Как редактора районки местная власть "задавила"

Події, які тривають останні півроку в райцентрі Летичеві Хмельницької області, нагадують багатосерійний серіал. Головні герої та водночас сценаристи – голова РДА Марія Літвін та голова райради Віталій Тимчак – різними шляхами намагаються сформувати підконтрольний лише їм єдиний центр впливу, порушуючи, іноді, елементарні моральні принципи.

Чиновницьке слово проти журналістського пера

Чорна кішка пробігла між редактором районки Володимиром Борисовим та Марією Літвін, коли остання на початку червня минулого року була призначена на посаду керівника Летичівського району.

Виявляється, чиновницю за фахом "товарознавець непродовольчих товарів та магістра державного управління" дратував той факт, що без її пильного ока виходять у світ номери "Летичівської газети". Тож вона забажала безпосередньо брати в цьому участь – на її стіл доставлялися роздруковані чорнові шпальти районки.

Зрештою, правкою авторських статей не обійшлося. Почалося викидання редакційних матеріалів.

Зокрема, у номері від 9 липня 2010 року, редакторська стаття "Окупаційний гітлерівський режим на Поділлі та Летичівщині", була забракована й викреслена Літвін.

Природу такої поведінки очільниця району виклала в листі-відповіді від 12 серпня 2010 року на ім'я депутата райради Чекерди: "Повідомляємо, що редактор "Летичівської газети" Борисов Володимир був попереджений про недопустимість друкування на сторінках газети статей, які можуть призвести до розпалювання міжнаціональної ворожнечі чи сприяти популяризації фашизму та неофашизму.

Крім того, зроблено зауваження, що "Летичівська газета" не являється історичним альманахом і переписування підручників з історії на її сторінках не відповідає меті діяльності газети".

Хіба це не цензура? Адже стаття 45-1 закону "Про інформацію" гласить: "Цензура як вимога, спрямована до засобу масової інформації, журналіста, головного редактора… попередньо узгоджувати інформацію або поширенню інформації з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб заборонена".

Інша "геніальна ідея" від Літвін стосувалася висвітлення на сторінках районки роботи органів державної влади – президента, уряду, ОДА та РДА. Її не влаштовувала площа, яка відводилася редакцією під ці матеріали. Тому вона вимагала, вустами завідуючого відділу внутрішньої політики Руслана Нікітюка, віддати в розпорядження РДА 1 та 2 сторінки. "Решта 6 сторінок, з них 2 сторінки програми, відводилася на редакційні та рекламні публікації", – каже заступник редактора Світлана Сербіна.

Між іншим, у 23-й статті закону "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні ЗМІ" чорним по білому написано: "Для висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, виступів депутатів ВР, депутатів сільських, селищних, районних, міських, обласних рад у державних друкованих ЗМІ, що фінансуються за рахунок державного або місцевого бюджетів, відводиться не більше 20% газетної площі кожного номера".

Тож не гласно, за "вередливою" редакцією "Летичівської газети" від РДА був закріплений "смотрящий" – вищезгаданий Нікітюк.

До його обов'язків входило слідкувати за наповненням районки, і в разі появлення "непотрібних статей", забраковувати їх та давати знати, куди необхідно. Крім того, з боку чиновника були спроби змінити робочий розпорядок редакції, який затверджений на зборах профкому.

З іншого фронту на редакцію насунулася перевірка тимчасової комісії райради, яка планувала вивчити діяльність та ефективність роботи "Летичівської газети".

З огляду на ситуацію п'ять із восьми журналістів "Летичівської газети" написали звернення президенту, голові Хмельницької ОДА Василю Ядусі, голові Хмельницької облради Миколі Дерикоту, Голові Національної спілки журналістів України Ігорю Лубченку та голові Хмельницької обласної організації Національної спілки журналістів України Миколі Шокалу. "Місцева влада своїм тиском і постійним втручанням паралізує роботу журналістів, не зважає на думку колективу й настирно прагне змінити редактора, хоча підстав для цього немає", – йдеться в зверненні колективу.

Окреме зацікавлення в "з'їданні" редактора має й голова райради Віталій Тимчак, який на місцевих виборах, отримавши благословення більшості а ля Партія регіонів, зайняв крісло другої особи в районі.

14 лютого виходить його розпорядження про звільнення Володимира Борисова з посади редактора. Підстави, які вказує Тимчак, стосуються закону "Про місцеве самоврядування", певних рішень засідання першої сесії райради та звіту редактора, який заслуховувався наприкінці минулого року. Також голова райради додав офіційному документу каламбурності: замість того щоб зіслатися на рішення сесії від 30 грудня 2010 року, Тимчак переплутує роки, і прописує назване рішення кінцем 2011 року.

Іншою несподіванкою стає 2-й пункт: "Розпорядження "Про звільнення Борисова…", винести на затвердження чергової сесії райради".

Важко помітити послідовність у діях Тимчака, який утретє наступає на ті ж самі казуїстичні граблі.

17 грудня 2010 року голова райради вже звільняв Борисова з посади редактора, а через чотири дні знову призначив. Потім 2 лютого цього року він видав розпорядження, яким відсторонив редактора від займаної посади "до вирішення на сесії райради питання про перебування його на цій посаді".

До речі, рішення про відсторонення опротестував прокурор району Руслан Сідельников. Він зобов'язав Тимчака скасувати це розпорядження, оскільки воно не відповідає вимогам 46-ї статті Кодексу законів про працю.

На мій запит редакції фахові юристи прокоментували розпорядження Тимчака: "Згідно зі статтею 43 закону "Про місцеве самоврядування", виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання, серед яких є заснування засобів масової інформації відповідної ради, призначення і звільнення їх керівників. Відповідно до статті 147-1, працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.

Отже, звільнення редактора, по-перше, не входить до повноваження голови ради, по-друге, має бути вирішено лише шляхом таємного голосування на пленарному засіданні ради".

Відреагували на парад розпоряджень Віталія Тимчака й у Національній спілці журналістів України. "Ігноруючи думку колективу редакції, голова райради видав розпорядження про усунення Борисова з посади редактора "Летичівської газети".

Особливий цинізм цього розпорядження в тому, що рішення про усунення редактора ухвалила не районна рада, яка і є співзасновником газети, а її голова – і це підстава для прокуратури притягти пана Тимчака до відповідальності за перевищення службових повноважень. Не зрозуміла в даному разі й позиція районної державної адміністрації, адже вона теж є співзасновником газети", – йдеться в заяві пленуму правління НСЖУ від 16 лютого.

Однак для Віталія Тимчака, який до обрання на посаду голови райради працював ветеринаром, дотримання законності у своїй діяльності не є важливим.

На диктофон він пояснив, що звільняв Борисова, керуючись регламентом. "Голові райради надані повноваження: у період між сесіями тимчасово призначати та звільняти керівників об'єктів спільної власності територіальних громад району з наступним затвердженням на черговій сесії", – зазначив він.

Далі Віталій Васильович спробував пояснити речі, які не сумісні зі здоровим глуздом. "Як до редактора, у мене до Борисова претензій немає. Але, як до господарника, є певні питання. Зокрема, до несанкціонованого зведення кам'яної огорожі біля редакції. Він бачив, що йде будівництво, чому ж тоді нікому претензій не виставляв? Люди скаржаться на пліт, дітям немає де ходити", – розповідає Тимчак.

Нам вдалося ознайомитися з погодженим планом на встановлення кам'яної огорожі.

Перш ніж з'явився її фундамент, відбувся цілий ряд погоджень. Свої автографи на документі поставили представники управління охорони навколишнього природного середовища, РЕМу, відділу Держкомзему, пожежники, відділу будівництва, містобудування та архітектури, пожежники та санітарний лікар. Лише після цього погодження підписала селищна голова.

Однак Тимчак радикально запевняє, що в разі ще одного протесту прокурора "на основі рішень та повноважень голови ради, я своїх помилок не визнаю".

Яке життя після звільнення редактора Борисова?

Затяжний конфлікт редактора "Летичівської газети" Володимира Борисова з боку керівників Летичівської РДА та райради таки закінчився його звільненням на сесії райради 11 березня.

За відповідне рішення проголосувало 25 місцевих обранців.

Крім того, дивує позиція голови ОДА Василя Ядухи. Володіючи ситуацією та знаючи, що влада Летичева своїми діями шкодить авторитету губернатора, він продовжує витримувати мовчанку. Очевидно, очільника області влаштовує "бульдозерна", далека від моралі кадрова політика пані Літвін.

Та й навіщо реагувати?.. Зрозуміло, що міняти своїх коней на переправі Ядусі надто важко. Але й далі тримати їхні вуздечки – смерті подібно.

У критичному становищі після звільнення редактора опинився колектив районки. Відкритий лист редакції залишився криком відчаю в пустелі.

Влада, яка декларувала "Почую кожного!" – залишилась глухою до проблем українців.

Віталій Тараненко, журналіст, Хмельницький, спеціально для УП