Долой цензуру. Без восклицательного знака

63 просмотра
Среда, 02 марта 2011, 11:37
Андрей Куликов
ведущий программы "Свобода слова", ІСТV

Я не люблю заголовків зі знаком оклику.

Коли брав участь у фотовиставці "Під PRESSом", організатори загадали дати вислів, початкову літеру якого тримав би в руці. Вислів закінчувався словами "Геть цензуру".

Організатори вважали, що цій фразі потрібний знак оклику. Я погодився – організатори, вони ж, у цьому випадку, редактори – бачать цілий захід (випуск видання, програму), а тому краще знають, що і як доречніше для загальної мети.

Але в заголовку цієї публікації знаку оклику не буде.

Можливо, це вияв бажання побачити той час у нашій країні, коли про цензуру чи загрозу цензури не потрібно буде вести мову з аж таким наголосом, щоби позначати його знаком оклику.

Можливо, це вияв небажання писати про цензуру взагалі, бо є бажання, щоб не було потреби вести мову про цензуру, бо не буде самої цензури, ані загрози цензури.

Та доки така загроза є, доводиться вести мову і про загрозу, і про цензуру.

Проте робімо це без знаків оклику, з меншою кількістю закликів, натомість з більшою кількістю професійних дій кожного під час виконання професійних обов’язків.

А до наших професійних обов’язків не входить сприяння цензурі чи покора цензурі. Насправді наші професійні обов’язки – суцільна протилежність цензурі. І що з вищим рівнем професійності ми їх виконуємо, то менше шансів у цензури влізти до наших матеріалів під машкарою редагування, покликаного усунути неточності чи стильові невідповідності.

А якщо зловживати знаками оклику, можна витратити забагато сил на ці та інші емоційні знаки. І тоді буде менше сил на щоденне, часом виснажливе протистояння загрозам цензури. А сили на це потрібні.

 

Літера, яку я тримав у руці для фотовиставки "Під PRESSом" - "Р". Це початкова літера фрази "Розмовляймо одні з одними".

Ті, хто намагається впровадити цензуру, намагаються позбавити нас змоги вести чесну і виважену розмову.

Тим самим вони і себе позбавляють змоги почути багато такого, чого зазвичай не чують. І позбавляють знання не лише нас, а й себе. І в такий спосіб стають слабшими, бо сила – у знанні.

Ми знаємо, що цензура послаблює журналістику. Ми знаємо, що цензура послаблює суспільство. Ми знаємо, що цензура послаблює державу.

Бо без знання ми блукаємо у пітьмі, навіть не знаючи – на кого наштовхнулися; не знаючи, хто болісно зойкнув, коли їм влучили пальцем витягнутої руки в око чи наступили на пальця важким черевиком.

Колись військові цензори зафарбовували недозволені слова і вислови в листах з фронту – аби не можна було дізнатися про те, що насправді коїться на війні. Нинішня цензура прагне зафарбувати на чорно цілі галузі життя – і годі буде дізнатися, що ж насправді коїться у житті.

І хіба то життя, коли навіть не знаєш, яке воно?

Закінчувати публікацію знаком запитання не варто.

Тому без емоцій, а з усвідомленням потреби, у відповідь на запитання: геть цензуру.

Андрій Куликов, для міжнародного конкурсу STOP ЦЕНЗУРІ

Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Реклама:
Информационная изоляция Донбасса или Еще один "грех" Facebook
Почему невозможно таргетировать рекламу в соцсетях по всей Украине (укр.).
̶Н̶е̶ для прессы. Почему Раде следует восстановить прозрачность
Как Банковая планирует дальше блокировать назначение Клименко руководителем САП
Руководство страны может попытаться использовать ручную комиссию сейчас, затянув назначение Клименко на несколько месяцев и переиграть уже даже утвержденные результаты (укр.).
Кредиты и ипотека во время войны
Как государство поддерживает тех, у кого есть кредиты в банках и что делать, чтобы не допустить массового банкротства после войны? (укр.)
Зеленое восстановление транспорта: удобно для людей
Какие принципы следует учесть при восстановлении городов, чтобы улучшить систему общественного транспорта? (укр.)
Запустите малую приватизацию в условиях войны. Что для этого нужно?
Зачем возобновлять процесс приватизации во время войны? (укр.)
Оккупанты воруют украинское зерно: поименный список мародеров
Кто помогает вывозить и какие компании покупают у россиян украденное украинское зерно? (укр.)