Гора родила мышь

Нарешті, дочекалися: після подань і відкликань, замін і доопрацювань, закон, який визначає пенсійну реформу в Україні – прийнято в першому читанні. Оскільки друге читання не змінює й не доповнює суть проекту, прийнятого в першому читанні, то вже можемо оцінювати, що саме народили в підсумку таких важких пологів уряд Януковича-Азарова й депутати ВР.

Не встигли ще й чорнила просохнути на прийнятому законі, як головний його батько побіг на телебачення – умовляти громадян України, яку велику й добру справу він для них зробив. У підсумку того вмовляння виникло одне питання: невже після того, що продемонстрував Тігіпко в Шустера минулої п'ятниці, когось ще може цікавити, яку локшину на вуха роздає Тигіпко публічно?

Усім, хто має гарні стосунки із власною головою, було добре видно, що тільки полемічна нездатність опонентів Тігіпко дозволила йому уникати публічного сорому.

Очевидно, що вся його пенсійна реформа складається із двох бюрократичних дій:

– підвищення пенсійного віку;

– у одних відняти та відняте розподілити між другими.

Усе інше, що залишається від прожекту Тигіпко після злиття водички, яку ніхто не називає реформами – це запровадження на додаток до існуючого ще двох "рівнів", хоча правильно було б казати, витоків пенсійного забезпечення. Але не пропонуючи інших, крім діючих, джерел наповнення цих витоків.

Тігіпко знов займається звичними для бюрократа справами: симуляцією бурхливої діяльності та черговим кроєнням обчикриженої свитки.

Наслідуючи відомого кіногероя, саме час запитати: "Що це ви увесь час: бюрократ та бюрократ"? Це тому що наш народ добре пам'ятає Ісусів заповіт: "За справами їхніми пізнаєте їх". А справи діючого уряду Януковича-Азарова в цілому й кожного окремого члена такі, що до чого вони не візьмуться, усе роблять бюрократичними методами й засобами. Так у них робилися попередні "реформи": судова, кадрова й податкова.

А ось і свіженькі приклади з реформи пенсійної.

Перш за все, згадаємо: як бюрократ ставиться до громадян? – Як до підлеглих: усі питання повинні вирішуватись за їхній рахунок і ними самими. Саме так і було вирішено питання про скорочення видатків Пенсійного фонду.

У разі проведення пенсійної реформи за Тігіпком, починаючи з 2012 року на пенсію не буде виходити 1/25 частина людей, яких бюрократи, за їхнім визначенням, віднесли до людей "що доживають". Це означає, що тиск на видатки ПФ зменшиться на чотири відсотки. Те, що це зменшить кількість робочих місць для першого працевлаштування, бюрократа обходить. Він своє питання вирішив.

А що це вирішення народило нове питання, так воно, оте питання, знаходиться у віданні іншого чиновника, а, отже, першого не стосується.

Чи не є це до болю знайомий бюрократичний спосіб вирішення питань? – Так, це він самий і є.

Наступне. Люди, що старші за віком, пам'ятають, як великий сатирик Аркадій Райкін показував бюрократичні методи праці: коли питають про колеса, слід відповідати про пилососи. Скидається на те, що ну дуже великий фахівець з уряду фахівців Януковича-Азарова добре засвоїв ці методи.

Питають про реформу – будемо розповідати про впровадження на додаток до існуючого ще двох рівнів пенсійного забезпечення. Перший буде наповнювати роботодавець, а другий – сам громадянин.

А звідкіля візьме роботодавець? Як і завжди, недоплатить працівникові. А звідкіля візьме громадянин? А це вже не моя справа – скаже вам Тігіпко, якщо вистачить у нього сміливості сказати правду.

Ну як, упізнали балачки про колеса й пилососи? Знайомі методи вирішення питань? Отож бо й воно, що до болю знайомі.

Далі, слід нагадати, що принцип "у одних відняти й відняте серед других розподілити" дозволяє нагадати "хто в домі хазяїн" – а тому скоріше є принципом бюрократичним, аніж комуністичним.

Як відомо, комуністи – не ті, що належать до сучасної КПУ – мали намір відняти й усуспільнити, а не поділити. А Тігіпко й уряд на разі мають намір в одних – високопосадовців, військових, учених – відняти, щоб потроху добавити іншим.

Ну, що? Схоже це на реформи, заміну існуючого порядку на інший? А ні трохи. Найбільше це схоже на бюрократичні ігрища в симуляцію бурхливої діяльності та кроєння чикрижки.

І було б смішно, споглядаючи ці ігрища... Якби не було так сумно від повсякденного життя.

Шкода, що нікому на тому ефірі в Шустера не вдалося показати всю нікчемність типового представника уряду Януковича-Азарова, уряду "висококласних" "фахівців".

Шкода. Тому що, як відомо, людство розлучається зі своїми недоліками, коли сміється над ними. А над горою, що народжує мишей, варто посміятися.

Може, вона кудись подінеться, і нам стане краще жити.

Олександр Соколов, спеціально для УП