Академия СБУ: уроки рейдерства

З усіх проблем соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, мабуть, найбільш болісною є проблема забезпечення житлом. Це при тому, що в Україні розвинута індустрія будівництва.

Напрошується питання: хіба будівельники відмовляються взяти участь у благородній справі? Що саме заважає чиновнику домовитися з інвесторами та й збудувати необхідну кількість квартир для захисників Вітчизни? Нездорові апетити до "відкатів"? Невміння тримати слово? Чи "класова ворожнеча" бюрократії та бізнесу?

Господарський конфлікт між СБУ і ТОВ "Будова-Центр-1", внаслідок якого десяткам військовослужбовців не виділяється житло, є зайвим доказом безхазяйності попереднього та чинного керівництва СБУ.

Каменем спотикання стала земельна ділянка в Києві, що на провулку Лабораторному, 6, де знаходяться руїни гуртожитку Національної академії СБУ.

Керівництво академії з 1994 року прагнуло реконструювати гуртожиток, прибудувати до нього житловий будинок для викладачів. У 1996 році було отримано дозвіл на будівництво.

Але власними силами здійснити задум не судилося. Станом на 2003 рік будівельно-монтажні роботи були виконані менш ніж на 10% від плану.

Прагнучи завершити будівництво, Служба безпеки залучає інвестора – ТОВ "Будова-Центр-1". І 21 квітня 2003 року укладається угода, за якою інвестор мав самостійно знайти кошти для закінчення будівництва та отримати 50% житла в новобудові. Окрім того, СБУ хотіла отримати частину житла одразу, не чекаючи закінчення будівництва. Тому в угоді було передбачено, що інвестор, за бажанням СБУ, може обмінювати квартири з її половини новобудови – на квартири в інших будинках, як у Києві, так і в інших регіонах. 

Ця сучасна новобудова височіє поряд із руїнами гуртожитку Нацакадемії СБУ

"Загалом у новому будинку приблизно 200 квартир. За рахунок своєї половини СБУ вже отримала понад 100 квартир у Києві та інших визначених ними регіонах України, – розповідає Володимир Підгірняк, директор ТОВ "Будова-Центр-1",– Окрім того, у будинку на Лабораторному провулку вони повинні були отримати ще 51 квартиру після закінчення будівництва. Однак Служба безпеки України зі всією силою та потужністю навалилася на нас, прагнучи вирвати повністю увесь будинок!"

Рейдерська атака почалася після зміни ректора Національної академії СБУ. Новий ректор, Віктор Мікулін, схоже, не вважав за необхідне дотримуватись угоди з ТОВ "Будова-Центр-1", оскільки не бачив у цьому особистої вигоди для себе.

У травні 2007 року академія звертається з позовом про розірвання угоди до Господарського суду Києва. У позовній заяві стверджувалося: оскільки інвестор розраховував отримати комерційну вигоду, угода нібито "укладена з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, і повинна бути визнана судом недійсною".

Під час судового процесу угоду перевірили кілька експертних установ. Жодна експертиза не підтвердила твердження СБУ про збитковість угоди для держави.

За словами Володимира Підгірняка, умови угоди були не дуже привабливими з комерційної точки зору: "Будова-Центр-1" взялася за реконструкцію гуртожитку СБУ, виходячи з міркувань соціальної відповідальності бізнесу.

У 2009 році суд відмовив академії в розірванні угоди. Але й до того керівництво СБУ побачило безперспективність судової тяганини. На інвестора почали тиснути грубою силою.

21 липня 2008 року Слідчим управлінням СБУ було порушено кримінальну справу, у рамках якої проводилися обшуки в офісах "Будова-Центр-1" й допитувалися, як свідки, працівники компанії.

Приводом для порушення справи хотіли зробити "присвоєння майна" – гуртожитку Національної академії СБУ. Коли виявилось, що гуртожиток був офіційно переданий згідно акту прийому-передачі під реконструкцію, справу зам'яли.

Однак це не завадило вилучити під час обшуків печатку й усю основну документацію, що стосувалася будівництва. Тоді у викраденні майна СБУ звинуватили іншого інвестора – ТОВ "Інвестиційні системи", і до цього часу кримінальна справа не закрита.

За поданнями СБУ та за участі її співробітників, підрозділами санітарно-епідеміологічної служби та управління з надзвичайних ситуацій був закритий основний офіс ТОВ "Будова-Центр-1" на проспекті Науки, 22.

Окрім цього, Національна академія СБУ розіслала низку листів із вимогами, які важко охарактеризувати інакше ніж дрібне шкідництво. Від "Київенерго" вони зажадали не подавати в будинок тепло, від Архбудконтролю – не подовжувати дозвіл на будівництво об'єкту тощо.

Три роки, з 2007 по 2010 рік, будівництво затримувалось внаслідок арешту, накладеного судом за вимогою Національної академії СБУ.

Водночас правовий статус земельної ділянки залишався невизначеним, бо СБУ саботувала виконання угоди в частині поновлення договору оренди – і це було перешкодою для отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Лише в листопаді 2009 року рішенням Київської міськради оренду поновили до 2017 року.

У січні 2011 року цілком випадково з Єдиного держреєстру судових рішень інвестор дізнався про неймовірне рішення Київського госпсуду. Рішення з'явилося в реєстрі в останній день строку на апеляцію; чудом вдалося своєчасно подати апеляційну скаргу.

На разі згадане рішення скасовано апеляційним судом. Адже цим рішенням, прийнятим у рекордні строки, без належного повідомлення та виклику в суд відповідача, з ТОВ "Будова-Центр-1" стягувалося на користь СБУ близько 9 мільйонів гривень штрафу за невиконання угоди з вини СБУ!

Одночасно зі спробою стягнення через суд близько 9 мільйонів штрафних санкцій за незакінчене будівництво, СБУ порушує кримінальну справу проти директора ТОВ "Будова-Центр-1" Володимира Підгірняка – за те, що він добився продовження дозволів на виконання будівельних робіт в 2006-2007 роках... нібито "проти волі СБУ"!

Угода, укладена в 2003 році, з наступними додатками, надавала інвестору право частково виконувати функції замовника – тобто, представляти замовника з питань забезпечення виконання угоди.

Однак слідчі СБУ й чути не хотіли про угоду. Натомість у порушеній ними кримінальній справі йдеться про "підроблення документів" із метою "корисливого" і "зловмисного"… завершення будівництва житла для військовослужбовців.

Готуючи цю статтю, я звернувся до Служби безпеки України із проханням пояснити, чому вони воюють із ТОВ "Будова-Центр-1". У відповідь надійшов лист заступника начальника Департаменту господарського забезпечення СБУ Засуцького.

У цьому листі чиновник переконує, що СБУ нібито "не за чиєюсь ініціативою" тероризує будівельників кримінальними справами – а безкорисливо дбає про безпеку України. І чомусь акцентує увагу на додатковій угоді, щоб склалося враження, ніби інвестор не давав СБУ житла в Києві, і давав тільки "у селі", а також "не введене в експлуатацію".

Насправді для СБУ вже було передано 39 квартир у Києві. А від будинку в селі Білогородка до найближчої станції метро їхати на маршрутці менше 10 хвилин – тому можна вважати, що це село відноситься до спальних районів Києва.

Що стосується квартир у "житловому будинку, який на сьогоднішній день не введено в експлуатацію" в Ірпені – насправді це будівництво давно завершене, і, за словами Підгірняка, тільки втручання колишнього ректора Академії СБУ ускладнило оформлення необхідної документації. Квартири там давно передані СБУ. Люди вже вселилися, хоча формально їх "тримають у підвішеному стані".

На жаль, хтось з "завгоспів" спецслужби вважає, що можна спочатку дати людям квартири, а потім раптом "передумати"...

Також пан Засуцький стверджує, що СБУ "добросовісно" виконує договір із ТОВ "Будова-Центр-1".

Таким запевненням можна було б повірити, якщо б Київський апеляційний господарський суд у постанові у справі № 55/353 за позовом СБУ не дійшов висновків про "невиконання та неналежне виконання позивачем своїх обов'язків як користувача земельною ділянкою", та протиправну бездіяльність СБУ, якою позивач "позбавив відповідача можливості проводити будь-які роботи на об'єкті, цим самим забезпечивши відповідачу простій та надмірні витрати по утримуванню будівництва в період простою".

Сьогодні житловий будинок фактично добудований – достатньо закінчити опоряджувальні роботи, подбати про благоустрій території – і заселити новобудову. Одночасно можна буде взятися й за реконструкцію гуртожитку.

В 2010 році "Будова-Центр-1" письмово проінформувало СБУ, що, зважаючи на укладення СБУ договору оренди на земельну ділянку та зняття арешту на об'єкт будівництва, у інвестора виникла можливість передати СБУ 56 квартир у березні 2011 року, під заселення в другому кварталі 2011 року, з повним опорядженням.

Для того щоб 56 сімей військовослужбовців отримали квартири – достатньо було лише припинити тиск на інвестора...

Замість того, отримавши листа, СБУ тільки посилює тиск.

При цьому страждають не тільки військовослужбовці, але й люди, які вклали свої кошти в будівництво житлового будинку за угодами з "Будова-Центр-1", щоб потім отримати в цьому будинку квартири. Фактично, за рахунок коштів цих людей і здійснювалося будівництво та надавалися квартири службистам на їх прохання – в обмін на квартири в новобудові.

Рік тому представники ініціативної групи фізичних осіб-інвесторів будівництва на Лабораторній, 6 – Тетяна Чорна, Валентина Лебедко, Ірина Лисенко, загалом інвесторів близько сотні – написали листа Голові СБУ Валерію Хорошковському із проханням надати обґрунтовану відповідь щодо строків завершення будівництва.

Однак пан Хорошковський не надав такої відповіді та не схотів зустрічатись з людьми.

Фізичні особи-інвестори вкладали гроші в будівництво, довіряючи імені Служби безпеки. Солідний замовник проекту здавався гарантією надійності, що унеможливлює будь-який обман.

Серед інвесторів є люди, які не побоялися продати свої квартири, і тому вже кілька років із дітьми орендують житло. Вони були шоковані й почувалися заручниками, коли їх почали водити на будмайданчик і пояснювати: будівництво зупинено, порушені кримінальні справи, бо замовник намагається захопити будинок.

Цим людям довелося доводити в суді, що СБУ не має права позбавити їх придбаного житла та викинути людей на вулицю...

Силові методи розв'язання цього господарського конфлікту можуть призвести до соціального вибуху, не кажучи вже про банкрутство ще одної будівельної компанії, та появи чергового довгобуду в столиці.

Причому вся провина за це лежатиме на безхазяйному керівництві спецслужби, яке збиралося відібрати задарма чуже добро, створене коштами й тяжкою працею чесних людей.

А як переконалося в марності таких спроб – не хоче зробити жодного кроку назустріч інвесторам.

Юрій Шеляженко, редактор газети "Правдошукач", спеціально для УП