И снова об "общепонятном"

Схоже на те, що Віктор Янукович вже звик "кидати" своїх покровителів з Кремля з обіцянками про російську мову як другу державну в Україні.

Чи не вперше за свою політичну кар’єру про статус російської мови як другої державної теперішній президент висловився в Москві, відповідаючи на запитання журналістів.

Це було напередодні виборів 2004 року. Втім, повернувшись в Україну він фактично спростував це, мовлячи тільки про статус російської мови як офіційної.

Чергове "Весняне загострення" в мовному питанні відбулося знову ж таки напередодні президентських виборів 2010 року.

Так, перебуваючи на прес-конференції в Одесі, Янукович заявив, що зробить все для того, щоб російська мова стала другою державною. Для цього, мовляв, потрібно лише 226 голосів у ВР і його підпис, щойно він стане президентом.

Та чомусь після виборів виявилося, що потрібно вже не 226 голосів, а цілих 300, та й питання не на часі.

Та за 2 роки свого президентства Янукович зумів не тільки "посваритись" з Брюсселем, але й з Кремлем. Тому виправити ситуацію, очевидно, може лише чергова спекуляція на мовному питанні.

Так, перед візитом до Москви, де повинна відбутись зустріч з новим-старим Путіним, в ексклюзивному інтерв’ю російському (як і у 2004 році) виданню "ИТАР-ТАСС" Янукович заявив про те, що найближчим часом буде прийнято закон про 2 державні мови – російську та українську: "У цьому зацікавлена Україна, в цьому зацікавлені люди, в цьому зацікавлене населення, яке розмовляє в основному двома мовами – українською та російською".

Очевидно, що це спекуляція з метою примирення з ВВП. Янукович знає, що це питання вкрай важливе для Путіна, оскільки російська мова занепадає. Зокрема російські дослідники вже зараз заявляють, що через чверть століття російська мова втратить рівно половину носіїв!

А російська мова, поряд з "православієм", чи не єдина річ, яка ще впливає на відновлення колишньої сили "руского міра".

Але чи пробачить тепер російський президент невиконану обіцянку? Чи Янукович від безвиході наважиться на такий радикальний крок?

Скоріш за все, це чергова спекуляція з метою залучитись підтримкою електорату КПУ, напередодні виборів до ВР.

Але питання в тому, як на це реагувати українцям. Чи потрібно вестись на провокацію, адже таким чином влада, наприклад, може відривати увагу суспільства від більш важливих тем, зокрема продажу газотранспортної системи України?

На мій погляд, це те питання, яким не можна нехтувати.

Якщо політтехнологи Партії регіонів побачать, що суспільство це проковтне, то російська таки стане другою державною, навіть попри те, що за останніми опитуваннями, кількість прихильників російської мови як другої державної зменшилась. Навіть серед прихильників ПР.

І в разі прийняття такого рішення, українці повстануть. В прямому сенсі цього слова. І не через те, що це питання важливіше за продаж газотранспортної системи.

Через те, що це питання не може обговорюватися. Це канон. Якщо ж його порушити, українській державі, як за формою так і за суттю, – кінець.

Це буде останньою краплею, яка переповнить чашу терпіння.

І нехай регіонали вже зараз починають вивчати українську історію, а саме сторінки про "гайдамаччину", "коліївщину", "хмельниччину". У всіх цих випадках українці терпіли до того моменту, допоки окупанти не посягали на останню святу річ.

Олександр Аронець, спеціально для УП