Почему Виктор Янукович не спешит во Львов

В черговий раз перенесли приїзд до Львова президента України Віктора Януковича й представлення нового губернатора. Причини називають різні. Одна з найпомітніших: лідер країни не знає, що сказати своїм співвітчизникам з приводу тих викликів, які останнім часом поставило перед Львівщиною саме життя. 

Кандидат  Янукович напередодні виборів обіцяв об'єднати Україну  економічними методами. Зарплати в Галичині в кілька разів менші, ніж в Донбасі.  Тільки як  це зробити, коли регіон роз'їдає іржа хабарництва й здирництва. У області з низькою зарплатою завжди високий рівень корупції  й велика прірва між багатіями й бідняками.

Хто ж зможе розрубати львівський вузол? З одного боку - патріотичний регіон, з іншого - владна еліта замочила дзюбак в багні.

Рядовий житель  не має уявлення  про  механізм підготовки візитів керівників держави  у якийсь з регіонів. Але,  на здоровий глузд, перед прибуттям президента до Львова, мала б приїхати групу експертів, які  б хоч вислухали людей.

Львів давно  нагадує хворого, на тілі якого утворився великий нарив. Замість того, щоб взяти в руки скальпель й вирізати гнояк, хвору частину тіла стараються припорошити чи припудрити, аби не кидалася у вічі.

То губернатора змінять, то нового прокурора пришлють. Але перемін не відчутно.

Що зробив на посаді голови облдержадміністрації підприємець,  офіційний мільйонер Микола Кміть? Його два роки не було  навіть чути й видно.

Львівський гнояк має свою назву -  корупція й побори на всіх рівнях влади.

Найнебезпечніше, що місцева влада злигалася з бізнесовою елітою й дерибанить регіон без страху й стиду.

 Їм у цьому допомагають доблесні захисники закону. Попався - віддай 50 відсотків краденого й "трудися" далі.

Поцікавтеся повідомленнями кримінальної хроніки:  скількох хабарників

затримували на гарячому. Де ці справи? До судів не дійшли? За 100 тисяч доларів можна закрити будь-яку кримінальну справу. Або купити посаду.

З екранів телевізорів ледь не кожного дня на нас дивиться герой нинішнього дня. Хвацький чолов'яга, який навіть з повітря вміє робити гроші.

Йому все сходить з рук, бо знає таблицю ділення, навіть  не приховує, як заробив свої мільйони: пощастило потрапити в коло осіб, допущених до поділу спільного пирога.

З "дикого капіталізму" прийшов до влади, щоб множити свої капітали.

Це вже звичний сюжетний хід нинішніх телевізійних серіалів і буденна картина нашого життя.

Львівське осине гніздо розворушили кілька депутатів обласної ради. Вони розповіли про механізми поборів на самій верхівці регіональної влади.

"Українська правда" про це вже писала. Кілька тижнів тривало затишшя, як це буває після переляку, а потім все почалося знову. По коридорах міської та й обласної ради знову ходять  агенти й розповідають, кому й скільки дати, аби проштовхнути вкрай важливе питання.

Що робити, якщо у Львівській обласній раді, за висловлюванням  народного депутата України Івана Деньковича, безплатно приймаються тільки політичні рішення. Майже аналогічна картина, вважає колишній депутат міськради, у львівській ратуші.

Здирництво й хабарництво пронизали клітини всього державного механізму. Побори, відкати, схеми відмивання грошей - ось над чим задіяні кращі представники владної й бізнесової еліти.

Найстрашніше, що кричущі  факти не знаходять критики з боку регіональної влади. Більше того, місцеві чиновники сприймають це як доконаний факт.

На запитання автора цих рядків, як боротися зі здирництвом в медицині, голова комісії обласної ради, медик за професією, відповідає так: "Ви хочете, щоб ми голову попелом посипали?"

Якщо розшифрувати, то звучить так: брали й будемо брати, бо життя таке.

З допомогою чиновницьких схем львівські лікарні, за твердженням депутата облради Михайла Бловацького,   наповнили медичним металоломом на мільйони доларів.

Якось я запитав головного лікаря медичного закладу: чи не краще вивісити прейскурант поборів, який напівофіційно діє в лікарні.

Присутній на прес-конференції народний депутат України з Львівщини  назвав мене циніком й вибачився перед головним лікарем: "Та у них зарплата мала".

Щоб почули президентські експерти, якби поспілкувалися з галичанами?

Колись державні чиновники 90 відсотків працювали на країну, а десять - на себе. Зараз все навпаки.

До нині ніхто не може сказати, скільки мільйонів минулими роками вкрали під час усунення наслідків стихійного лиха на Львівщині.

Майже рік у міській раді шукали  інвестора для будівництва стадіону. І не знайшли. Чому? Ніхто не хотів давати відкатів, які  у Львові для  будівельників сягнули 30 відсотків.

Колишній міністр з регіонального розвитку й будівництва Василь Куйбіда був дуже здивований, коли під час закордонного відрядження до нього підійшов бізнесмен й розповів, чому не порозумівся з львівською владою.

Наміри мав найкращі: за свої кошти збудувати у Львові стадіон. Після розмови з українськими чиновниками бажання відпало. Куйбіда чомусь відмовився назвати відсоток відкатів, які вимагали в бізнесмена.

З міської ратуші пройдемося кілька сотень метрів на вулицю Дорошенка - там знаходиться регіональна митниця. Її працівника забудували елітні ділянки під кордоном особняками як в Баден-Бадені. На зарплату від однієї до трьох тисяч гривень?

Ще 100 метрів - й обласне управління міліції. Його керівники  виходять у відставку, як правило, багатіями.

Найдохідніші підрозділи ВВІР, ДАІ та боротьби з економічними злочинами.

Про суди вже не будемо розповідати. Екс-голова Львівського апеляційного адміністративного суду  Ігор Зварич  продемонстрував рівень галицького судочинства.

Найменш ураженими від корупції залишаються в силу своєї специфіки лише спецслужби.

 На Львівщині шалені гроші заробляють на контрабанді - тут три найбільші митні переходи.

Процвітають також власники великих промислових й продуктових  ринків. Тут найчастіше збувається контрабандна продукція.

Ще 20 років тому Львів вважали великим науковим й  промисловим центром. Телевізори, радіоелектроніка, автобуси, автонавантажувачі, крани, цукерки "Світоч" - це була візитна картка Львова.

Що залишилось з тих часів? Львівське пиво і горілка.

Львів  не той, яким був 10 чи 15 років тому. Нові сучасні підприємства все частіше відкривають в Івано-Франківську, Тернополі  чи на Закарпатті. Найбільший на Заході України бетонний завод, надсучасне виробництво автомобілів, пральних машин - все це  збудували  у наших сусідів. А що ми сьогодні  запропонуємо Україні?

Найбільший злочин львівської влади, що серйозний бізнес подався в інші регіоні, де прозорі правили гри й менш голодні чиновники.

Новий губернатор Львівщини почне свою роботу не з економічних проблем, а з боротьби з поборами й  хабарництвом. Якщо він прийшов надовго.

Кожен регіон шукає свого коника, на якому зможе викарабкатися з економічної кризи.

Львівщина великі надії покладала на  Євро - 2012. Збудувати сучасний стадіон, нові готелі, міжнародний аеропорт, прокласти дороги - все це вимагає великих капіталовкладень й робочих рук.

Всі сподівалися на новий поштовх в розвитку економіки. Але чим ближче до чемпіонату Європи з футболу, тим очевидніше: Євро 2012 нас не врятує.

Це тільки солодка казочка голодних чиновників для простого народу. Це вони  за 30 відсотків відкатів  виганяють сотні тисяч  своїх земляків на заробітки за кордон і перетворюють їхніх дітей при живих батьках  в сиріт.