Табачник снова фальсифицирует
Він обурився відкриттям у Чернівцях пам'ятника Буковинському куреню. Міністр наголосив, що курінь був оунівським формуванням.
Науковець Табачник, який зазвичай відсилає своїх візаві до авторитетних джерел, зробив гучну заяву, що в Бабиному Яру звірства чинив саме цей курінь.
Як для доктора наук, Табачник припустився грубої методологічної помилки. Науковець щонайменше сказав неповну правду про виконавців злодіянь у Бабиному Яру.
Перед тим як перейти до джерел, треба зауважити, що курінь належав до ОУН (м), тобто мельниківців, які жорстко розходилися з бандерівцями у підходах до співпраці з Німеччиною.
Однією з головних розбіжностей між Мельником та Бандерою якраз і було питання співпраці чи боротьби з німецькими окупантами. Бандерівці вели боротьбу з усіма чужинськими військами на території України, вважаючи їх всіх окупаційними.
А тепер щодо куреню та звірств у Бабиному Яру. Пропоную усім охочим зробити нескладну дворівневу дію в Інтернеті. Заходимо до Вільної енциклопедії "Вікіпедія" за словосполученням "Буковинський курінь".
Там немає жодного слова про Бабин Яр. Водночас написано, що курінь був розформований у 1941 році і за деякими даними його частка влилася до 115 і 118-го батальйонів поліції, які брали участь у каральних операціях в білоруській Хатині.
На цій же сторінці "Вікіпедії" є посилання на офіційний сайт музею у Хатині.
На вказаному сайті зазначено, що цей ресурс належить Міністерству культури республіки Білорусь, тобто він є офіційним представництвом уряду Білорусі в Інтернеті. У вкладці "Политика геноцида" читаємо про 118 поліцейський батальйон наступне (мовою оригіналу):
"118 полицейский батальон был сформирован в 1942 в Киеве из кадровых офицеров и красноармейцев, которые согласились сотрудничать с оккупантами, прошли спецподготовку в различных школах на территории Германии, одели немецкую форму и приняли военную присягу на верность Гитлеру.
Сделав этот шаг - они предали Родину. В Киеве батальон "прославился" тем, что с особой жестокостью уничтожал людей в Бабьем Яру. Это послужило лучшей характеристикой для отправки карателей в декабре 1942г. в Белоруссию".
Прочитавши невеличку статтю на офіційному білоруському сайті, Ви не побачите жодного слова про ОУН. В тому числі, і щодо злодіянь в Бабиному Яру.
Чому слова Табачника можна назвати цинічним фальшем чи брутальним непрофесіоналізмом?
По-перше, за логікою висловлювання міністра у телеефірі, прив'язка куреня до Бабиного Яру мала кинути тінь на весь рух опору ОУН та підтвердити вислови Табачника про злочинну суть всього українського повстанського руху періоду Другої світової війни.
У цій частині дискусії Табачник прагнув через один приклад дати негативну оцінку сотням тисяч інших чесних борців за волю України. Це, щонайменше, некоректно. Як для доктора наук і міністра освіти - тенденційно, а значить непрофесійно.
По-друге, чому Табачник, як людина, що так активно цікавиться історією Другої світової війни, не сказав, що у звірствах у Бабиному Яру брали участь жорстокі перевертні у мундирах Червоної Армії.
За логікою тенденційних суджень Табачника, приклад цих негідників мав би свідчити про злочинну суть всієї Червоної Армії. Усі ж адекватні люди скажуть, що такі аналогії є знущанням над пам'яттю усіх чесних борців проти фашистських окупантів.
І це буде справедливим звинуваченням. Чому ж високопоставлений історик дозволяє собі таку фальш щодо ОУН.
По-третє, факт створення слов'янських каральних батальйонів для злочинів у Бабиному Яру ще раз свідчить про дуже звивисту і складну історію тих важких років. Не можна всіх рівняти під одну лінійку, не можна висмикувати поодинокі факти для обливання брудом сотень тисяч, а то і мільйонів, невинних борців та жертв.
Пане Табачнику, нарешті маєте зрозуміти, що ви не просто дискутант, а посадова особа. ви повинні обережно і зважено підходити до коментувань та інтерпретацій історичних фактів. Ви поки офіційний представник влади, тому вашими вустами мовить держава.
Задумайтеся, це важка зброя у Ваших руках. Не говоріть неправди або напівправди. Це в черговий раз компрометує вас як науковця і міністра, та переводить у ранг нечистоплотного політикана.
Так не гідно для міністра освіти, який має бути мірилом науковості та об'єктивності, для усіх, хто навчається в державі Україна.
Михайло Басараб, політолог