После фиаско в Китае и Европе "Газпром" готовит прорыв в Японию. Далее - на Луну?

Всі ми пам‘ятаємо, як чиновники "Газпрому" демонстративно перед камерами закручували "газовий вентиль", а потім намагалися переконати весь світ, що це Україна перекрила газ.

Роль пропагандистської діяльності чиновників "Газпрому" лише наростає.

Голова правління компанії Олексій Міллер пообіцяв розглянути можливість постачання зрідженого природного газу зі Штокмановського родовища в Японію. Як відомо, почати експорт газу із цього родовища "Газпром" обіцяв з 2010 року, а тепер переніс його на 2017.

"Газпром" мріяв постачати газ із Штокмановського родовища танкерами до США, і навіть погрожував захопити 10% американського ринку газу.

Проте в США трапилася "сланцева революція", в результаті якої газ на внутрішньому ринку нині коштує "як при комунізмі" – трішки більше 80 доларів за 1000 кубометрів.

За такі гроші бурити Баренцове море за півтисячі кілометрів від Мурманська бажаючих небагато. До прийняття урядом Росії податкових послаблень для проекту, інвестори відмовляються приступати до розробки, так що терміни 2017 року є написаним вилами по воді.

Тож зараз балаканиною про японців "Газпром" намагається привабити нових інвесторів. Але у цій сфері простаків небагато, тим більше з такими капіталами.

Треба сказати, артистична діяльність є чи не найуспішнішою в порівнянні з іншими останніми досягненнями чиновників "Газпрому".

А досягнення таки є, їх цілих два.

"Газпром" збудував 1 гілку газопроводу "Блакитного потоку" через Чорне море в Туреччину, потужністю в 16 мільярдів кубометрів. Обіцяв збудувати другу гілку, і протягнути її до Ізраїлю і Італії. Обіцянки залишилися цяцянками, "Блакитний потік" завантажений наполовину, та й з того газу не платяться експортні мита в розмірі 30% вартості газу до часу повної окупності проекту (а це ще кілька десятиліть).

Також "Газпром" збудував 1 гілку "Північного потоку" до Німеччини потужністю 27,5 мільярдів кубометрів газу. Проте наступного року через неї пройде, за прогнозом самого "Газпрому", лише 10 мільярдів кубометрів. А ще восени "Газпром" обіцяв усі 27,5 мільярдів.

Нещодавно глава "Газпрому" заявив, що компанія має намір збудувати третю і четверту гілки газопроводу "Північний потік". Хоча канцлер ФРН Ангела Меркель заявила, що Німеччина не потребує "надімпорту газу й може обійтися без третьої, четвертої та п’ятої труби Північного потоку". Це ж як "Газпром"будуватиме свої газопроводи, силою? А не будуть брати, вимкнуть газ?

Ще одне досягнення "Газпрому" – повний колапс десятилітніх планів постачання 68 мільярдів кубометрів (!) російського газу до Китаю. Це приблизно половина всіх нинішніх обсягів російського газового експорту до ЄС.

Росія так "вдало" торгувалася з Китаєм, що цей контракт в листопаді минулого року перехопив Туркменістан, який відтепер постачатиме Китаю 65 мільярдів кубометрів газу щороку, або половину всього споживання Китаю.

А сам Туркменістан радо готовий постачати газ хоч в Китай, хоч будь-куди, в обхід Росії. Особливо після того, як за даними туркменських властей, Росія у 2009 році діями своїх технічних служб спровокувала вибух на туркменському газопроводі, бо не хотіла платити високу контрактову ціну за туркменський газ в умовах падіння цін під час кризи.

З моменту запуску газопроводу "Центральна Азія-Китай" 16 грудня 2009 до 7 січня 2012, Туркменістан експортував до Китаю більше 20 мільярдів кубометрів газу, які забезпечують потреби 500 мільйонів чоловік в 22 китайських провінціях і автономних районах, пише китайська урядова газета "Женьмінь Жибао".

Більше того, з 1 квітня цього року Узбекистан почне поставки газу до Китаю в розмірі 10 мільярдів кубометрів на рік. Раніше цей газ Узбекистан продавав Росії, а та перепродувала в Європу, на повну використовуючи своє транзитне становище та ізольованість середньоазійських держав.

Усі ці потужні успіхи "Газпрому" призвели до коригування його планів, за якими він скоротить інвестиційну програму в 2012 році в 1,6 разів, зовнішні позики – в 1,7 разів. І це при тому, що видобуток газу в Західному Сибіру знижується в результаті виснаження родовищ.

А ще є "Третій енергопакет" ЄС, дія якого робить російський проект "Південного потоку" не потрібним самому "Газпрому".

А ще є падіння ціни на газ у Європі і світі, викликане надлишком скрапленого газу, в результаті чого "Газпром" змушений знижувати ціни для однієї європейської компанії за іншою (загальний обсяг цих знижок уже пішов на мільярди доларів на рік).

У результаті "успіхів" на китайському напрямі, найважливішим ринком експорту російського газу залишатиметься Європа, що об‘єктивно підвищуватиме роль української газотранспортної системи.

То ж, на тлі таких "успіхів", чи можна дивуватися, що чиновники "Газпрому" подалися в пропагандисти (у них просто це краще виходить)?

"Газпром" доїть Україну, як може (і як дозволяє влада). З надією "видоїти" українську ГТС.

Адже, з одного боку, видобуток російського газу стає дорожче, з іншого – у нього відбувся колапс експортної політики в Азії і дедалі більші проблеми з експортом в Європі.

Тому влада України має пам‘ятати: усе перелічене означає, що ціна української газотранспортної системи об'єктивно зростатиме. І не варто вестися на пропаганду солодкоголосих газпромівських "сирен" – хто їх довго слухає, у тих втрачається відчуття реальності і знижується IQ.

Андрій Пишний, для УП