Азаров кришует Табачника

Депутатські запити, адресовані прем’єру і генпрокурору, несподівано переконали Дмитра Табачника в потребі розсекретити інформацію про кінцеву структуру держзамовлення на 2010 рік. Майже рік потому, як треба було і як того вимагав закон.

Схоже, не в останню чергу "поступливість" міністра пояснюється "допитливістю" прокуратури, яка за тиждень перед тим попросила ще трохи часу для перевірки фактів порушення чинного законодавства з боку керівника Міносвіти.

А ще тиждень потому заступник Генпрокурора полегшено доповів: "у ході прокурорської перевірки листом міністерства копію запитуваного наказу вже надіслано".

А може, здати правдиву інформацію на милість громадськості Табачнику велів безпосередній шеф? Коли до нього дійшло, що його протеже "мочить" не лише власну репутацію…

З поганої вівці хоч шерсті жмут…

Найбільш цінними у відповіді Міносвіти є офіційні дані розподілу бюджетних місць між українськими ВНЗ у 2010 році, яких досі нема в широкому доступі. Не випадково, в останньому дослідженні проблеми Андрію Мелешевичу довелося користуватися даними системи "Конкурс", за що його нещадно критикували опоненти.

Відтепер неупередженим експертам і карти в руки.

Не менш інформативним у відповіді міністерства виявилося "сусідство" двох принципових дат – 25 липня 2010 року і 20 квітня 2011 року.

Перша дата вказує на час відправлення депутатського звернення з проханням надіслати копію наказу МОН із даними по держзамовленню в 2010 році, а друга – фіксує відповідно час відправлення згаданих документів і даних на мою адресу.

Між ними прірва у 9 місяців. Це і протиправно, і підозріло. З одного боку, на депутатське звернення закон велить відповідати впродовж 10 днів. А з іншого – для такого тривалого приховування реального цифрового масиву мають бути вагомі причини.

З огляду на попередні припущення фахівців щодо зловживання владою з боку керівника Міносвіти – щонайменше буду наполягати на покаранні злісного порушника через адмінсуд.

Невже Азаров і перевіряє так, як говорить українською?

Окремого розгляду потребує відповідь Азарова із даної проблематики, отримана синхронно з міністерською.

У форматі депутатського запиту, що згідно з чинним законодавством оголошується з трибуни ВР, я звернулася до прем’єра із проханням перевірити факти і припущення, наведені у резонансній статті декана факультету правничих наук НаУКМА Андрія Мелешевича. Зокрема, ті з них, які стосувалися регіональних диспропорцій (Схід-Захід) у змінах обсягів державного замовлення на бакалаврів.

Відразу зауважу. В жодному із чотирьох пунктів запиту я не просила КМУ переказувати мені думку Міносвіти щодо фактів, наведених у статті, – їх потрібно було перевірити, а не коментувати.

Натомість, Азаров надсилає мені від імені уряду документ, який від першого до останнього слова нагадує "аналітичну" довідку Міносвіти, націлену на захист керівника міністерства від "безпідставних обвинувачень".

Особливо вражає фінальна фраза документа, під яким стоїть розмашистий підпис прем’єра: "Міністерство освіти і науки, молоді та спорту вважає звинувачення щодо регіональної диспропорції під час розміщення державного замовлення безпідставним і упередженим".

Так би мовити, три в одному. В одному реченні – і підсумки перевірки, і їх обґрунтування, і посилання на справжнього автора відповіді.

Спочатку в документі критикуються дослідники, які "некоректно" використовують дані, розміщені у системі "Конкурс". Внаслідок чого користуються неперевіреними даними і дискредитують хороших людей.

Хоча, з одного боку, сам Андрій Мелешевич припускав у статті "безпідставність запропонованого аналізу та висновків" з огляду на брак офіційних даних на сайті МОНМС, а з іншого – так само мій депутатський запит апелював до відсутності в широкому доступі офіційних даних, яка змушує дослідників припускати, а не стверджувати. Власне, тому й просила перевірити припущення автора статті, а принагідно оприлюднити достовірні данні.

Втім, далі – цікавіше. Під гарячу руку автора відповіді попадає керівник уряду(!), який нібито укладав її текст. Мовляв, щорічна постанова Кабміну, якою визначається держзамовлення на підготовку фахівців для державних потреб, зазвичай приймається раніше.

А "в 2010 році зазначену постанову було прийнято 14 липня, коли вступну кампанію вже було розпочато". Внаслідок чого було розміщено недостовірну інформацію, яка і дезорієнтувала вступників. Уявляєте? Ну, чим не "унтер-офіцерська вдова, що сама себе висікла"?

Схоже, не лише прем’єру було "в лом" вичитати текст перед візуванням, але і його помічникам поставитися критично до матеріалів, надісланих Табачником.

Держзамовлення і "реальна конкурсна ситуація"

У документі є місця, варті окремого аналізу. З огляду на очевидність масштабної корекції обсягів держзамовлення, котру було здійснено не лише в процесі, але й після завершення вступної кампанії, автори документу беруться пояснити й обґрунтувати її підстави.

Виявляється, держзамовлення корегувалося постфактум з урахуванням кількох факторів: відкриття вузами нових напрямів і спеціальностей, клопотання центральних органів виконавчої влади і "реальної конкурсної ситуації". Мовляв, подано до вузу більше заяв – додайте йому пропорційно місць із держбюджету.

Приблизно в такий спосіб "розвінчано" в документі й підозру щодо регіональних диспропорцій. Як стверджують автори відповіді, таку корекцію було зумовлено "потребами регіональних ринків праці, результатами минулорічної вступної кампанії та пропозиціями вищих навчальних закладів". До прикладу, у Львівській області сумарний показник обсягу держаного замовлення порівняно з пропозиціями (!) ВНЗ було зменшено на 11,2%, а в Донецькій – на 14,82%. А ви кажете, що Львів дискримінують.

А якби попросили більше – у таких пропорціях і додали б?

Що й казати… Цікаву статистику мені навели від імені Прем’єра. На підтвердження того, що донецькі навчальні заклади постраждали від Табачника більше, ніж львівські. Я б навіть сказала – наукову.

При цьому, в документі в підсумку так і не знайшлося відповіді на щонайменше два принципових запитання "по суті".

Який із наведених вище факторів не можна було врахувати до (!) проведення вступної кампанії?

Чому кілька місяців поспіль (навіть після грудневої корекції) кінцеву інформацію було втаємничено на державному рівні, в чиїх інтересах і хто за це має відповідати? Так само, на державному рівні….

Леся Оробець, спеціально для УП