем зажили вельми сумної слави.

Цікавий поворот сюжету: троє колишніх однопартійців зійдуться в політичному герці, щоб вибороти місце під сонцем нинішньої влади. Щоправда, як наголошують експерти, Олександр Румик може бути і суто технічним кандидатом, агітуючи за свого товариша Павла Костенка. Йому під силу й одному випередити Яценка (рейтинг Румика нині найвищий у 200-му окрузі).

На наше прохання прокоментувати ситуацію, Олександр Румик відбувся багатозначним: "Хай нас розсудять люди", підтвердивши фактично чутки про те, що напередодні вони не знайшли з Костенком спільної мови і розійшлися в деяких принципових питаннях.

Що стосується Антона Яценка, то він ще не прибув до Умані, бо, начебто, не одержав благословення Банкової. Словом, інтрига тільки-тільки закручується…

Сюрпризів і несподіванок вдосталь

Якщо ж уважніше придивитися до списку об’єднаної опозиції, побачимо, що виборців чекає немало сюрпризів. Звичайно, привертає увагу високе місце у першій п’ятірці Анатолія Гриценка. Як, до речі, і одинадцята сходинка гендиректора ТВі Миколи Княжицького. Та справжні несподіванки починаються далі, десь з четвертого десятку.

Наприклад, 34 місце належить зовсім не відомому в публічній політиці Денису Дзендзерському – виконавчому директору компанії "Веста" – людині невідомій широкому загалові. Може, проявив себе активною політичною позицією? Ні, не чули, не знаємо. Ще один бізнесмен? Спонсор?

Або №65 і №72 у списку ОО – Роман Стаднійчук і Олена Колганова – про них інформації немає навіть в Інтернеті. Як таке може бути – люди в прохідній частині, а невідомі навіть професіоналам від політики?

Аналогічні випадки вже були, відомо, чим для БЮТ вони закінчилися.

Автор зовсім не проти нових імен в списку. Навпаки, вважав – тепер бачу, помилково – що нових, не заангажованих людей буде набагато більше – громадських активістів, екологів, різних, як колись казали, неформалів, креативних, з ідеями молодих спеціалістів і тому подібне. Однак, їх поки що обмаль, одиниці.

Неприємно вразила відсутність у передній частині тих, хто своєю позицією, ставленням до депутатських обов’язків, зрештою – поведінкою і бійцівськими якостями, завоювали авторитет у виборців. На це чи не першим звернув увагу у своєму блозі Юрій Луценко. Зокрема, назвав імена Михайла Волинця, Андрія Шкіля, Юрія Стецьківа.

Дивною виглядає відсутність у списку опозиції Олеся Донія – надзвичайно активної людини і депутата. У багатьох в пам’яті та жорстка розправа у ВР, після якої Доній місяць змушений був лікуватися.

Проте дехто з експертів і причетних до роботи над списком опозиції вважає, що нинішній склад набагато якісніший, ніж той, що був у 2007. "Побачите, – говорять вони, – з цього списку 50 тушок-перебіжчиків не буде!". – "А скільки буде? – "10-15 максимум".

Питання: навіщо ж взагалі включати потенційних перебіжчиків? Або людей, заслуги яких перед громадськістю сумнівні – та ж Тетяна Донець, котра отримала "козирний номер" – 55?

Рейтинги: публічний не є ще політичний!

Доречно наголосити: хоч Тимошенко і очолює список, помітно, що її вплив на його формування істотно послабився. Ні, Ю.В.Т. лишилася прапором і формальним лідером опозиції, котрою нині керують інші люди.

Це випливає хоча б з того, що креатура лідерки розташувалася на місцях, що межують з другою сотнею. Цікавий приклад не тільки Міщенка-Костенка, а й надто близького до Тимошенко Віталія Чепіноги, який опинився у прохідній частині партії "Удар" Віталія Кличка.

Ще не стерлися з пам’яті часи, коли Ю.В. одноосібно визначала чи не кожному кандидатові його місце. Було. Давно?

І навпаки – на формування списку відчутний значний вплив "Фронту змін" і особисто Арсенія Яценюка.

Якщо проаналізувати процеси, що відбуваються останнім часом всередині опозиції, дійдемо висновку, що боротьбу за вплив, за владу, за керівництво тут з великим відривом виграв Яценюк.

Коли брати конкретно список, то після 30 місця, через кожні два-три номери – його люди.

Про формування штабу опозиції, куди Яценюк кооптував багатьох соратників, вже говорилося багато. На наш погляд, "Батьківщина" за керівництва схильного до бюрократично-паперового стилю Турчинова втратила надзвичайно багато, і нині перебуває у підвішеному стані.

Ну що ж, підтвердилося ще раз – Олександр Валентинович – непоганий апаратчик, чиновник але не публічний лідер. Не запалює, не кличе, не проникають в душі людей його слова…

У що конвертує Яценюк свою перемогу? Звичайно, у платформу на вибори-2015. Парламентські перегони стануть для нього випробувальним полігоном перед президентськими. І тут структури і кадри "Батьківщини" для нього дуже згодяться.

Звичайно, якщо лідер "Фронту змін" цим добром уміло і раціонально розпорядиться.

Чи "розмиє" їх, щоб створити на закладеному чужими руками фундаменті свої форпости, чи використає те, що є, удосконаливши і збагативши? Як би не було, а в системному підході до вирішення глобальних – і не тільки – питань Яценюк зарекомендував себе з кращого боку.

Нині ж на часі інше: який список стане привабливішим для виборця – влади чи опозиції?

Як люди реагуватимуть на включення до списків партій політичних шоуменів типу Повалій, Шевченка, Матіос, Ступки та інших "ентузіастів"? Колись Блохін, йдучи в списку Лазаренка, збирав на передвиборчі зустрічі стадіони.

Не той тепер Миргород. З часом прийшов досвід, і ми переконалися, що публічний рейтинг (у всіх вище перелічених він досить високий) – не тотожний політичному. А ті співаки, співачки і спортсмени, хто проходив у парламент, так і не могли себе знайти на політичній сцені чи арені.

Володимир Кулеба для УП