… Я вернусь

16 березня Генеральна прокуратура України з N-надцятої спроби дала дозвіл на мій виїзд за кордон для участі в саміті Європейської народної партії, що відбудеться 24 березня в Брюсселі.

Хочу сказати декілька слів з приводу цієї події.

Перш за все, я хочу висловити щирі слова подяки на адресу президента ЄНП Вільфреда Мартенса, президента Європарламенту Єжи Бузека, сенатора США Джона Маккейна, міністра закордонних справ Швеції Карла Більдта, всіх моїх колег з Європейської народної партії, моїх друзів-членів Європарламенту, всіх людей і за кордоном, і в Україні, які підтримували мене в цей час та закликали українську владу не чинити політичних репресій. Солідарність працює.

Це наша маленька, але перемога. Перемога не в тому конкретному факті, що "Тимошенко їде до Брюсселю", а в тому, що ця влада вже не може закривати на очі на реакцію цивілізованого світу, на його оцінку стосовно того, що сьогодні відбувається в країні. Вона змушена, хай з примусу та з несхочу, але бодай тримати ілюзію якоїсь мінімальної показової демократії.

Я чудово розумію, в якій ситуації знаходиться сьогодні країна.

Коли для того, щоб лідера найбільшої опозиційної сили, екс-прем’єр-міністра "відпустили" в Європу, знадобилося втручання політичних лідерів світу, то можете собі уявити з якими труднощами, проблемами та несправедливістю стикається звичайна людина в реальному житті.

Коли репресивна система намагається тебе розчавити і знищити, а серед знайомих і друзів немає ані європейських лідерів, ані європейських політиків.

Я знаю про це, і саме тому сьогодні я говорю: треба боротися. Мені, вам, нам, всім. Боротися, щоб подолати, щоб перемогти, щоб повернути людині честь, гідність, справедливість та правду, і право називатися Людиною.

Це потрібно українському суспільству, яке заслуговує на чітку європейську перспективу.

Я хочу нагадати, що минулого року Європарламент і Парламентська Асамблея Ради Європи прийняли резолюції по Україні, в яких чітко вказали на загрозу розвитку тих процесів, що знищують демократію в Україні.

Прийшов час для Януковича звітувати і перед власним народом, і перед європейською спільнотою про те, що він робить, а вірніше – про те, чому він нічого не робить для зупинення цих процесів та продовжує знищувати демократичні основи в країні.

Я буду говорити про це в Брюсселі. Ми продовжуємо роботу по інтеграції в Європейський Союз і обов’язково досягнемо цієї мети, всупереч тим людям, які сьогодні тимчасово прийшли до влади в країні. Вони не розуміють Європу і бояться її.

І ще про одне. Мене тут запитують, чи не вдячна я Януковичу, який милостиво відпустив мене до Брюсселю.

Так, я дійсно далека від думки про те, що звичайний слідчий ГПУ раптом вирішив лібералізувати режим мого переслідування. Бо якби він так справді зробив, то завтра вже сам ходив би на допити.

У нас така країна, що питання про те, кого посадити і кого відпустити вирішується особисто Януковичем. Це загальновідомий факт. Так що "відпускав" дійсно Янукович.

Однак, поспішати з подяками я не буду.

Бо:

По-перше, Янукович схоже ще й сам не визначився, коли йому гірше – коли я в Брюсселі, чи коли я в Україні.

По-друге, сам факт надання дозволу на мій виїзд до Брюсселя свідчить про те, що кримінальна справа проти мене успішно розвалилася і не має жодної судової перспективи. Це ясно вже не тільки в Києві та в Брюсселі, але, мабуть, і в Міжгір’ї.

По-третє, може хтось там десь думає, що я якось не повернуся з Брюсселю. Так я відразу кажу: марні надії. Повернуся. Зустрічайте. 25-го...