Как освободить Тимошенко? 81 способ для власти

Нещодавно УП опублікувала інформацію про те, що до Віктора Януковича звернулися представники церков з проханням помилувати Юлію Тимошенко. На вказане прохання нібито було надано відповідь, що таке помилування буде, але тільки після закінчення всіх судових процедур.

Формально закон дійсно передбачає, що помилування може мати місце саме за таких умов. Правда судові процедури, за теперішніх обставин, можуть тривати роками, а це вже буде ніяк не помилування.

Але давайте звернемо увагу на те, що влада заявила не про що інше, як про своє бажання відпустити на волю відому опозиціонерку. Проте буцімто, на перешкоді вкотре вже стали норми закону.

Немає проблем.

Підказую владі, що потрібно робити, коли таке бажання є, і якщо вона не хоче, щоб мав місце черговий фарс.

Згідно з 84-ю статтею Кримінального кодексу, особа, яка захворіла на тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання.

Напевно ця ідея не є новою, оскільки УП повідомила про заяву ГПУ, що в цьому каральному відомстві не знаходять тяжкості хвороби в Юлії Тимошенко.

ГПУ пробує грати на випередження. При цьому прокуратура посилається на перелік хвороб, які дають підстави для звільнення від покарання. Такий перелік дійсно існує. Видається він тюремним відомством за погодженням з міністерством охорони здоров'я.

Але посилання на нього є безпідставним. Не знаю, чому ГПУ цього не враховує.

Посудіть самі.

У статті 84 ККУ будь-яких відсилань до будь-яких переліків немає. А без такого відсилання застосовувати жодні переліки не можливо, оскільки таке прямо суперечило б 19-й статті Конституції. Адже Основний закон говорить, що всі органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ні про які інструкції та переліки мова не йде. І тому застосовувати їх можна тільки і тільки за умови, що закон чи Конституція надають комусь право видавати та користуватися такими підзаконними актами.

Закон у нашому випадку – це Кримінальний кодекс, тобто його, вже згадувана мною стаття 84. Вона не уповноважує будь-кого видавати переліки, а має пряме застосування.

Чи можна в нашому випадку застосувати цю статтю? Давайте розберемося разом.

Стаття, у частині, що нас цікавить, має одну умову для застосування: наявність у засудженої тяжкого захворювання, що перешкоджає відбуттю покарання.

Чи має місце така умова? Нам кажуть, що немає, бо, нібито захворювання не є важким. При цьому можуть посилатися на вищевказаний перелік, або інші нормативні акти – але таке буде доповненням, незаконним доповненням 84-ї статті.

Тяжкість захворювання повинно в даному випадку визначатись судом згідно правил Кримінально-процесуального кодексу. Судом, а не прокурором! І суд повинен взяти до уваги медичні висновки іноземних спеціалістів, які вказують, що в засудженої є хвороба, яка не може бути вилікувана в тюремному закладі.

От вам і підстави для звільнення.

Чи більш правильним буде продовжувати тримати в ув'язненні не ходячу хвору людину? Хіба не для такого випадку саме й передбачено в Кримінальному кодексі правило статті 84?

Крім того, до переліку, що дає право на звільнення від покарання, дуже легко внести зміни, якщо вже питання тільки в ньому. Для внесення змін не потрібно скликати парламент чи зобов'язувати зробити це "незалежним" судам. Зміни можна внести протягом одного дня. Все це в руках виконавчої влади.

Таке й буде помилуванням. А все інше від лукавого.

Якщо ж влада захоче свою відмову мотивувати тим, що неправильно робити виключення для одної людини, яким потім скористаються інші засуджені, то нехай користаються! Бо це буде гуманно і до них, якщо вони потраплять у такі ж обставини.

А виключення? Так помилування, яке обіцяно представникам церков, теж є виключенням. Помилування дають не всім. І не за всіх просять такі авторитетні особи.

Я живу в реальному часі і розумію, що моя пропозиція сьогодні у владі нікого не цікавить. Але потрібно їй дати шанс виправити ситуацію, або остаточно визнати своє небажання звільнити шановану багатьма мільйонами людей ув'язнену людину.

Я закликаю всіх, хто має вихід на ієрархів церков, у тому числі призиваю Українську Правду.

Влада намагалася показати свою повагу до Церкви. Тому треба звернутися до представників церков, щоб ті звернулися до влади публічно і повторно, а то й ще неодноразово, з клопотанням звільнити Юлію Тимошенко та інших в'язнів, яких ми вже вважаємо політв'язнями.

Ієрархам потрібно пояснити, що істина в цьому питанні трохи не така, як їм довели. Що того помилування, яке їм обіцяно, може ніхто й не дочекатися.

Владу потрібно або викрити, або спробувати змусити чи упросити піти на акт гуманізму.

2000 років тому назад, у царстві Понтія Пілата, перед Пасхою, на прохання народу відпускали розбійників. Лідери церков, представляючи мільйони віруючих, теж звернулися перед Великоднем.

То невже сьогоднішня влада хоче виявити себе менш гуманною ніж влада в часи, коли злочинців забивали камінням на смерть та вішали на хресті?

Я звертаюся до всіх небайдужих, навіть до тих, хто не є прихильниками колишньої прем'єрки.

Не можна спостерігати, як місяцями, на наших очах тягають на ношах хвору жінку, судять по-ночах у тюремній камері, заводять все нові і нові вже фантастичні справи.

Не можна цього терпіти. Бо не будемо мати права на захист нас та наших дітей, коли біда прийде в наш дім.

Олександр Мінович, спеціально для УП