Бандера как зеркало дилеммы Януковича

Не секрет, що голосування на виборах президента України значною мірою стало голосуванням за цінності, за ідентичність, "за свого" або, радше, "проти чужого", а не за економічні програми.

Гуманітарна мотивація відверто переважала економічну, принаймні, в другому турі.

І зараз у блогах, на форумах і в коментарях прихильники Януковича радше сподіваються на реванш в гуманітарній сфері, ніж на втілення програми "Україна для людей".

Щоправда, це позиція найкрикливішої і, як наслідок, найпомітнішої частини прихильників майбутнього президента, а не всіх його виборців.

І хоча для регіоналів гуманітарна сфера завжди була вторинною, і, як показала практика, про свої обіцянки в гуманітарній сфері вони забували на другий день після виборів, об'єктивно тяжка економічна ситуація і необхідність подальшої політичної боротьби можуть підштовхнути їх до певних кроків в гуманітарній сфері.

Зокрема і щодо скасування указу про присвоєння Бандері звання Герой України. Проте в можливому скасуванні цього указу як в дзеркалі відображаються всі небезпеки, які можлива реваншистська гуманітарна політика Януковича несе не лише для частини країни, яка підтримувала гуманітарну політику Ющенка, а й для самого Януковича.

Подарунок для ворога

Янукович має стати президентом всієї України, а не лише південно-східної її частини, чи навіть Донбасу. Проте для цього йому треба здобути визнання тієї частини країни, котра на виборах президента проголосувала проти нього.

Для ворогів Януковича зараз не було б більшого подарунку, ніж відміна останнім указу про надання Бандері звання Героя. Це б дало чіткий і конкретний (а не абстрактно-стереотипний, як це було до цього) сигнал тій частині країни, яка налаштована проти Януковича, що він не просто "інший", "опонент" чи навіть "чужий", а що він - ворог.

Комедія суду і управління

Крім того, скасування цього указу дискредитувало б всю державу - бо якщо питання нагородження найвищою державною нагородою є питанням політично кон'юнктурним (і це не приховується), то гріш ціна такій державі.

Опоненти указу можуть стверджувати, що цей документ вже дискредитував державу. Проте це питання ми взагалі залишаємо поза межами цієї статті через його надмірну і необґрунтовану заполітизованість.

З точки зору збереження авторитету держави (безвідносно до ідеологічних вподобань опонентів чи симпатиків Януковича - тобто тих, які вважають Бандеру героєм чи злочинцем), майбутньому президентові краще було б скасувати указ про нагородження Бандери не прямо, власним президентським указом, а опосередковано.

Приміром, рішенням суду - тоді б Янукович зміг би це подати як "відновлення законності".

Питання законності

Стаття 16 розділу III закону "Про державні нагороди України" стверджує: "Позбавлення державних нагород може бути проведено Президентом України лише (тут і далі виділення моє - І.К.) у разі засудження нагородженого за тяжкий злочин за поданням суду у випадках, передбачених законом".

А суд над нацизмом, з яким вперто намагаються зв'язати Бандеру його опоненти, вже був - Нюрнберзький - і ані Бандера, ані УПА не були підсудними на цьому суді, причому в умовах жорсткої політики денацифікації. Це залишається юридичним фактом.

Є, щоправда, інший шлях - визнання указу незаконним на підставі порушення Віктором Ющенком закону про державні нагороди. Адже в частині 2 статті 6 розділу II сказано, що "Звання Герой України присвоюється громадянам України..." (ця норма в такому самому формулюванні продубльована в пункті 1 розділу I статуту звання Герой України).

Цей шлях, зокрема, обрав донецький адвокат Володимир Оленцевич у своєму позові проти Ющенка.

Щоб унеможливити скасування указу про присвоєння Бандері звання Герой України на підставі його не-громадянства Вікторові Ющенку треба було б внести зміни до статуту звання Герой України. Поточнити, що Героєм України може бути не лише її громадянин, а й іноземець, і особа без громадянства.

Подібне доповнення було б законним правом президента, адже стаття 2 розділу I закону про державні нагороди стверджує: "Законодавство про державні нагороди складається з Конституції України, цього Закону та Указів Президента України, що видаються відповідно до нього", а стаття 4 розділу I прямо стверджує: "Президент України затверджує: статут - для звання Герой України та кожного ордену".

Подібне доповнення також би не суперечило частині 2 статті 6 розділу II закону, бо вона прямо не забороняє присвоювати звання Герой України іноземцям та особам без громадянства. Натомість частина перша статті 5 розділу I цитованого закону каже, що "державними нагородами можуть бути нагороджені громадяни України, іноземці та особи без громадянства".

В той же час в тому ж законі сказано: "Державні нагороди України є вищою формою відзначення громадян за видатні заслуги...", тобто в ній не конкретизовано чиїх саме громадян, а особи без громадянства взагалі не згадуються.

Мертві на війні живих

Але навіть якщо з політичних міркувань і скасувати присвоєння Бандері звання героя на тій підставі, що він не був громадянином України, то тоді доведеться скасувати присвоєння цього звання і багатьом іншим.

І не лише командирові УПА Роману Шухевичу, дисидентові Олексі Гірнику, поету і композитору Володимирові Івасюку, композитору і бандуристу Григорію Китастому, Василеві Івчуку - лікарю, який рятував дітей під час Голодомору, за що був розстріляний, і поетові Василю Стусові.

Довелося б скасовувати присвоєння звання Героїв чорнобильцям-ліквідаторам Миколі Ващуку, Василеві Ігнатенкові, Олександру Лелеченкові, Миколі Титенку, Володимиру Тішурові, які в 1986 році згоріли в радіоактивному полум'ї, а також кулеметнику радянської армії Михайлові Василишину, учасниці антинацистського підпілля в Києві Тетяні Маркус, генералові радянської армії Кузьмі Дерев'янку, який прийняв капітуляцію Японії, а також Олексієві Берестові, який встановив червоний прапор над Райхстаґом.

Тож перед Януковичем постає кілька запитань. Чи згоден Янукович, якщо він вирішить скасувати указ свого попередника на підставі не-громадянства Бандери, бути послідовним у "відновленні законності", і скасувати також укази про нагородження воїнів радянської армії на тих самих підставах?

Чи згодні прихильники Януковича заради перемоги над кількома "чужими" мертвими спаплюжити пам'ять кількох "своїх"? Це вже не кажучи про пам'ять "спільних" чорнобильців-ліквідаторів.

***

Дилема Януковича полягає в тому, що він може або консолідувати країну, відмовившись від непродуманих кроків в гуманітарній політиці, або зіграти на реваншистських настроях найкрикливішої частини свого електорату і цим самим кардинально перекреслити свою легітимність як президента всієї країни.

Якщо ж він обере другий шлях і, зокрема, вирішить скасувати указ про присвоєння Степанові Бандері звання Герой України, перед ним постане ще одна дилема: або, за принципом каудильйо Франко, застосовувати закон вибірково. Або бути дійсно послідовним і разом з Бандерою перекреслити пам'ять ще кількох героїв, які є знаковими фігурами для всієї країни, і для його прихильників.

Іван Коломієць, для УП