Вместо тюрем - штрафы!

На даний час тема декриміналізації певних статей Кримінального кодексу досить популярно обговорюється в суспільстві. Але загалом увага суспільства спрямована на те, чи декриміналізує все-таки влада конкретні злочини у сфері службової діяльності, по яким обвинувачуються лідери опозиції.

Що стосується змін у сфері економічних злочинів, мало хто береться їх аналізувати. Але чи дійсно такі дії влади обумовлені бажанням "привести українське законодавство в сфері захисту прав громадян у відповідність до європейського"?

Спробуємо проаналізувати внесений президентом на розгляд Верховної Ради проект закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності)".

На даний час, влада будь-якими способами намагається поповнити державний бюджет. Але зусилля влади в основному спрямовані на викачку грошей з дрібних підприємців через податкову систему, а також з простих громадян через санкції у виді штрафу за адміністративні правопорушення та злочини.

В кримінальному законодавстві, якщо розглядати штраф як додаткове покарання, що стягується в дохід держави з особи, якій призначено основне покарання у виді позбавлення волі, то таке стягнення є мало перспективним, оскільки пенітенціарна система в даному випадку працює, м’яко кажучи, не дуже ефективно.

Інша річ, якщо замінити покарання у виді позбавлення волі штрафом, що на даний час лобіюється адміністрацією президента.

Причому таке пом’якшення буде стосуватися лише заможної верстви порушників, оскільки владою пропонується підвищити максимальні межі штрафу від 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (17 000 гривень) до 50 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (850 000 гривень).

Якщо ж порушник не зможе викласти кругленьку суму штрафу, він опиниться за гратами, причому заміна несплаченої суми штрафу покаранням у виді позбавлення волі, згідно законопроекту, буде відбуватися по "завищеному тарифу", в порівнянні із санкціями діючої на даний час редакції Кримінального кодексу.

Слід також зауважити, що строк розстрочки виплати штрафу, який згідно діючого на даний час Кримінального кодексу сягає до 3-х років, пропонується зменшити до 6 місяців.

Крім того, основною і найбільш популярною на практиці санкцією за вчинення економічних злочинів є штраф (покарання у виді позбавлення волі є альтернативним видом покарання, яке на практиці застосовується дуже рідко), і вищезазначеним законопроектом пропонується фактично лише значно підвищити розміри штрафів в порівнянні з існуючими.

Так, наприклад, частина 1 "улюбленої" статті податкової міліції, по якій в цьому році було порушено тисячі кримінальних справ – стаття 205 КК (фіктивне підприємництво), на даний час передбачає покарання у виді штрафу від 300 (5100 гривень) до 500 (8500 гривень) неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Під виглядом "декриміналізації", владою пропонується збільшити розмір штрафу зазначеної статті: від 500 (8500 гривень) до 2000 (34000 гривень) неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Інша "популярна" стаття 212 КК (частина 1), передбачає на даний час покарання у виді штрафу від 300 до 500 неоподаткованих мінімумів, яке після "декриміналізації" передбачається збільшитись від 1000 до 2000 неоподаткованих мінімумів.

Переміщення 18 статей з Кримінального кодексу до Кодексу про адміністративні правопорушення навряд чи обумовлено турботою про права громадян, а скоріше всього пов’язано з тим, що адміністративне судочинство, в порівнянні з кримінальним, має спрощену і більш швидку процедуру, в результаті якої досить часто ігноруються права громадян.

Крім того, конституційне право громадян на оскарження рішень, які прийняті в рамках справи про адміністративні правопорушення менш захищене, в порівнянні з процедурою оскарження рішень в кримінальному судочинстві, оскільки Кодекс про адміністративні правопорушення передбачає лише апеляційний порядок оскарження рішень.

Кримінальним же судочинством передбачена ще й касаційна інстанція, та перегляд справи Верховним судом України.

Підсумовуючи вищевикладене, можна з впевненістю сказати, що насправді, дії влади, що подаються народу під соусом "декриміналізації" економічних злочинів, "захисту прав громадян", лобіюють інтереси заможних порушників, які з легкістю зможуть відкупитися від в’язниці.

Для людини, яку зроблять порушником з народу, такі зміни навряд покращать ситуацію.

Тетяна Кондратенко, адвокат, для УП