Русь как тема для секса

Хільдерик був королем. Ну, не те щоб королем, а, швидше, вождем. А його вождівною була така собі Базіна. До речі, якщо вірити Григорію Турському, це була та ще тітонька - куди там нашій Тимошенко! Але в історію славетне подружжя увійшло головним чином завдяки їхньому синочкові. Синочка звали Хлодвіг.

Півтори тисячі років тому Хлодвіг був першим правителем Королівства Франків*. Він це королівство легітимізував мечем і сокирою, він його розширив, він його християнізував, і він же заснував династію Меровінгів. А якщо все це вам ні про що не говорить, то завжди є Вікіпедія.

Пришпил у тому, що франки були германцями. Перефразовуючи класичний вираз, яким задовбують усіх нещасних першокурсників, котрим пощастило мати в навчальному плані предмет "логіка", можна сказати так: не всі германці були франками - але всі франки були германці.

Як вам, напевно, відомо, назва сучасної держави "Франція" походить саме від цього племені. З іншого боку, назва сучасної держави "Німеччина" в багатьох мовах - наприклад, російській чи англійській - походить від загальної назви германських племен.

Шановані мною автори УП вже сточили пера в дискусії про слово "Русь". І тут ми наближаємося до теми. Точніше, до "великого" питання, яке полягає в тому, чи є "Руссю" Україна, чи все-таки Російська Федерація.

На цю тему люди бились, яко леви, тут, і тут, і тут, і тут, і тут!

Особисто я хочу відверто сказати шанованим мною авторам, що вони поводяться як... Ні, я цього таки не скажу. Це було б надто відверто.

Адже дискутувати про те, РФ чи Україна має право носити звання "Русі" - це те ж самісіньке, що дискутувати, французи чи німці є "істинними" нащадками Хлодвіга. Дурневі ясно, що ні ті, ні інші. Салічні франки дуже відрізнялися хоч від сучасних німців, хоч від сучасних французів. А руси тисячолітньої давності не були схожі ні на сучасних українців, ні на сучасних росіян.

Разом із тим, існує й певна грань ситуації, що не одразу кидається у вічі. Хоча помітити її неважко. Досить поставити перед собою питання: а чому, власне, тема "руськості" так зачепила тих же авторів УП? Пояснення цьому є, і воно сумне.

Вся справа в тому, що ідеологія та міфологія - це основоположні підстави для згуртування будь-яких достатньо великих соціальних груп. Гірше за те: це єдині такі підстави.

Народ - чи його частина - єднається тільки довкола абстрактної ідеї. Довкола "НАТО хужє гєстапо" або довкола "Україна - для українців".

Натомість довкола "Покращення життя вже сьогодні" не єднається ніхто. Хіба що спорадично - з метою закатування в асфальт окремих громадян, що вже покращили своє життя на 137 гектарів приватного заповідника та асфальтування дороги до цього заповідника на суму в -надцять мільйонів гривень.

От у цей асфальт зазначених громадян народ і закатає - але філософської цінності цей прогноз не має, так само, як і юридичної сили.

Але це - спорадично. Державу на такому не збудуєш. Натомість іще Гітлер казав, що "ніхто не піде вмирати за восьмигодинний робочий день, але всі підуть вмирати за Велику Німеччину".

Гітлер не помилився. Як і його вчитель Сталін, котрий 1943-го року наполягав на взятті Києва саме до річниці жовтневої революції. Сталін пісяти хотів на передбачувані жертви: головним для нього було досягти символічного успіху. Символ був дорожчий за людей.

І так воно і є весь час існування людства. А тому, хто каже вам, буцімто вся справа - в програмах економічних реформ, плюньте в очі. Тільки сильно.

Те самісіньке відбувається й з історією про "Русь". Із наукової точки зору, вся дискусія на цю тему є виявом глибокого маразму. Але з точки зору політичної пропаганди важко знайти щось важливіше для становлення Української держави - як і для самоствердження російського імперіалізму, бо ж одне без другого не буває, еге ж.

...Розвага тут полягає хіба що в іменах. Погодьтесь, якби Лотар ще з дитинства не займався незаконним сексом з Вальдрадою, а кохав, як воно й треба було, лише Тевтобергу, історія Західної Європи склалась би зовсім інакше.

А історія Східної Європи склалась би геть не так, як зараз, коли б Володимир не зґвалтував княжну Рогніду на очах її батьків. Ну, ви мене зрозуміли.

*Спеціально для шанувальників Анни Ахмєтової - в слові "франків" наголос ставиться на перший склад. При цьому саме слово ні до відомого поета, ні до відомого диктатора, ні до відомого спортивного журналіста відношення не має!