Что будет дальше? Сценарий только один!

Всі сьогоднішні політичні метаморфози - ніщо інше, як цілком закономірний і очікуваний післявиборчий синдром.

Закономірний позов Тимошенко до суду і її неординарний вихід з процесу.

Заява Януковича про створення нової коаліції, коли за законами логіки вона не клеїться. Виступ Віктора Федоровича може свідчити лише про те, що час працює проти них і їм терміново потрібна або коаліція, або нові вибори. Декларація про завершення формування коаліції має передусім стимулювати нунсівців до швидшої визначеності. Такий собі холодний душ, для тих хто вагається.

Якщо регіоналам таки не вдасться привести до тями НУНС, їм якомога швидше потрібно приймати рішення про вибори нового парламенту. Втім, не треба забувати, що зараз, перед очевидними загрозами, у ретельну роботу з нунсівцями також включиться і Тимошенко. На кону ймовірний розвал БЮТ, якщо вони пролітають повз нову коаліцію у сьогоднішньому парламенті.

Поразка у президентській кампанії вимагає від неї рішучих і однозначних сигналів. Передусім вони націлені на грошовитих соратників по БЮТ, а також на виборців.

Вона не повинна проявити слабкість. Прибічники мають почути заклик до нового переможного хрестового походу. Така ідея має втримати блок від розпаду, а електорат від розпачу. Всі мають бути у тонусі.

Цим хрестовим походом мають стати дочасні парламентські вибори.

Ніхто з "бютівських" бізнесменів не чекатиме 2012 року - розповзуться. Тимошенко повинна окреслити їм значно ближчі цілі.

Для початку, правда, треба гордо вийти з поразки у президентській кампанії. Саме це і робила Юлія Володимирівна у суді. Нехай Янукович і переможе, але ця перемога має стати для нього не такою солодкою, вважає Тимошенко.

Що буде далі?

Перше. У сьогоднішньому парламенті може бути лише діюча коаліція. Нової не чекайте. Єдиний варіант для нової коаліції - це створити її всупереч Конституції.

Навряд чи Партія регіонів у перші ж тижні президентства Януковича почне порушувати Основний закон і формуватиме коаліцію не з фракцій, а з окремих депутатів-"перебіжчиків".

Цим неодмінно скористається Юлія Тимошенко, щоб здійняти галас на весь світ про руйнування демократії новим президентом.

На Заході Віктора Федоровича зараз розглядають під мікроскопом. Він не піде на ризиковані кроки у такий відповідальний для себе час.

Хоч як регіонали не залякували б нунсівців дочасними виборами - сформувати з ними коаліцію практично нереально. Повний бардак у фракції, махновщина, десять гетьманів і таке інше. Це перша перепона.

Друга проблема у кадрових питаннях.

З одного боку, нунсівці, розуміючи свою значущість для нової коаліції, багато вимагатимуть. Це неприйнятно для ПР.

З іншого боку, я б хотів подивитися на Кендзьора чи Зайця, які голосуватимуть за уряд на чолі з Азаровим. За прем'єра Яценюка може не проголосувати, наприклад, В'ячеслав Кириленко зі своїми. Професійні і політичні ревнощі інколи роблять з людьми неймовірні речі.

І так далі, і тому подібне.     

Якщо нова коаліція не вимальовується - то першим захисником діючої буде Володимир Литвин.

Він змушений стати союзником Тимошенко, бо руйнування коаліції БЮТ-НУНС-Блок Литвина породжує для нього серйозні ризики. Після позачергових виборів Володимир Михайлович з високою ймовірністю піде на заслужений відпочинок, або знову займеться науковою діяльністю.     

Водночас, збереження сьогоднішньої коаліції на чолі з прем'єром Тимошенко є жорстоким знущанням над Партією регіонів. Вони просто приречені посилати її у відставку.

Інакше їх не зрозуміють виборці. Та й самим буде важко збагнути: а за що, власне, боролися?

Як тільки постане питання відставки прем'єра, можуть виникнути проблеми.

Без гарантій формування нової коаліції, за відставку Тимошенко не повинна б голосувати фракція блоку Литвина. Незрозуміло, навіщо це робити і нунсівцям. Багатьом з них не потрібен розпуск парламенту. Невідомо, чи потраплять вони до наступного скликання.

Тож регіоналам ще доведеться добре понервувати, щоб знайти 226 голосів за відставку пані прем'єра. Теоретично це можливо, якщо вони знайдуть вагомі аргументи для Литвина і частини НУНС.

Уявімо, звільнення Тимошенко таки відбулося. Чого чекати далі?      

Друге. З відставкою Тимошенко відчиняються двері для позачергових виборів до Верховної Ради України. Увесь час, поки тривають невдалі пошукі нових форматів коаліції під егідою ПР у сьогоднішньому парламенті, Тимошенко виконує обов'язки прем'єра.

Згідно з вимогами законодавства, без її волі ніхто не матиме права поміняти ані губернаторів, ані міністрів. Янукович може задовольнитися лише призначенням міністрів оборони та закордонних справ.

Уявіть собі, який це подразник для регіоналів. Можливо саме тому вони прискорюватимуть розпуск цього парламенту, щоб не дратувати себе такою патовою ситуацією.

Крім того, Януковичу треба діяти. А як це робити, коли фактичним прем'єром залишається Тимошенко?  

Нової коаліції з дотриманням вимог Конституції у місячний термін сформувати не зможуть. З'являються підстави для розпуску парламенту. Оголошуються дочасні вибори.

Іншого виходу немає. Всі з цим змирилися.  

Ющенко і Тимошенко отримують можливість повернути собі парламентську трибуну.

Віктор Андрійович здійснить серйозні ротації своєї команди. Майбутня фракція кількісно зменшиться, але складатиметься з відданих людей.

Юлія Володимирівна програмує свою команду на нові перемоги. Окрім того, вже відставний прем'єр, зберігаючи адміністративні можливості на посаді "в.о.", отримує повний карт-бланш для опозиційної діяльності і риторики. Вона повертається у зручну для неї роль.

Регіонали виправдовуються перед виборцями, і просять підтримати ще раз, щоб здобути повну і безумовно перемогу.       

Весь цей час, у відведених 60 днів для організації дочасних виборів, Тимошенко далі залишається в.о. прем'єра.

Відбуваються вибори. А вона продовжує перебувати на посаді, поки скликається новий парламент та формується нова коаліція.

Третє. Всупереч висловлюванням Литвина, фракційна структура парламенту зазнає суттєвих змін. Туди внаслідок позачергових виборів очевидно не потрапляє блок його імені.

Партія регіонів і БЮТ з певною втратою мандатів все ж залишаються найбільшими фракціями. До парламенту проходить суттєво оновлена і підконтрольна Віктору Ющенку політична сила. У комуністів практично все без змін.

З'являються два нових потужних гравця - фракції Тігіпка і Яценюка. Ймовірно, до парламенту таки потрапляє "Свобода" Олега Тягнибока.

Четверте. Жодна коаліція у новій Раді без Сергія Леонідовича чи Арсенія Петровича не відбувається. Можливо хтось один з них до коаліції і не потрапить, а інший неодмінно увійде.

По-іншому не складеться.

Найбільш вірогідними у новій Верховній Раді будуть такі формати коаліції:

1) Партія регіонів - фракція Тігіпка - фракція Яценюка;

2) Партія регіонів - фракція Тігіпка - фракція Ющенка;

3) Партія регіонів - КПУ - фракція Тігіпка або Яценюка;

4) БЮТ - фракція Тігіпка - фракція Яценюка.

Формат коаліції Партії регіонів та БЮТ теоретично можливий, але малоймовірний. У перших буде непоганий асортимент комфортніших варіантів коаліції і без БЮТ.

Тігіпко та Яценюк, розуміючи визначальну роль у формуванні нової коаліції, висуватимуть відповідні вимоги. Вони однозначно претендуватимуть на головну посаду, або хоча б на економічний сектор уряду з широкою автономією від прем'єра.

Окрім того, вони висунуть вимоги щодо жорсткої регламентації політики коаліції. Партії регіонів у новій коаліції доведеться відмовитися від виконання багатьох політичних планів, наприклад, щодо російської мови.

Юлії Тимошенко з Тігіпком та Яценюком треба забути про економічний популізм.

Все відбудеться так не тому, що Сергій Леонідович з Арсенієм Петровичем кращі за Януковича і Тимошенко.

Є банальна причина: Тігіпку з Яценюком буде з чого вибирати, а відтак буде можливість добре торгуватися.

Молодим і перспективним не захочеться горіти на старті. Попереду 2015-й рік.              

Михайло Басараб, політолог, "Перша рейтингова система", для УП