Очередные басни власти

"Людське терпіння – не безмежне
Не випробовуйте його
Бо всі отримають – належне
А, може, хтось і зайвого".

Не перестає дивувати нова влада своєю брехливістю та цинізмом.

Із самого початку свого пришестя й до недавнього часу розповідали нам байки про "порожню казну", яку, начебто, їм залишила попередня влада. Скільки місяців нас переконували, що без допомоги МВФ Україна не зможе прожити. На вимогу того ж МВФ підвищували тарифи на газ, електрику, комунальні послуги для населення.

Навіть провели пенсійну псевдореформу, прийняли грабіжницький Податковий кодекс і таке інше, що призвело до суттєвого погіршення життя основних мас населення України.

Головним аргументом таких дій влади на "покращення життя вже сьогодні", як стверджували керманичі, було – "вимога МВФ".

Владою все робилося для отримання кредитів МВФ.

Коли ж МВФ відмовив цій владі в отриманні чергового траншу – "заспівали" іншої.

Не впевнений у причинах відмови в кредиті, бо не бачив резолюції представників Фонду, але з поведінки влади та її реакції можна зробити висновки.

Згортання демократії, кероване судочинство, переслідування опозиції, невідомо куди витрачені попередні кредити, неспроможність проведення справжніх реформ – усе це могло стати, або й стало причиною відмови. Та суть навіть не в цьому.

Виявляється, за словами Азарова, кредити МВФ нам не потрібні.

Україна може прожити й без них!? Отакої! Варто було "город городити"? Познущалися з народу тигипківським "затягуванням поясів" на фоні їхнього "світського життя" й тепер намагаються переконати нас у непотрібності кредитів. Як там у гуморесці – "...щось не вийшло. Та воно не сильно й хотілося".

То що , потуги були марними?

Так, може, і псевдореформи оті не потрібні, раз вони проводилися на вимогу МВФ. То може їх відмінити? Кредитів же не дали.

Так ні. Влада придумала оригінальний хід. Перекласти свої проблеми на плечі народу.

Про попід забуті азаровські лопати вже й далеко за межами України знають. Цей феномен увійде у світову історію як "АЕЧ", тобто – Азаровське економічне чудо.

Зараз про інше. Про зменшення виплат чорнобильцям, афганцям, дітям війни.

Оригінально? Головне, зробити вигляд, що це робиться для блага народу. Протестні акції – заборонити. Від протестуючих відгородитися парканами. Голодуючих чорнобильців – не помічати. А те, що всі вони потребують чималенькі суми грошей на лікування – нікого не хвилює. Їм би свої маєтки облаштувати, та своїх діточок по закордонах повивчати.

Думаю, що давно вже нікого не дивує цинізм цієї влади. Бо жодної своєї обіцянки вона не виконала й не збирається виконувати.

2004 рік нічому не навчив "біло-блакитних".

Влада зайнята випробуванням терпіння народу. Про те, що воно не безмежне –доводять протести підприємців, афганців, чорнобильців, дітей війни. Поки що розрізнені.

Поки що!

Влада, яку в народі прозвали окупаційною, повинна пам'ятати про сумну долю всіх окупантів.

Олександр Денисов, голова Харківської обласної (крайової) організації НРУ, спеціально для УП