Политика в сфере высшего образования, или Гюльчатай, открой личико ...

В урядовій мильній опері під кодовою назвою "реформування вищої освіти" вкотре загострюється нескінченна сюжетна лінія. Впадає в око відверте бажання сценаристів якомога довше тягнути з інтригою.

Схоже, фінал може шокувати глядача як потенційного виборця – не виключено, що над урядовим проектом працюватимуть до жовтня.

Ставка на громадське обговорення

Ідея "підправлення" урядового проекту з боку громадськості від початку слугували двом цілям.

З одного боку, він поступався альтернативним проектам концептуально – надто неприховано централізував управлінську вертикаль під контролем міністра в інтересах поповнення партійної казни і передвиборного зомбування.

А згодом і студенти не залишили владі вибору своїми протестами – довелося погратися в демократію "від прем’єра". Азаров публічно назвав проект Табачника "сирим" ідоручив його "доопрацювати" робочій групі на чолі з Михайлом Згуровським – тоді ще в.о. ректора КПІ.

При цьому керівник уряду так і не пояснив, чому законотворчий напівфабрикат до того "одноголосно" підтримали на конференції ректорів, з’їзді освітян і засіданні Кабміну під його керівництвом, а потім – за його особистим підписом – зареєстрували у Верховній Раді як урядовий законопроект.

З іншого боку, прем’єр націлився на отримання політичних дивідендів від самого факту співпраці – мовляв, дивіться, як ми ефективно співпрацюємо з громадськістю в сфері впровадження реформ. Просто взірець громадянського суспільства!

Але в підсумку група Згуровського прем’єрських сподівань не виправдала.

Незалежних експертів від самого початку не вдовольнила роль весільних генералів – вони поставилися до справи серйозніше, ніж розраховував Азаров.

Вони відмовилися шукати компроміс між концептуально непоєднуваними векторами і заходилися правити проект відповідно до потреб громадян і викликів сьогодення.

"Документ увібрав у себе кращі норми альтернативних законопроектів Яценюка-Оробець і Мірошниченка, пропозиції широких кіл громадськості", – підсумував результати роботи керівник групи.

Не випадково кінцевий продукт групи Згуровського чиновникам не сподобався, але якийсь час Азарову здавалося, нібито він контролює хоча б її керівника, підписання контракту з яким послідовно затягував Табачник.

"Група не повинна виписувати законотворчість, як це вміють робити професійні чиновники"

25 квітня прем’єр анонсував намір звести докупи напрацювання незалежних експертів і заперечення з боку відповідних міністерств. З одного боку, він обнадіяв клерків сентенцію на кшталт: "група не повинна виписувати законотворчість, як це вміють робити професійні чиновники". Мовляв, все одно випишемо так, як нам треба, але не так відверто.

З іншого – "заспокоїв" громадськість запевненням, що йдеться винятково про технічні зміни – ніхто не посягає на концепцію та ідеологію доробку групи.

При цьому скоротив участь її представників у доопрацюванні проекту до двох осіб – у тому числі, й самого Михайла Згуровського. За принципом: мавр зробив свою справу, мавр має піти.

У міністерств одразу з’явилися суттєві зауваження до кінцевого продукту. У тому числі, цілковито парадоксальні. До прикладу: напрацювання групи суперечать положенням урядового проекту.

Згуровський не виявив бажання ламати списи навколо технічних нюансів, але ревізію принципових положення зустрів у штики.

Основні лінії зіткнення стосувалися повноважень Міносвіти в сфері контролю над формуванням ректорського корпусу, затвердження і погодження статутів університетів, надання їм права відкривати рахунки в банку, підпорядкування Державної акредитаційної комісії Кабміну, повноважень засновника вищого навчального закладу, стипендіального забезпечення тощо.

Іншими словами, "професійні чиновники" вийшли далеко за межі, обіцяні Миколою Азаровим.

Не випадково, прес-служба КПІ розповсюдила заяву, переможну за змістом і тривожну за настроєм. Мовляв, з усіх спірних питань дійшли консенсусу, щоправда лишилися й такі, що змінюють ідеологію законопроекту, тому потребують остаточного вирішення на рівні Кабміну.

Азарову не залишалося нічого іншого, як розвести руками на власній сторінці у ФБ – "непросте йде обговорення цього законопроекту". І запевнити, що наступного тижня з усім розбереться.

Хто ж керує урядом у підсумку?

Міносвіти не виявило бажання чекати до наступного тижня.

Схоже, Дмитро Табачник мав інше бачення фіналу обговорення. Навіщо переконувати, якщо можна поставити перед фактом?

18 травня його заступник Євген Суліма запросив представників групи Згуровського і зацікавлених відомств до МОНМС – утрясати розбіжності.

Спочатку заступник міністра натхненно пікірувався зі Згуровським навколо того, хто вестиме обговорення. Суліма пропонував керувати процесом представникові групи і підписати протокол за підсумками голосування спірних моментів.

А Згуровський привертав увагу до того, що на засіданні представники Міносвіти мають більшість – немає жодного сумніву, що вони голосуватимуть в інтересах міністра.

Потому Суліма всівся в крісло головуючого і заходився координувати постатейне "обговорення", що звелося до відкладання розбіжностей до "наступної п’ятниці" і шельмування статей, напрацьованих незалежними експертами.

Адресована їм репліка на кшталт "обговорюйте десь між собою – ми вже все обговорили" – якнайкраще ілюструє усеперемагаючий "плюралізм" заступника Табачника.

У підсумку в учасників обговорення вистачило часу і натхнення лише на перших 10 статей проекту. Але при цьому Суліма встиг не погодитися з відновленням незалежного ВАКу, функції якого наразі підміняє собою Міносвіти, а також низкою інших ключових новацій проекту Згуровського.

І насамкінець

Уже 25 травня гряде обіцяне Сулімою продовження "банкету".

Тим часом, серед учасників обговорення множаться чутки, нібито розгляд кінцевого варіанту проекту відкладено щонайменше до 6 червня. Схоже, прем’єр таки віддав "утряску" спірних положень на відкуп керівникові Міносвіти.

Втішає одне – рано чи пізно Миколі Азарову доведеться визначатися із даного принципового питання. І приймати рішення.

Або він разом із Табачником вибудовує авторитарну вертикаль у вищій школі в інтересах поповнення їхньої партійної каси, або тримає слово щодо збереження концептуальних засад, окреслених незалежними експертами у проекті Згуровського.

Наразі ж ситуація б’ється в глухому куті, а прем’єр знову бере тайм-аут і всіляко робить вигляд, що в межах нинішнього режиму влада здатна домовитися із громадою – хоча б із даного конкретного питання.

Леся Оробець, спеціально для УП