Выборов не будет!

В той час як виборчі штаби команд-фіналістів готуються до вирішального бою за президентське крісло, політичні сили другого ешелону займаються активною підготовкою регіональних партійних структур до участі у місцевих та можливих дострокових парламентських виборах.

Втім, існує велика ймовірність того, що травневе "перетрушування" місцевих рад може так і не відбутися, не кажучи вже про примарні шанси оголошення дострокових виборів до ВР. І на підтвердження цієї тези існує ряд аргументів.

Політичний. Незалежно від того, хто стане президентом, розпочинати відразу нову виборчу кампанію ніхто не захоче. В першу чергу основні зусилля будуть спрямовані на формування нової більшості у парламенті, підбір людей на керівні посади у регіонах.

Наразі доля дострокових виборів ВР, втім як і місцевих виборів 30 травня 2010 року, залежить від позиції найбільших парламентських сил - ПР і БЮТ. Вони прекрасно розуміють, що у разі їх проведення, гарантовано проходять нові політсили, зокрема Тігіпка і Яценюка. І домовлятися з ними доведеться вже пропонуючи не віртуальні, а цілком реальні владні портфелі.

Передвиборча риторика Януковича про високу вірогідність дострокових парламентських виборів адресована виключно "чужому" виборцю і не несе під собою ніяких наслідків.

Для ПР є цілком прийнятним варіант, коли нова більшість буде сформована на основі чинного складу ВР. Коаліція ПР + БЛ + КПУ + частина НУНС виглядає цілком боєздатною. До неї слід також додати окремих депутатів від БЮТ, які, у разі перемоги Януковича, перейдуть у його політичний табір. Заручившись підтримкою в парламенті, лідеру ПР дострокові вибори стають ні до чого.

БЮТ будь-якому разі погіршить свій результат не тільки на парламентських виборах, але й на виборах до місцевих рад. Логічно, що Юлія Володимирівна виступає категорично проти будь-яких виборів, оскільки абсолютно не зацікавлена у цьому.

Литвин також проти перевиборів ВР, оскільки втрачає посаду спікера і не має жодних гарантій пройти знову. А його вчорашня заява, зроблена під час виступу на відкритті шостої сесії ВР, означає чіткий сигнал про бойову готовність Блоку Литвина сформувати нову коаліцію з фракцією ПР.

КПУ, яка завжди керується принципом "краще синиця у руках, аніж журавель у небі", отримає одну-дві посади і буде чемно голосувати "як треба".

Щодо НУНСу, то блок взагалі розпадеться: орієнтовані на Ющенка депутати виборів хотітимуть, частина піде до Тимошенко, частина - до ПР.

Отже, об'єктивно, існуюча політична кон'юнктура не передбачає переформатування представницьких органів влади.

Правовий. Згідно Конституції України, для організації дострокових парламентських виборів необхідно 60 днів. Крім цього, для створення юридично бездоганних підстав для розпуску ВР потрібно ще 30 днів (нестворення протягом 30 днів коаліції або непроведення протягом цього часу пленарних засідань ВР).

Враховуючи те, що з 1 березня мала б розпочатися місцева виборча кампанія, втиснути в ці терміни ще й парламентську - нереально. А розмежовувати їх проведення - вкрай нерозумно і невигідно. Таким чином, вибори або перенесуть "о кращих часів" або ухвалять політичне рішення" і закриють очі на правові процедури.

Також аргументом може стати той факт, що не будуть прийняті зміни до виборчого законодавства, особливо у частині обрання депутатів місцевих рад, а тому проведення виборів нічого доброго не принесе.

Фінансовий. ПР і БЮТ після президентської кампанії будуть ресурсно виснаженими. Тягнути далі фінансування виборів їхні спонсори можуть просто відмовитися. Також потрібно враховувати те, що на той час очевидно не буде прийнятий бюджет на 2010 рік, економічна і соціальна криза продовжуватиме вирувати.

Тож скажуть просто: грошей на вибори немає, а ситуація вимагає від нас нарешті починати працювати.

Технологічний. В умовах кризи ПР і БЮТ, основний фінансовий тягар президентської кампанії переклали на плечі місцевих партійних організацій (первинних осередків), голови яких, як правило, були членами ДВК і керівниками мікроштабів.

За проведену хорошу роботу людям пообіцяли місця у списку до місцевих рад на травневих виборах. Але враховуючи велику кількість людей, які були залучені до цього процесу, виконати дані обіцянки просто нереально. Особливо партії, яка програє вибори президента. Тому, аби не було ображених, вигідно місцеві вибори або перенести, або на ближчий час відмінити взагалі.

Стратегічний. Місцеві вибори і позачергові вибори парламенту лише прискорять процес циркуляції еліти, чого завжди бояться великі партії. ПР і БЮТ нині займають панівні позиції в органах місцевого самоврядування абсолютної більшості областей України: схід і південь контролюється місцевими регіоналами, центр і захід - представниками БЮТ (здебільшого).

Водночас амбіції Тігіпка, Яценюка і Ко із кожним днем зростають, що в майбутньому може призвести до кардинального перегрупування політичних сил і суттєвого корегування табору політичної еліти.

Таким чином, ПР і БЮТ зроблять усе можливе, аби цього не сталося. А можливостей у них більш ніж достатньо: спільними діями вони можуть не те що перенести чи взагалі відмінити місцеві вибори, а й перевернути з ніг на голову Конституцію України.

Відчуваючи загрозу своїй владній монополії, вони можуть домовитися. Адже, як відомо, політика, перш за все, - це мистецтво домовлятися.

Василь Мокан, для УП