Катастрофа первая – внешнеполитическая

Нарешті - почалось!

Застигле післямайданним синдромом українське політичне болото заворушилось і почало видавати свій "аромат".

Що ще могло розкрити провінційну регіональність "регіоналів", які так і не змогли стати національною політичною силою, а залишились клановою Партією донецького Регіону, що ще, як не зґвалтування "великим" "старшим" "братом", та ще й у своїй (поки що?) харківській хаті...

Що ще могло пробудити з політичної коми ТУ, яка вже давно не працювала у пориві українського прориву інфляційних, дефіцитних і боргових рекордів, - що ще, як не неочікувана нагода позбирати мітинги і майданчики зі сценами і артистами...

Що ще могло реінкарнувати з політичних могил численних "нашоукраїнських" гетьманьчиків захоплених своїми міжусобчиками, що ще, як не соломинка "нових" загроз, крутіших від загроз табачніками-семиноженками...

Що ще могло дати шанс "збіднілим" на банківській кризі банкірам Тігіпку вискочити з владного, а Яценюку заскочити в опозиційний поїзди, що, як не сприятлива кон'юнктура отримання політичних дивідендів для підтримки своїх падаючих рейтингів...

Що ще могло довести прирученість Свободи, як не її слухняне мовчання в очікуванні дозволу на подання "націоналістичного" голосочку...

Як я і навіював у попередній статті, Україні потрібні катастрофи.

Вони потрібні, для того, щоб в українцях пробудились українці, - замість малоросів, хохлів і "шароварників".

Перша катастрофа відбулась - зовнішньополітична.

Браво команді професіоналів Януковича!

Їм вдалося перевершити в укладанні вигідних для РФ газових угод саму Тимошенко, здавши базування флоту!

Їм вдалося перевершити у заграванні до США самого Ющенка, здавши високозбагачений уран!

Час їм перевершити самого Кучму "приватизаційною" роздачею найліквіднішого держмайна і землі!

Вперед до нових ЗВЕРШЕНЬ "улучшения нашей жизни уже сегодня" і все, звичайно, заради "України для людей"!

Але всього цього українцям ще мало! Ще мало для того, щоб відкрились засліплені PRом очі, щоб протверезіли споєні телевізійними шоу голови, і щоб очистились від совка перестрашені душі.

Українцям ще, поки що, далеко до киргизів...

Андрій Новак, кандидат економічних наук, для УП