Потому что — украинский!

Нарешті маємо легітимного Президента України Віктора Януковича. Щойно ЦВК офіційно оприлюднила результати виборів - переможець причепурився і почав розігрувати Джеймса Бонда.

Спершу, в інтерв'ю російським ЗМІ, Янукович наголосив, хто відтепер у домі, себто в Україні, господар. Новообраний "тому що гарант" повідомив північним сусідам, що перегляне "дуже резонансні питання" - присвоєння Бандері Героя Україні, та статус російської як другої державної мови.

"Історія останніх п'яти років переконала український народ у тому, що не можна йти шляхом насильницької українізації і порушувати права російськомовного населення", - заявив Янукович телеканалу "Росія 24".  - "Україна багато років тому ратифікувала Європейську хартію, що передбачає застосування російської мови у діловодстві, медицині, судочинстві. І у всіх регіонах, там, де є необхідність, буде застосовуватися російська мова, тобто права російськомовного населення не будуть порушені".

Ось тут є потреба розібратися, щоб не плутати чорне з білим.

Для тих, хто мешкає та народився на території України, незалежно від регіону, роду занять, способу заробітка, освіти, віросповідання тощо, варто зарубати на носі - усі ви громадяни незалежної держави, яка має свої традиції та правові канони.

Відтак, є стаття 10 Конституції: "Державною мовою  в  Україні  є  українська  мова. Держава  забезпечує  всебічний  розвиток  і  функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України". Чому ж тоді у Януковича вирвалося "насильницька українізація"?..

Тепер про "порушення права російськомовного населення". Даруйте за відвертість, що мушу відреагувати на цей закид рідною мовою нового Президента: "Чья бы корова мычала, а ваша молчала!" Таких благ, як російська мова, в українській державі не має жодна з нацменшин.

Наприклад, на утримання навчальних закладів з російською мовою навчання з держбюджету за 2008-2009 роки витрачено 3,1 млн. грн. Ще одна цифра: протягом останніх двох років видруковано понад 18 мільйонів підручників російською мовою. Натомість у росіян у цих графах суцільні нулі, хоча на теріторії РФ мешкає декілька мільонів українців.

На різдвяні свята спілкувався зі знайомим, який понад тридцять років живе у Москві. Він родом із Хмельницької області, добре знає українську. Та біда в тому, що чоловік повністю перебуває в інформаційній ізоляції - російська машина пропаганди цілеспрямовано проводить "правильну" політику. "В Україні немає російських шкіл", - шокував він мене.

На мої аргументи, що у нас 1999 навчальних закладів, де навчання ведеться винятково російською мовою, опонент відмахувався руками. До речі, у Хмельницькій області, яка за географічним розташуванням - далеко не проросійський край, діє російська школа у селі Пилипи-Хребтіївські Новоушицького району, де проживає громада росіян. Навчальний заклад розрахований на 83 учні.

Що ж, нам дорікають, що треба дотримуватися Європейської хартії про мови. О'key, будемо. Проте знайте, що в основі хартії лежать зовсім інші постулати:

а) вона зобов'язує європейські держави захищати мови нацменшин, яким загрожує знищення;

б) зобов'язує знати і дбати про державну мову як чинник консолідації суспільства, а саме "...охорона і розвиток регіональних мов або мов меншин не повинні шкодити офіційним мовам і необхідності вивчати їх".

Відповідно, борці за другу "регіональну" мають знати кримсько-татарську, гагаузьку, караїмську та інші мови. А, отже, перекласти на ці мови судочинство, зобов'язати їхній вжиток в адміністраціях, школах... З цього приводу влучно зауважила львівський мовознавець та активіст "Свободи"  Ірина Фаріон: "Так за бажанням захистити ніби "хворі" мови найпростіше довести до смерті ніби "здорову" українську".

Кілька слів про мовний шабаш на телебаченні. Таке враження, що українські мас-медіа нагадують лабораторні дослідження кремлівських режисерів та сценаристів. Ніби в Україні виводять гіпертрофований, звихнутий на "мильних операх" тип глядача. "Піпл хаваєт", - без іронії сказав в інтерв'ю журналу "Корреспондент" ведучий політичної програми Савік Шустер. Савіку, люди з'їдять, але розумні вчасно виплюнуть телевізійний напівфабрикат "made in Rasha"!

Вважаю, що українську мову захищати потрібно, оскільки вона є мовою титульної нації. Адже за останнім переписом населення, українцями визнали себе понад 70%. Тобто переважна більшість.

Державі не варто винаходити велосипед щодо мов нацменшин - є закони, яких мають усі дотримуватися. Навіть, як це не банально звучить, новообраний президент.

А говорити, що мові калиновій ніяк не обійтися без співіснування із "вєлікім і могучім" - повна нісенітниця.

Віталій Тараненко, журналіст, Хмельницький, спеціально для УП