Господа-депутаты, выбросьте языковую карту
На щастя, мовний шабаш, який намагалися нав’язати Україні окремі псевдопартіоти Верховної Ради, одержав логічне завершення.
Хоча побиті голови та наставлені гулі на тілах народних обранців — це лише квіточки.
Як глядач і потенційний виборець, котрий від початку і до кінця дискусії стежив за "розумними" фізіями авторів мовних законопроектів, можу з твердою упевненістю сказати: сьогодні при владі: а) хворі люди, що відчувають комплекс меншовартісності, б) дикуни, які вправно влаштовують шоу ритуальних танців навколо блискучого уламка пляшки з етикеткою "Давай региональную/русскую или иди прочь", в) "п’ята колона", що відпрацьовує капіталовкладення газового сусіда.
Нічого спільного з державою Україна за душами цих "слуг народу" так і не вдалося розпізнати. Ну хоча б послухати одіозного регіонала Вадим Колесніченка.
Він, як циркач, ефектно жонглює словами та поняттями на кшталт "ми захистимо нашу солов’їну українську мову". Еге ж, захистите, при цьому не забудете зайвий раз її копнути.
Вдумайтеся: як голова Ради ВГО "Правозахисний громадський рух"Російськомовна Україна" (а ним є Колесніченко) може перейматися долею мови калинової? Та ніколи!
Йому це потрібно, як зайцеві другий хвіст.
Інший "герой нашого часу" — Михайло Чечетов є своєрідним "світилом", якщо не маяком для більшості "кроликів" з фракції ПР. Славнозвісна рука цього диригента, як суворий палець римського цезаря, що вирішував долю гладіаторів, була готова з легкістю дати відмашку у голосуванні за регіональні мови.
Знак дорівнює між Чечетовим та розвитком української мови поставити навіть з натяжкою якось не виходить. Фактично, це ляльковод, якого постійно за ниточки шарпають, то із столичної вулиці Банкової, то із вулиці Грушевського.
Із комуністом Євгеном Царьковим, який так ревно відстоював на сесії права зросійщеної Одеси, здається, все зрозуміло. Ваш зоряний час, товариші-комуністи, закінчися понад 20 років тому. А ці нафталінові агонії потрібно пакувати у бабусині валізи з написом "MADE IN USSR".
Знаєте, чому президент виступає співпродюсером (оскільки гра в мовчанку Віктора Федоровича означає знак згоди) цього гротескного карнавалу?
Тому що дав президентську обіцянку російському народу відновити мовну "справедливість".
"Історія останніх п’яти років переконала український народ у тому, що не можна йти шляхом насильницької українізації і порушувати права російськомовного населення, — заявив Янукович телеканалу "Росія 24" узимку 2010-го. — Україна багато років тому ратифікувала Європейську хартію, що передбачає застосування російської мови у діловодстві, медицині, судочинстві. І у всіх регіонах, там, де є необхідність, буде застосовуватися російська мова, тобто права російськомовного населення не будуть порушені".
Натомість заручниками "боїв гладіаторів" стають пересічні громадяни держави, душу яких вкотре намагаються роздерти. Перефразовуючи азарівське "да пошли вы", так і хочеться сказати: "Панове-депутати, мовну карту засуньте в те місце, яким менше всього думається". Може продуктивніше працюватиметься…
Віталій Тараненко, журналіст, Хмельницький, спеціально для УП