Бессменный лидер в Казахстане: особенности современного президентства

У Казахстані офіційно проголошена дата дострокових виборів президента країни – 3 квітня 2011 року. Відповідний указ підписав напередодні глава республіки Нурсултан Назарбаєв.

Таким чином він відкинув "пропозицію народу і парламенту" провести референдум щодо продовження його повноважень до 2020 року, запровадивши "більш наближену" до сучасних демократичних стандартів процедуру – президентські перегони.

Водночас, мало в кого залишається сумнівів, що саме цей кандидат матиме переважні шанси на перемогу.

Перший президент

Нурсултан Назарбаєв вже понад 20 років є незмінним лідером Казахстану, якщо не враховувати його партійну кар’єру 1980-тих років, коли він також займав керівні позиції в республіці.

По завершенні першого терміну президентства незалежної РК (в 1995 році) його повноваження були продовжені до 2000 року рішенням всенародного референдуму. Після цього він двічі перемагав на виборах.

І хоча за Конституцією РК президент не може балотуватися на третій термін поспіль, для Назарбаєва до Основного Закону були внесені зміни, які дозволили йому, як "першому президенту", робити це необмежену кількість разів.

Такий розвиток новітньої історії однієї з найбільших країн Центральної Азії на Заході сприймається з критикою – крізь призму (не)демократичності процесів. У тому числі, через фактор незмінного президентства одного лідера, а також інші індикатори демократичного розвитку країни.

Свою позицію з цього питання неодноразово висловлювали ЄС і США, акцентуючи увагу, серед іншого, на нормах свободи слова, плюралістичності ЗМІ тощо.

Економічний прорив

Казахстан за останнє десятиріччя продемонстрував "стрибок" в плані свого економічного розвитку, що, безумовно, можна записати на рахунок діючого глави держави. Так, за офіційними даними, обсяг ВВП на душу населення в РК нині перевищує 8 тисяч доларів США, хоча в 2000 році цей показник був приблизно в сім разів меншим.

За останні десять років в економіку залучено понад 110 мільярдів доларів США прямих іноземних інвестицій. У цілому за цей період обсяги вливань у основний капітал держави сягнули 200 мільярдів доларів.

Окремої уваги заслуговує поступове, але реальне перетворення столиці РК – Астани – в сучасний мегаполіс, що із задоволенням демонстрували численним іноземним делегаціям господарі Саміту ОБСЄ, який відбувся в грудні 2010 року.

При цьому суттєво розширюється мережа навчальних закладів, лікувальної та оздоровчої системи. За статистикою, приблизно в півтора рази виріс показник народжуваності в країні.

Водночас, основний прогрес економічного росту Казахстан забезпечує продажем енергоносіїв, покладами яких багата країна. Втім, світова економічна та фінансова криза, яка охопила світ упродовж останніх років, спричинила падіння цін та попиту на сировину й дещо уповільнила економічний підйом країни.

"Нескінченний" мандат

Термін нинішнього президентського мандату Нурсултана Назарбаєва мав завершитися 2012 року. Втім парламент РК виступив із пропозицією продовжити його до 2020 року, минаючи вибори 2012 і 2017 років.

Цю ініціативу було закріплено одностайним голосуванням народних обранців, а також збором підписів 5 мільйонів виборців, які підтримали ідею плебісциту.

Однак Назарбаєв категорично відмовився від такої перспективи, наклавши вето на рішення законодавчого органу, та зауважив, що має намір виборювати перемогу на президентських виборах.

Між тим, Європейський Союз висловив "серйозне занепокоєння" політичною ситуацією в Казахстані і, зокрема, щодо рішення парламенту про референдум. Високий представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кетрін Ештон заявила про свою критичну оцінку з цього приводу, посилаючись на необхідність виконання принципів ОБСЄ, що були підтверджені Астанінською декларацією.

Крім того, європейський представник висловила свої "сумніви в намірах Казахстану розвивати демократію та політичний плюралізм". Від імені Євросоюзу Ештон закликала керівництво РК "забезпечити вільні і справедливі вибори президента країни" відповідно до чинних конституційних та міжнародних зобов’язань.

Тим часом, Конституційна рада Казахстану знайшла шлях до розв’язання проблеми, визнавши рішення парламенту про референдум таким, що не відповідає вимогам Основного Закону. Як зазначив голова цього державного органу Ігор Рогов, причиною відмови ради стала "неточність формулювань".

Казахстанська опозиція

31 січня 2011 у телезверненні до громадян країни Нурсултан Назарбаєв пропонує провести дострокові вибори. Вже 4 лютого глава держави видає указ, яким визначає двохмісячний термін до дня голосування.

Таким чином, він власноруч обмежує дію свого чинного мандату майже на два роки, назвавши це "історичним уроком демократії на вірність Конституції".

Опозиція у відповідь стверджує, що "поспішність" президента пов’язана з усвідомленням ним загрози світової кризи, яка може найближчим часом глибоко вразити економічний та соціальний сектори країни.

До цього представники опозиції додають можливість проекції на РК подій у Тунісі та Єгипті, чого казахстанський лідер намагається уникнути, "підготувавши наступника впродовж свого майбутнього президентського терміну".

Втім, за оцінками численних експертів, опозиційний рух у Казахстані, в силу різних причин, залишається слабким та нецентралізованим. Крім того, в країні наразі немає альтернативного кандидата, який міг би боротися за перемогу з чинним президентом.

Отже, "хід конем" з призначенням дострокових виборів, з одного боку, враховує зауваження Євросоюзу щодо демократичності процедури, а з іншого, не залишає сумнівів щодо майбутньої перемоги діючого глави держави.

Ярослав Довгопол, експерт УНЦПД, для УП