ЦИК, объявляй выборы!

За чинним законодавством дата парламентських виборів визначена лише в Конституції - "остання неділя березня четвертого року повноважень". Тобто це 27 березня 2011-го року.

У такому випадку вже 22 листопада ЦВК має оголосити початок виборів до Верховної Ради. Про це вже неодноразово говорив заступник голови ЦВК Андрій Магера.

Хто б не переконував, що депутати мають пропрацювати 5 років, як за нормами Конституції чинної на момент виборів-2007, але для цього треба вносити відповідні зміни до Конституції. Чи-то змінювати пункт Основного Закону про дату чергових виборів, чи-то в перехідних положеннях указувати дату наступних виборів.

Цим шляхом і пішли депутати.

Законопроектом про внесення змін до Конституції пропонують визначити дату виборів - "остання неділя жовтня п'ятого року повноважень", а наступні вибори провести наприкінці жовтня в 2012-му році.

Після цього звернення депутатів до Конституційного суду позиція Магери дещо змінилася. Як вирішить суд, так і буде діяти ЦВК. До цього на засіданні робочої групи з удосконалення виборчого законодавства в середу закликав і Віктор Янукович. На своєчасне рішення суддів сподівається й голова ЦВК Володимир Шаповал.

Але всі вони наче забувають, що Конституційний суд НЕ встановлює дату виборів.

Судді лише мають дати висновок, чи можна вносити запропоновані депутатами зміни до Конституції. Тобто чи можна перенести вибори з 2011-го на 2012-й. У цьому випадку остаточне рішення - коли проводити вибори - залишається за депутатами.

І ось що можна отримати в недалекій перспективі.

Припустимо, наступного тижня судді вирішують - запропоновані зміни можна вносити в Конституцію. ЦВК, керуючись рішенням суду, заявляє - судді вирішили, що вибори можуть відбутися в 2012-му. Тому ми не будемо оголошувати 22 листопада початок виборчої кампанії.

А що далі?

На початку наступної сесії парламент має 300 голосами проголосувати зміни до Конституції. І тут може виявитися, що хтось один не проголосував. Наприклад, Володимир Литвин, який полюбляє не натискати кнопку під час принципових питань. Або будь хто інший, котрий вважає, що єдино правильною датою виборів може бути лише 27 березня 2011. Виправдання знайдуться.

Але результат буде: внесення змін до Конституції провалять, дату виборів не визначать.

І тоді постає питання - а коли ж проводити вибори? Чинною залишається норма Конституції "остання неділя березня четвертого року повноважень". Але провести волевиявлення в цей термін уже не встигнуть!

Правовий колапс. Черговий...

Далі. Аби визначити дату парламентських виборів, треба внести відповідні зміни до Конституції. Чи є люди, які вважають, що депутати поспішатимуть із цим? Знайдуться ті такі 300 власників мандатів, які захочуть щонайшвидше піти на вибори? Не впевнений. І вони не впевненні, що потраплять у наступну раду.

То навіщо їм своїми ж руками визначати для себе дату виборчої лотереї?

Навпаки, самі депутати кажуть, що у Верховній Раді радше серед більшовиків та меншовиків знайдеться 300 та навіть 400 охочих продовжити термін повноважень. Наприклад, до того ж 2015-го.

А чому б і ні? Президент же казав, що треба вибори проводити в один рік. А народ, як запевняє прем'єр, підтримує гаранта Конституції. Тож і депутати мають підтримати головного будівельника нової країни.

Ми знову побачимо колективну безвідповідальність.

ЦВК не винна, що вчасно не виконала норму Конституції, не призначила вибори на 27 березня 2011 року.

Конституційний суд не винен, що дозволив вносити зміни до Конституції.

Парламент не винен, що знайшлися окремі безвідповідальні депутати.

А президент, як відомо, не впливає ані на ЦВК, ані на суддів, ані на депутатів...

І тепер скажіть, що викладений сценарій неймовірний. Це в українській-то політиці...

Тому ще раз повторю заклик до ЦВК: оголошуйте вибори!

Олексій Братущак, спеціально для УП