Кто нас еще больше "децентрализует"?

За 19 років Незалежності українська економіка стала набагато централізованішою ніж, навіть, була радянська

Можна скільки завгодно і дуже модно говорити про "розвиток місцевого самоврядування", організовувати на цю тему безліч науково-практичних конференцій, семінарів, круглих столів, навіть слухань у Верховній Раді, але без відповідного бюджетного забезпечення місцевих громад все це - лише пусті слова та імітація турботи.

А в реальному житті за межами столиці, вся Україна вже давно єдина - єдина у спільності проблеми місцевих громад: відсутність у місцевих бюджетах коштів на виконання елементарних господарських функцій, від комунальних до гуманітарних.

При цьому, з вуст головних політиків і політичних сил нескінченним потоком ллється словесна турбота і не менш словесні обіцянки "розвитку місцевого самоврядування". А що у дійсності? У дійсності - прямо протилежна словам, стабільна щорічна централізація бюджетної системи країни, яка вже перевищила "норми" найжорсткіших диктатур і монархій у світовій історії.

Розвиток місцевого самоврядування залежить не від частоти і масштабів розмов на цю тему, а лише від одного-єдиного конкретного економічного показника, який формує уряд і парламент законом про держбюджет. Ним є - міжбюджетне співвідношення розподілу зведеного бюджету між державним (центральним) бюджетом та місцевими бюджетами.

У дійсності правдою є те, що за роки незалежності в Україні прослідковується чітка тенденція надмірної централізації бюджетного регулювання - рукотворна політика всіх українських урядів, незалежно від їх політичних назв і кольорів. Перевершили навіть радянський централізм.

Про це свідчить таблиця, сформована за фактологічними даними прийнятих бюджетів:

Таблиця. Динаміка структури бюджетної системи України

Тенденція надмірної централізації економіки, яку творить наша політична "еліта", прямо суперечить вимогам як становлення ринкових відносин, так і розвитку місцевого самоврядування.

Звичайно ж, нестачу законодавчого бюджетного фінансування на місцях дуже "вигідно" поправляти з центру в ручному режимі на власний розсуд - чудове поле для хабарництва і корупції, з одного боку, а з іншого - дієвий інструмент контролю над місцевою владою, узалежнення її від царя (цариці) при центральному бюджеті.

Тому, завдання реальної децентралізації бюджетної системи має визначальне значення для розвитку місцевого самоврядування в Україні.

Чим більше повноважень і ресурсів в центрі, тим менше їх на місцях, а це зводить нанівець всі зусилля самоврядування. Не допоможе в такому випадку і адміністративна реформа, якщо вона не підкріплена зміною принципів міжбюджетного розподілу.

Цікаво, як нова стара влада ще більше "децентралізує" національну економіку, у дійсності.

Андрій Новак, кандидат економічних наук, для УП