Надежда на высшие силы?

Народ збирається із силами. Усі говорять про революційну ситуацію.

А де ж мільйони, ну, сотні тисяч - на вулицях? Вони поки що сидять по хатах, і їдять борщ. Аж за вухами лящить, чуєте? Розчаровані в тих вождях, які себе вже скомпрометували. І чогось чекають. Нового месії? Голоду? Чого?

А, може, справді - голоду? А, може, чогось "із Вище"? Знаку?

Поки старі й нові політичні сили "будять народ", - а він усе ще не вийшов з летаргічного сну, чого доброго, у ньому й не закоцюрбився б, - інші сили йдуть на допомогу Україні. Хто вони? Американці? Може, грузини? Хто принесе українцям на тарілці свободу й державність?

Давайте поговоримо про вищі сили - тільки не треба сміятися. Багато, що видається смішним на перший погляд, перестає бути таким, коли придивляєшся пильніше.

Чи є вищі сили?

Скажімо, для тих, хто не вірить у Бога й у фатум, в долю - збіг незалежних від людини об'єктивних обставин. Чи ви й цього не визнаєте?

Коли вибухнула Помаранчева, чимало тоді говорили про неї як про диво. І були такі, хто говорив про "Божий промисел". Бо за півроку, за рік до неї, коли на Майдані голодував усього який десяток протестантів - нікому й у голову не могло прийти, що підніметься хвиля, спрацює закон снігової кулі. І пересічні - хай на два тижні - стануть громадянами. І зметуть владу, яка здавалася вічною.

Правда, тепер вони знову залізли в міщанські шкіри. Та ми вже знаємо, що громадянське в них десь жевріє. Потрібно вітру. Щоб роздути жар.

Які сили його роздують?

Звичайно, політики будуть, і повинні, робити все можливе, щоб заполум'яніло. А  багато хто й навпаки, шкодити. Та не забудьмо, що стільки ж, якщо не більше, якщо не вирішальний внесок - може бути за "вищими силами".

Хто вірить у Бога - той допускає, що Він, коли потрібно, втрутиться.

Погодьтеся, багато речей в історії виглядають дуже дивно, їх важко пояснити.

Ну хоча би розпад СРСР: таке неможливо було уявити. А воно сталося. І майже безкровно. Потім виникнення незалежної України, яка, правда, тепер стала російською губернією. Але ж мала всі ознаки незалежності.

То що заважає тим же силам втрутитися вдруге? Сотворити друге диво?

Та трохи знизимо тон.

Хто такі януковичі? Окупанти. Це й погано, і добре. Може, так має бути. Щоби українці відчули себе, урешті решт, справжнісіньким бидлом - сміттям, лохами, яких класно кинули й з якими ніхто не рахується.

Приємно бути лохом? Сміттям?

Ще рагуль не облизався. Ще не всі відчули, що вони сміття.

То ж команда окупантів робить добру справу. Нема поганого без доброго. Куй залізо, враже. Куй і викуєш.

Борючись із нечистю, давайте будемо дивитися заодно на речі й із певної висоти. Будьмо трохи філософами. Гегелями.

Усе, що відбувається, має сенс. Тільки він нам на даному етапі недоступний і видається абсурдом.

Надіятися лише на Бога, нічого не робити - позиція слабаків і лузерів. Рабів. Але не розраховувати на Божу допомогу - значить, позбавляти себе великого духовного джерела.

Що ми знаємо, що відбудеться зі світом і з Україною наступного року? Уже цієї осені? Чи буде існувати та ж Росія? Ви певні?

Є, повторюю, вищі сфери.

Але навмисне для тих, хто не є надто віруючим: до вищих, хай і не духовного порядку, сфер належить, скажімо, економічна. Люди зараз сидять по хатах і спостерігають, як нова влада демонтує державу. На що вони надіються? Вони сподіваються, що можна й при януковичах жити - жили ж при брежнєвах і кучмах! А що тут такого, лише би ковбаса була.

Але ковбаси може не бути. І тоді побачимо, що з ними станеться. Що станеться з нинішньою владою.

Чи ви уявляєте собі, яке зараз реальне економічне становище України?

Не читайте брехливих запевнень азарових - почитайте світову пресу. Міжнародних експертів. Україна давно банкрот, це визнають найавторитетніші міжнародні агентства. Якщо сьогодні всі кричать про банкротство Греції, то що говорити про Україну, економічне становище якої на багато порядків гірше, ніж у греків.

Україна - це наркоман. Вона сидить на голці Міжнародного валютного фонду. Як тільки він перестане позичати їй гроші, наступить колапс. Тобто країну буде оголошено банкротом. І ніхто, жодний ЄС, не буде рятувати її, як рятує сьогодні Грецію. Це абсолютно ясно.

Чи ви уявляєте, що таке банкротство країни?

Поясню популярно, в історії це вже було, і не раз. Країна перестає віддавати позики із процентами. Бо ж нема з чого. Це означає вирок: ніхто на міжнародних ринках більше не позичить такій країні ані копійки. Це перекриття кисню!

Далі - зовсім конкретні речі.

Нема із чого платити зарплату. Нема грошей на пенсії. Ви приходите до банкоматів - а вони не працюють. Банки також закриті. Гроші перетворюються в папірці. Нічого, ніхто й ніде не працює. Олігархи рятують себе і свої мільярди. Народ, відчувши голод, бере вила.

Хочете анекдот? Перші піднімуться донецькі.

Тільки що януковичі оголосили, що будуть у рази піднімати пенсії.

Дитині ясно, що вони це робитимуть, запустивши станок. Де в них реальні гроші? Завтра гривня перетвориться в набір папірців. Ціни стануть космічними.

Найменше ми би бажали українцям такої долі.

Та може, коли нарешті зникне славнозвісна ковбаса зі стола, вони вивалять на вулиці. Та вже вивалять, бо голод не тітка. І підуть до Януковича - дай їсти. То, може, великий східний друг двічі несудимого візьме й нагодує? Як вважаєте? Рабів німих?

І нагодує, і обійме. По-братськи. І соплі витре. І памперс поміняє.

На Бога надійся, а сам не дрімай. Стукайте й вам відкриють.

Борітеся! Поборете! Вам Бог помагає!
За вас правда, за Вас слава і воля святая.
Тарас.

А що за ними?

Чи є в них Тарас? Чи є правда, і слава, і воля святая?

Богдан Орлик, політолог, спеціально для УП