Один в поле

У вівторок Віктор Ющенко на політраді "Нашої України" виступив за самостійну участь партії у парламентській кампанії та заявив, що збирається очолити список "нашоукраїнців" на виборах. Отже, заколот помаранчевих лідерів, які ніби-то планували скинути Ющенка, провалився.

За словами екс-президента, провести партійну когорту до Верховної ради – це "більш лицарське завдання, ніж пройти самому", маючи на увазі можливість балотуватися на мажоритарному окрузі.

Цей напад відповідальності і сумління у людини, яка прожила в політичному анабіозі весь час, що проминув після закінчення її владної каденції, треба якось пояснити.

Можливо, Віктор Андрійович сумнівається, що його власних сил вистачить для перемоги на окрузі? Поразка, яка є дуже вірогідною, стала б гучним ляпасом.

Можливо, він продовжує вірити у свою "щасливу зірку" і стару-нову місію, тепер вже на чолі виборчого списку? Хоч "Наша Україна" за останній рік стала асоціюватися з прізвищами Наливайченка та Бондарчука, які були достатньо активними в той час, коли Ющенко, фактично, не подавав ознак політичної свідомості.

Характерно, що Ющенко не педалює тему об`єднання з іншими націонал-демократичними силами, в спілці з якими шанс потрапляння до Верховної ради був би вищим. Він тільки сказав, що ведуться розмови "про консолідацію".

В той же час навіть раніше завжди лояльний до екс-глави держави В’ячеслав Кириленко заявив, що після рішення Віктора Андрійовича очолити список "НУ" "нова національна демократія" буде будуватися без його, Ющенка, участі.

Тобто, ВАЮ практично не залишилось з ким “консолідовуватись”. Та йому і не потрібні зайві внутрішні опоненти.

Упродовж останніх років у Віктора Андрійовича в українській політиці, по суті, як у глави держави і просто свідка в кримінальній справі, було одне завдання - нищити Тимошенко, а ширше — розчищати Януковичу дорогу до влади.

Особливо успішно він це робив під час виборів 2010 року, виступаючи як VIP-агітатор Віктора Федоровича.

Це було в минулому. А ось як виглядають справи сьогоднішні.

Ми ще не знаємо, який сценарій відносно Тимошенко Банкова обере після Варшавського саміту Східного партнерства, де Януковича знову будуть на найвищому рівні пісочити за переслідування опозиції.

Загалом помітно, що спроба зіграти на протиріччях між Москвою та Європою є невдалою, і цей картковий блеф, до якого вдається українська влада, не може викликати нічого, крім посмішки та роздратування. Причому і в європейській, і в російській столицях.

Тому не виключено, що Тимошенко доведеться в той чи інший спосіб випустити. Напевно, і Луценка також. А побачити цей «тандем» на волі Янукович не хотів би навіть у кошмарному сні.

Віктор Андрійович, судячи з усього, готовий зіграти “на біс” роль, яку він вже виконував на президентських виборах, і сплатити по “рахунках” за утримання на державній дачі, якою він безпідставно користувався більше року. Справді, не на вокзалі ж жити людині!

На чолі партійного списку Ющенко матиме привід їздити по країні, в тому числі регіонами, де виборці симпатизують опозиції. І цього разу він також не стільки агітуватиме за себе (тому що, в принципі, нічим), скільки займатиметься контрагітацією.

Ющенко, зокрема, намагатиметься завадити Тимошенко стати лідером об`єднаних опозиційних сил. Для нього особисто, крім всього, це ідея-фікс.

Влада ж завжди шукала і готувала альтернативу Тимошенко, хоча й безуспішно. Втім, якщо її всеж посадять надовго, Віктор Ющенко може заявити про свою підтримку Арсенія Яценюка.

Між цими політиками – давня історія співпраці, і іноді складається враження, що Арсеній Петрович є гарним учнем Віктора Андрійовича.

Кажуть нещодавно, очевидно не від доброго життя, з київського зоопарку втікло багато його мешканців. Напевно серед них був і "троянській кінь", якого нам зараз пропонують, як завжди, у патріотичній обгортці.

Лідерам "Нашої України" варто вже або відсторонити Ющенка, або створити новий проект. А про цю партію нехай залишиться хоч добра пам`ять часів Помаранчевої революції.

Євген Булавка, для УП