Кто породил власть клептократов?
Клептократія– система влади, в умовах якої корупціята фінансові зловживаннядержавних чиновників та політиків стають одним з основних стрижнів життя суспільства.
Останнім часом розумію, що нашу владу треба називати не інакше, як клептократія. Адже громадяни сприймають приналежність до владних інститутів – як спосіб власного збагачення.
Мало хто прийшов до влади з наміром провести якісні реформи в державі. Проходить час, змінюються люди, політичні сили... Але в державі нічого не міняється. І навіть немає надії на те, що найближчим часом відбудуться якісь зміни.
У нас уже 20 років панує влада клептократів. Влада, яку ми самі й породили. Тому що більшість із нас діяла б так само, якби була на їхніх місцях. А та невеличка кількість людей, які є виключенням, навряд зможе потрапити до верхніх щаблів. Та навіть якщо й пощастить пробитися – або адаптується до оточення, або остаточно зневіриться, оскільки не вистачить сил боротись проти системи.
Отже, ми самі винні в тому, як ми живемо.
Державою керують представники саме нашої нації, а не росіяни, поляки та інші.
Так, деякі з них є давні іммігранти із сусідніх держав, але більшість – це уродженці України, які росли в цій державі, і які виховувалось на цінностях, що потрібно думати тільки про себе – "моя хата скраю, нічого не знаю". Щоб бути успішним ужитті – потрібно не працювати, а просто вміти красти, обманювати людей. Що рівнятись потрібно не на людей, які приносять користь суспільству своєю роботою, а на заможних владних злодіїв, які зуміли збагатитись за рахунок інших.
Більшість із цих викривлених моральних принципів передається з покоління в покоління. Дійшло до того, що це сприймається як риси нашої ментальності.
Ми зараз не будемо з'ясовувати, чому історично ці характеристики стали візиткою українців. Як знайти вихід із ситуації, що склалась?
А вихід у нас самих. Перш за все – зрозуміти, що людина - це суспільна істота, яка повинна дбати не тільки про себе та найближче оточення, але й про своїх громадян. Що наживатись за рахунок інших це аморально, що потрібно працювати, щоб досягти матеріальних статків, а не красти.
Так, багато хто скаже, що це утопія – вимагати від людей змінювати свої погляди, принципи, за якими живе не одне покоління українців. Але ж як тоді в нашій владі можуть з'явитись люди, які будуть думати не тільки про власне збагачення? Якщо вони всі виросли в нашому суспільстві, де панують саме такі "цінності"?
Ми щоденно засуджуємо нашу владу. Але ж більшість із нас не відрізняється за моральними принципами від представників влади. Тільки не кожен має таку можливість.
Скільки раз ми чули, що директор дитячого будинку обкрадає дітей-сиріт, що медпрацівник обкрадає хворих? Багато хто скаже, що ці люди крадуть, через те що в них маленькі зарплати, і що влада винна в тому.
Звичайно, провину влади ніхто не заперечує в даній ситуації. Але ж і ці люди чинять так само, як представники влади – обкрадають слабших за них!
І саме такі люди можуть стати завтра владою. Люди, які будуть продовжувати красти, оскільки вони звикли так жити.
Виходить замкнене коло, яке ми самі замкнули.
І розірвати його можемо тільки ми. Якщо ми почнемо змінюватись, зміниться й наше життя.
Ми є творцями нашої держави!
Ірина Чуп, спеціально для УП