Футурология: от логистичной кривой до принципа цунами

Так вже влаштовані люди, що вони спрагло бажають знати про власне майбутнє. Воно безумовно невід’ємно пов’язане як з майбутнім всією нашої планети, так і з майбутнім тієї країни, де ці люди живуть.

Через це у всі часи і серед всіх народів такою популярністю завжди користувалися всілякі віщуни і гадалки. Їхніми послугами користувалися всі: від Кремлівських правителів до Гітлера, від Наполеона до китайських імператорів.

Особливе місце серед цих переживань займає притуплений щоденною суєтою-суєт страх перед майбутнім, яке невідворотно насувається і, врешті-решт, всім воздає по вищій справедливості за їхні діяння і помисли. Ця справедливість не є нам зрозумілою, а тому і видається такою жахливою.

В той же час, як це завжди було в історії цивілізації, віддану на відкуп шарлатанам сферу людської діяльності поволі починає відвойовувати наука футурологія. Вона вже має, як і інші наукові напрями, власні об’єкт і предмет дослідження і продовжує вибудовувати свої теорії, концепції, закономірності й принципи.

Як завжди буває в молодої науки, їй на допомогу приходять інші, більш розвинуті і диверсифіковані наукові напрямки, зокрема, математика, математична логіка, статистика, інші природничі і суспільні науки.

Я вже писав про значний основоположний внесок у формування самих основ футурології київського фізика Рожкова ("Динамика империй").

В цій брошурі він переконливо доводить, що розвиток імперій, як суспільної системи, абсолютно чітко і недвозначно описується за допомогою так званої "логістичної кривої", яка належить до математичних закономірностей.

За цією закономірністю, імперія на початку свого існування зростає поступово. З часом територіальна експансія стає все стрімкішою. Згодом темпи загарбання нових територій, народів і країн уповільнюються.

На цій стадії імперія досягає стану "насичення" і втрачає стабільність. Після гострої кризи імперія починає розпадатися. Для футурології, з метою розуміння і наукового обґрунтування процесів, які відбуваються в суспільстві, надзвичайно важливим є висновок Рожкова про короткочасне відновлення імперії, так би мовити, своєрідний тимчасовий "відкат" ситуації.

Схоже, що термін цього відкату напряму залежить від часу існування імперії. Так, Римська імперія відновилася майже на 100 років, Російська імперія у формі Радянського Союзу на 70 років, а така мініімперія як Югославія, "воскресла" з тією ж назвою, але у складі двох республік лише на декілька років. Після цього послідував неминучий, науково закономірний і остаточний розпад на Сербію і Чорногорію.

Логістична крива Рожкова в футурології живе і перемагає. Ситуація в сучасних США і Російській Федерації однозначно вказують на наукову правоту вченого-фізика. Неминучий розпад цих держав так само буде супроводжуватися в США тривалішою, а в Росії короткочаснішою ремісією.

Нестабільність щодо розпаду цих країн наростає і якимось дивним чином вони все більше і більше ніби "вмонтовуються" у вже накреслену історією знамениту логістичну криву.

Дуже продуктивною для футурології як науки і навчальної дисципліни є так звана організмена теорія Ратцеля і його послідовника Челлена, які розглядали держави як живі організми, що борються між собою за ресурси, тобто "місце під сонцем".

Як і будь-який живий організм, держава, за цією теорією, проходить певні етапи розвитку: народження, зростання і змужніння, занепад, неминуча смерть. Як і люди, держави можуть жити недовго або бути довгожителями.

Челлен взагалі вважав, що держава, як і будь-яка людина, крім тіла (території) має ще й душу (націю). Як живий організм, держава у своїх діях керується природними інстинктами. Серед них найсильнішими є інстинкти самозбереження і зростання.

В наш час зростає увага футурологів до законів природи, які значно більш відпрацьовані в науці, ніж закони розвитку суспільства. Традиційні марксистські твердження про те, що закони природи нібито детермінованіші за суспільні закони, нині отримують все більше спростувань.

Виявляється, що прогнозувати динаміку суспільної трансформації цілком успішно можна використовуючи принципи складання, скажімо, прогнозу погоди на найближчі три доби, чи підняття рівня води в річці.

Так, сучасна ситуація в Україні, абсолютно чітко описується знаменитим природним "принципом цунамі". Президентство Віктора Януковича це, з одного боку, неминучий відкат логістичної кривої, яка прогнозує швидке катаклічне, а не еволюційне, як за часів Віктора Ющенка, закінчення пострадянського періоду.

А з іншого, перед настанням катастрофічної і руйнівної хвилі цунамі вода в океані неодмінно відступає від берега. І чим далі і чим довше вона відходить від узбережжя, тим вищим, навальнішим і все змітаючим буде наступне підняття води…

Петро Масляк, для УП