Альтернатива выхода из конституционного кризиса – учредительное собрание

Про те, що в Україні легальним способом відбулася узурпація влади, сьогодні говорять і пишуть здебільш політики й журналісти.

Народ, очевидно, ще не усвідомив, що Конституційний Суд (по суті, групка людей, серед яких докторів наук, професорів - обмаль) не мав права змінювати Основний Закон.

Однак відкритим залишається питання, хто нестиме правову (кримінальну?) відповідальність за ініціювання та прийняття змін до Конституції в грудні 2004-го? Але ми наразі не про це.

25 січня цього року в чергову річницю Злуки українських земель у Києві відбувся всеукраїнський форум громадських організацій. Генерал-лейтенант СБУ Олександр Скіпальський, організатор Форуму, заявив, що готуватимуться умови для скликання Всенародного Конституційного зібрання, яке має вирішити майбутнє України.

На Форумі було прийнято рішення про створення координаційної ради, куди увійдуть представники громадськості різних регіонів країни з метою підготовки наступного етапу - висунення делегатів для участі у Всенародних конституційних зборах.

1 лютого Оргкомітет Громадянської Асамблеї України звернувся з відкритим листом до кандидатів на пост президента України з проханням дати відповідь, чи поділяють вони рішення Громадянської Асамблеї України про термінову необхідність проведення Конституційної реформи шляхом скликання Конституційних зборів.

Цього ж дня УП надрукувала статтю Віктора Чумака "Який шлях у Конституційної реформи в Україні?".

Автор констатує: "59,5 % громадян України підтримують "обрання на всенародних виборах спеціального органу - Конституційних Зборів, - що розроблять проект Конституції, який буде винесений на всенародний референдум для затвердження.

... З огляду на те, що політична еліта в Україні неспроможна на реалізацію Конституційної реформи, в силу існуючої політичної недовіри до політичних союзників або опонентів, а проблеми Конституції роблять українську державу все більш неконкурентоспроможною, росте сподівання що "конституційний пат" змусить політиків відкрити шлях для реалізації установчої влади українського народу".

Ці думки суголосні з моїми, оприлюдненими ще 2007 року: "Установчі збори для України?"; "Природне право"; "Єдиний важіль...".

Основний посил зазначених матеріалів такий. Щоб збалансувати владу, в найближчі три-чотири місяці слід скликати Установчі збори (Конституційну асамблею).

Перше завдання УЗ - визначити соціально економічний устрій суспільства. Цей устрій має забезпечити умови зростання економічного добробуту країни та її громадян, дотримання свобод і соціального захисту.

Саме УЗ визначають повноваження та відповідальність кожної гілки влади, граничну кількість державних чиновників і розміри їхнього утримання. Ці норми мають бути зафіксовані, й надалі жодна гілка влади не може їх перевищувати.

Принцип відсторонення членів УЗ від влади і неучасті їх у виборних владних структурах у майбутньому гарантує, що при встановленні меж повноважень і привілеїв гілок влади вони створюватимуть їх не "під себе". Це найважливіша умова будівництва ефективних структур влади.

Головна особливість Установчих зборів полягає в тому, що після виконання покладених на них функцій, їх члени уже ніколи не займатимуть виборних державних посад.

УЗ мають також строго розділити гілки влади, заборонити так зване "делегування повноважень" від однієї гілки влади до іншої. Саме через таке делегування виконавча влада звичайно підпорядковує собі інші структури, у результаті чого демократія замінюється авторитарним режимом і деспотією.

Установчі збори мали б затвердити не тільки новий виборчий закон, а й нову Конституцію (вона може бути й модифікованою сучасною). "Розвести" всі гілки влади повинна нейтральна сторона.

Оскільки в судовій гілці влади цілковитий обвал, то для посилення (чи тотальної зміни) цієї гілки влади необхідно здійснити два заходи:

а) виборність суддів (як і депутатів);

б) введення в судову систему інституту судових засідателів (у кожному засіданні має брати участь 10-12 засідателів).

Як я і передбачав, нинішня Верховна Рада на такі зміни не зважилася. Вона навіть закон про вибори не змінила.

У нинішній кризовій ситуації в Україні єдиний важіль, який може зсунути замшілу (антидержавну по суті) політичну брилу з місця, - це Установчі (Конституційні) збори. Якщо вони (збори) не будуть скликані найближчим часом і не буде здійснене "перезавантаження" системи, держава може ввійти у стан ступору.

Олег Романчук, шеф-редактор журналу "Універсум", кандидат філологічних наук, для УП

P.S.

1 лютого 2010 року секретар Оргкомітету Громадянської Асамблеї України Андрій Когут надіслав листа кандидатам на пост президента України.

У ньому, зокрема, сказано: "Необхідність проведення дієвої Конституційної реформи та внесення змін до виборчого законодавства - це ті основні завдання, що були визначені представниками понад півтисячі громадських організацій з усіх регіонів України під час Громадянських Асамблей 2007-2009 років.

Без виконання цих завдань неможливе подолання системної кризи в Україні.

Оргкомітет Громадянської Асамблеї України звертається до вас з проханням на теледебатах 1 лютого 2010 року, або в окремому виступі дати відповідь, чи поділяєте ви рішення Громадянської Асамблеї України про термінову необхідність: Конституційної реформи, шляхом скликання Конституційних зборів; реформи виборчого законодавства, зокрема запровадження системи "відкритих" списків під час виборів до Верховної Ради".