"Стрелочники" Януковича

Основною відмінною рисою нинішньої влади й особисто Віктора Януковича є небажання брати на себе відповідальність.

За не проведені реформи, за не покращене життя.

За бардак і хаос у адміністративній системі, який лише посилюється кулуарними війнами й кадровими хитаннями, публічно названими "адмінреформою".

За зростання цін і тарифів. За збільшення пенсійного віку.

За галопуюче збідніння населення й навдивовижу стрімке збагачення кількох олігархічних кланів. За "здачу" національних інтересів.

За зростання державного боргу.

Будь за що.

Проте, хоч відповідальність команда Януковича брати не хоче й не здатна, усе це потрібно якось пояснити втомленому від політики й знесиленому бідністю суспільству.

І для цього оточення президента вибирає, а точніше – призначає, своєрідних "стрілочників". Їхнє публічне завдання полягає в тому, щоб виправдовувати невдачі й прорахунки, як найближчого президентського оточення, так і самого Януковича.

Головним "стрілочником" владної команди, напевно, є прем'єр Микола Азаров.

Адже саме він мусить отримувати регулярні прочухани від президента, роблячи винуватий вираз обличчя та публічно беручи на себе відповідальність за відверто не найкращу ситуацію в економіці.

Це Азаров, а не будь-хто інший, сумно й сумбурно пояснює, чому не підвищуються зарплати бюджетників, ростуть ціни на гречку й галопує інфляція. А Янукович лише по-царськи роздає доручення, сварить уряд і вимагає нарешті покращити життя.

Наступним у ієрархії "стрілочників" сміливо можна назвати Сергія Тігіпка.

Віце-прем'єр уже прийняв на себе публічний удар народного невдоволення від ухвалення відверто грабіжницького Податкового кодексу. Тепер Тігіпко муситиме виправдовуватися за пенсійну й трудову реформи.

А потім – якщо в нього ще залишаться рештки рейтингу й суспільної підтримки – на Тігіпка "повісять" якісь нові обов'язки, які сьогодні відомі хіба що ляльководам із Банкової. А Янукович тим часом вимагає врахування своїх поправок до законів і кодексів та "відстоювання інтересів суспільства".

Ще один "стрілочник" – улюбленець публіки Дмитро Табачник.

Його роль, вочевидь, полягає в тому, щоб брати на себе удар невдоволення від однобокої й дедалі більше проросійської гуманітарної політики нинішньої влади. І Табачник, маючи імідж українофоба, чудово справляється із цією місією, поки Янукович і Герман розповідають про рівність усіх національностей, однакові можливості для культурного розвитку й пріоритетність підтримки української мови як єдиної державної.

Замикає наш перелік "стрілочників" – Олександр Єфремов.

Його завдання полягає в тому, щоб виправдовувати парламентські бійки, недотримання депутатами елементарної трудової дисципліни та пояснювати причини порушення Конституції й Регламенту тими народними обранцями, які не голосують особисто, здаючи свої картки "на потреби фракції". Віктор Янукович же навпаки, за написаним для нього штатними райтерами текстом, закликає парламентарів до підвищення рівня політичної культури, співпраці, взаємоповаги й толерантності.

Хоча є ще один найважливіший стрілочник, який колоритною мовою Миколи Азарова називається "наші попєрєднікі".

Це саме їх тягають до прокуратури за пенсії, виплачені коштом "кіотських" грошей.

Це на них публічно покладено відповідальність за розбалансовану адміністративну систему, корумповане чиновництво й неринкові відносини в економіці.

Це вони, за словами спікерів влади, 20 років не проводили структурні реформи.

А Янукович нібито прийшов, щоб розгрібати залишені йому завали проблем.

Проте не потрібно так зневажливо ставитися до суспільства й вважати людей настільки дурними. Громадяни чудово розуміють, хто саме сьогодні імітує реформи, від кого залежать рішення щодо підвищення пенсійного віку й зростання тарифів.

Люди розуміють, хто вибудував владну вертикаль "під себе" і виявився нездатним спрямувати її роботу в конструктивне, по-справжньому реформаторське русло.

І саме йому, президенту Януковичу, доведеться нести відповідальність за всі помилки й прорахунки, коли в цих обманутих голослівними обіцянками й гучними гаслами людей урветься терпець.

Олексій Краснопьоров, політолог, для УП