На Галичине размножаются хамелеоны

Показовий спротив команді Віктора Януковича в трьох галицьких областях - Львівській, Тернопільській та Івано-Франківській - з тріском провалився.

Із принципових питань обласні ради не набирають більшості голосів.

Харківські домовленості засудили лише у Львівській та Тернопільській областях. У Франківську забракло голосів.

Під стінами парламенту лише львів'яни зібрали трохи більше половини депутатів для проведення виїзної сесії.

У Галичині хотіли продемонструвати новому президенту, що його політика не сприймається в західному регіоні. Для початку мали висловити недовіру губернаторам, яких призначив Янукович.

Акцію почали зі Львова, і... Не вдалося. Забракло голосів. "Виховання по-галицьки" провалилося. Як написали у Львові - вийшов великий пшик.

Невже реверанси Віктора Януковича в бік Росії не знаходять осуду на Заході України? Усі останні опитування громадської думки свідчать протилежне: галичани не сприймають поспішних кроків президента, і розцінюють їх як здачу українських інтересів.

Чому ж тоді народні обранці не відстоюються інтересів своїх виборців? Натомість голосують із точністю до навпаки.

Спробуємо на прикладі Львівської облради дослідити цей дивний феномен галицької непослідовності.

Перед голосуванням за недовіру голові облдержадміністрації Василеві Горбалю, ми в кулуарах поспілкувалися з різними депутатами

Зі 120 народних обранців - більшість представляють Львів або великі міста. Це, як правило, партійні функціонери, начальники, чиновники та бізнесмени. Частина з них за депутатські мандати заплатили гроші. Своє перебування в сесійній залі розглядають із погляду успішного бізнес-проекту. 

Усіх депутатів можна умовно поділили на три групи. Перша - націонал-патріоти, які хочуть повчити Януковича патріотизму. Друга - чиновники й бізнесмени, які залежать від влади. Ці дуже обережні й бояться за свої крісла та гроші. Ну й третя - ті, хто ображений на колишню владу, проте ще не знають, до якого берега пристати. А може їм щось перепаде.

Слухаєш їх, і дивуєшся.

Виявляється, хамелеони живуть не тільки в Африці та Азії. Малорухливі ящірки, які мають прекрасні маскувальні халати, після президентських виборів почали розмножуватися в Галичині. 

Справжні хамелеони, побачивши чужака, хочуть його налякати. Вони піднімаються на чотири лапи й збільшуються вдвічі. Широко роззявивши пащу, грізно фиркають. Якщо номер не проходить, залишається останній шанс хамелеона - повна нерухомість і бездоганний камуфляж.

Так і львівські бізнесмени й чиновники. На сесії облради із принципового питання - вони вибрали позу останнього шансу хамелеонів. Поки націонал-патріоти голосно фиркали, їхні колеги масово одягали маскхалати, щоб ніхто не примітив.

Під час дискусії зал вибухнув невдоволенням, коли почули, що УНП ховається в кущі, і не збирається проявляти принциповість. Цю позицію виклала невістка відомого українського письменника Романа Федоріва - Лариса Федорів. 

Інші взагалі не прийшли на сесію. Це керівник діагностичного центру, начальник лісів, чиновники облдержадміністрації...

Дехто ховав бюлетені для голосування за пазуху. Або на весь зал, щоб губернатор почув, кричали: "Я не голосую!"

Керівники районів голосували з оглядкою. "А може пронесе". Хоч голосування було таємним, і ніхто ні на кого не давив. "Може, залишусь ще при владі?"

Слухаю одного з таких - заступника губернатора - і не вірю своїм вухам. Цей гінеколог-ідеолог вийшов із бандерівського стрийського краю. Був у Народному Русі Україні з перших днів, у БЮТі. А нині трясеться за свою посаду: залишать чи не залишать?

Він же блискучий політолог, кандидат наук, медик! Невже боїться з голоду померти, якщо втратить крісло?

В кутку зали голосно обурюється колишній голова обласної ради: "Я що, знову залишусь голий-босий. Юлька мене копнула з посади. А вони вже були при владі. Дивись, які животи наїли. Що, знову їх підтримувати".

Чотири роки тому саме цю людину не міг зламати весь владний апарат Львівщини разом із податковою. Здавалось, міцний як скеля. Ні! Виявляється, їсти хочеться усім.

Ось залом мовчки йде власник великих мисливських угідь, ура-патріот. Ще вчора, засунувши дві руки в кишені, демонстрував свою могутність бідним і наляканим селянам. Сьогодні нижче трави.

Приходить час рахувати голоси. Зі 120 депутатів за відставку губернатора проголосували 58.

Позицію галичан зрадили чиновники та багаті бізнесмени.

Кажуть, що серед перекинчиків опинилася й одна радикальна партія. Розіграли карусель з голосуванням. Хтось кинув папірець, і забрав із собою бюлетень. А потім пішло-поїхало.

Очевидно, що до результатів голосування доклав руку один з львівських олігархів.

Ось так гроші й чиновники розвели раду.

Галичан завжди поважали за сміливу позицію. Так було на початку 90-х років, коли вмирала стара імперія. Так було й за Кучми.

Що ж трапилося сьогодні? Невже нинішня Галичина стала іншою?

Думки простих галичан не змінилися. Ні щодо Януковича, ні щодо харківських домовленостей. Цей край завжди бунтував. І за Австро-Угорщини, і за Польщі, і в часи Другої світової, і за СРСР...

Бездарна партійна система виборів привела до того, що мандати народної довіри отримали випадкові люди, які насамперед бояться за свої крісла та капітали.

На жаль, саме вони правили бал на останній сесії Львівської обласної ради.

Їхня позиція - це не позиція жителів Львівщини. Влада й бізнес замочили дзюбаки в багні, і тепер намагаються за будь-яку ціну врятувати своє становище. Ще вірять у милість переможців.

А вже завтра кричатимуть про політичні переслідування. Хоч до буцегарні частину з них потягнуть за звичайний кримінал.

Депутати-бізнесмени переплутали політику з найдревнішою професією. Сесійну залу вони залишали з чорного виходу під крики вуличного натовпу: "Ганьба!"

Що ж, свою останню роль хамелеона перекинчики успішно зіграли.

Богдан Кушнір, журналіст, Львів, спеціально для УП