Политика в сфере ИТ: круг сужается
Наявність неконтрольованих думок і грошей в українському інформаційному просторі не вперше змушує владу нервувати і шукати механізми його "впорядкування".
Два тижні тому лише медійний резонанс перешкодив просуванню проекту №6523, який дозволяв закривати без суду файлообмінники і перекривати кисень будь-якому опозиційному Інтернет-медіа напередодні виборів.
За підсумками небажаного для себе розголосу, влада, схоже, змінила тактику. Навіщо привертати увагу громадськості до скандальних новел, якщо простіше фальсифікувати проект потай – на кінцевому етапі його проходження?
Хоча б як у випадку з проектом №8267 "Про економічний експеримент щодо створення сприятливих умов для розвитку в Україні індустрії програмної продукції", який може бути прийнято вже в четвер, 17 травня у підробленій версії.
Курс на підтримку ІТ-індустрії?
Проект №8267 від самого початку готувався представниками реальних ІТ-кампаній. Не випадково в первинному варіанті він був орієнтований на підтримку вітчизняного ІТ-бізнесу в цілому – незалежно від його наближеності до ПР.
У разі його прийняття, ІТ-підприємництво мало стимулюватися низкою принципових преференцій. До прикладу, єдиним внеском на державне страхування у розмірі 36,76% від двох мінімальних зарплат, податком на прибуток у розмірі 16% (зараз 21%), а для фізичних осіб, в тому числі нерезидентів, – 10% (зараз 15%).
У такому вигляді проект у грудні 2011 року було прийнято в першому читанні, а в квітні 2012 року профільний комітет ВРУ затвердив його до другого читання, замінивши лише назву: "Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції".
Вправним порухом руки шорти перетворюються…(с)
Дива почалися вже після засідання комітету під керівництвом, вже відомого нам Максима Луцького.
Від секретаріату комітету до юридичного управління парламенту проект потрапив уже в підробленому вигляді – детальне співставлення відмінностей можна побачити тут.
Найбільш критично змінилася схема надання пільг підприємцям. Замість стимулювання галузі в цілому шляхом надання пільг підприємцям, зайнятим у ній, у проекті "домалювали" спеціальну процедуру відбору компаній, які претендують на такі преференції.
Якщо в легально затвердженій комітетом редакції проекту преференції автоматично надавалися всім підприємцям, які відповідали прописаним в законі нормам, то в підробленому тексті їх коло суттєво звужується до тих, хто зможе виторгувати у влади спеціальне "свідоцтво про реєстрацію суб’єкта індустрії програмної продукції як суб’єкта спеціального режиму оподаткування".
Зокрема, частина 1 статті 1 законопроекту в фальсифікованій редакції поширює сферу дії закону лише на суб’єктів господарювання індустрії програмної продукції, що отримають свідоцтво про реєстрацію суб’єкта індустрії програмної продукції як суб’єкта спеціального режиму оподаткування відповідно до пункту 156-1.6. статті 156 Податкового кодексу.
На подібний спеціальний режим оподаткування можуть претендувати лише суб’єкти господарювання, які протягом попередніх чотирьох послідовних звітних податкових періодів сукупно відповідають критеріям, встановленим у зазначеному пункті.
Що далі?
У цій історії щонайменше два принципових аспекти.
З одного боку, в наших сучасних економічних і політичних реаліях доступ до вищезгаданих свідоцтв отримає або владний бізнес, або підприємець, який не має проблем із податковою, бо готовий ділитися з владою "по-братськи".
Іншими словами, впровадження цього "природного відбору" суттєво вплине на перерозподіл ринку ІТ-індустрії в інтересах партії влади і поповнення партійної каси перед виборами.
З іншого боку, будь-який "повноважний" махінатор розраховує на те, що все пройде тишком-нишком. Його нічний жах – увага громадськості, яка змушує чиновника триматися закону.
До спікера я вже звернулася офіційно з вимогою провести службову перевірку і вжити заходів щодо відновлення тексту проекту, який голосувався на комітеті.
Але найбільшого ефекту, як показує практика, досягають незалежні медіа.
Леся Оробець, спеціально для УП