Экономический кризис или кризис человечности?

За тиждень після демонстрації в Римі, яка переросла у великі заворушення, Ватикан зробив заяву щодо реформування світової економічної та фінансової системи у зв'язку із кризою. Було озвучено низку пропозицій. Йдеться про централізацію публічної влади, глобальний уряд та центробанк.

Окрім того, документ Папської Ради "Справедливість і мир" традиційно закликає до солідарності, моральності, обмеження споживання в дусі соціальної доктрини католицької церкви.

У документі недвозначно вказано на "дух Вавилону" в сучасній світовій економіці, поділ та неузгодженість замість бажаного "духу П'ятидесятниці". Нагадаю, у християн це свято на честь сходження Святого Духа на апостолів, коли вони пішли навчати народи багатьма мовами про одну істину. А в іудеїв – день Шавуот, коли Бог через Мойсея дав людям моральні закони в Торі, зокрема, у десяти Заповідях.

Безперечно, світова економіка потребує загальновизнаних цивілізованих орієнтирів та регуляцій. Критика Папи Бенедикта ХVІ на адресу ідеологів економічного лібералізму, утилітаризму, індивідуалізму та технократії – є справедливою, оскільки вони захопилися матеріалістичним дискурсом та забули про душу людини.

Лібералізм – тобто, сподівання на "невидиму руку ринку" – без верховенства права обертається шахрайством.

Утилітаризм – зведення всіх цінностей до їх економічної корисності – без творчого розвитку веде до депресії.

Індивідуалізм – як домінування особистих потреб над культурою – є причиною нещасного життя мільярдів, бо задоволення потреб без їхнього угамування силою віри та мудрості веде до безмежного росту незадоволених потреб.

Технократи, сліпо сподіваючись на технології, не враховують руйнівні наслідки їх нерозумного використання.

Світову економіку лихоманить, бо суб'єкти господарювання перестали орієнтуватися на важливі для кожної людини ідеальні суб'єктивні цінності – такі, як правда, сенс життя, розвиток, пізнання, мораль, щастя, любов.

Ми пішли легким шляхом, керуючись інстинктами, жадібністю, самообманом.

Ми беремо кредити, не знаючи, як будемо віддавати. Ми віримо брехливій рекламі та продукуємо маркетингові манівці. Ми прагнемо легких грошей, здобуваємо й виманюємо їх усіма способами.

Ми втратили бачення майбутнього, бо марно вирішили, що майбутнє хтось сконструює для нас, як усі: інші зручні пристрої та гаджети, що ними користуємося щодня. Ми віддали майбутнє в заставу заради тимчасових і минущих задоволень – до речі, не таких уже й приємних, як гадалося.

А після того наступив час кризового похмілля.

Заклик Ватикану до "єдності в правді" гідний того, щоб його почути та врахувати.

Однак не забудьмо, що йдеться не про будівництво нової вавилонської вежі. Бо світовий уряд може стати нею – без підвищення рівня культури кожної людини на Землі, без ґрунтовних реформ у сфері освіти, економіки та права. Якщо довірити створення світового уряду матеріалістам, він стане таким же монстром, як корумповані національні уряди та менеджмент транснаціональних корпорацій, жадібність яких великою мірою накликала цю кризу.

Щоб у нас було майбутнє, щоб росла економіка – від кожного з нас потребується щодень творити добро, утверджувати найвищу цінність людини, жити відповідно до ідеалістичних цінностей душевності, розвитку, пізнання та усвідомлення сущого, співпраці, взаємодопомоги, поміркованості, мудрості та здорового глузду.

Це те, чого хоче Бог.

І Бог допоможе людям вирішити всі насущні проблеми, якщо ми самі допоможемо собі зберегти людяність.

Юрій Шеляженко, редактор журналу "Мораль", для УП