Алгоритм самоорганизации граждан – высочайшая форма украинского танца

Нещодавно довелося побувати на одному з концертів, під час якого різні творчі колективи виконували українські народні танці. Веселі, запальні, емоційні... Вразила синхронність рухів артистів - танцюючи, вони переставали бути окремими людьми, а створювали цілісний та самобутній образ.

Я зачудовано спостерігав за кожним танком, насолоджуючись їхньою досконалістю, довершеністю, внутрішнім глибоким змістом - приблизно так танцювали на нашій землі впродовж багатьох тисяч років.

Напевне тому побачене було близьким та рідним, кожен танок торкався найглибших струн серця, викликаючи святковий настрій та відчуття дому... Танцюристи були різного віку, проте всі вони так молодо виглядали у спільному колі!

Вже пізніше, займаючись проектуванням організацій мережевого типу, я зрозумів, що саме побачив тоді на концерті. Це був яскравий приклад української організаційної культури, яка зберігалася та відшліфовувалася у колективній пам'яті нашого народу тисячоліттями.

В її основі лежать самоорганізаційні процеси, що безперервно відбувалися в самих низах суспільства. Було очевидно, що якби пари враз помінялися партнерами, то загальна картина залишилася б незмінною. Нічого б суттєво не змінилося, коли б кілька пар долучилося чи вийшло з спільного кола - ми б і далі спостерігали початковий цілісний образ.

Схожим способом самоорганізації є й українська пісня. Почавши співати "Ой чий то кінь стоїть...", у будь-якому куточку України ми завжди знайдемо підтримку оточуючих, що з дитинства знають мелодію та слова цієї пісні. Спостерігаючи за народним танком чи співом, ми крізь час бачимо фрагмент однієї з граней багатогранного образу того, що називається етносом, нацією, народом.

Структурування людей у громадські організації чи партії можна вважати найбільш високим рівнем організаційної культури суспільства. Очевидно, що цей процес має багато спільного з народним танком чи піснею.

На жаль, зараз в українській соціокультурній матриці домінує єдиний спосіб такого структурування - побудова ієрархії на основі делегування повноважень, коли вибирається керівне ядро - голова та рада, а прості учасники організації залишаються статистами.

Вісімнадцять років Незалежності довели його неефективність та проявили вроджену ваду - олігархізацію керівного ядра зі всіма супутніми негативними наслідками. Тому на часі вироблення альтернативних способів структурування, які були б позбавлені недоліків ієрархічних організацій та базувалися б на природних самоорганізаційних процесах у суспільстві.

У своїх попередніх публікаціях я вже представляв один з таких способів - побудову мережевої структури без керівного ядра. Сьогодні хочу запропонувати універсальний алгоритм самоорганізації громадян для вирішення спільних проблем, який можна застосовувати у роботі будь-якої існуючої партії чи громадської організації без суттєвих змін у будові, заклавши його в основу роботи існуючого керівного ядра з подальшим поступовим розширенням останнього до меж всієї організації.

Маю надію, що прийде час, коли така самоорганізація відбуватиметься спонтанно, будь-яка хаотична група людей зможе миттєво і природно, мов у танку, структуруватися у різні способи, гнучко реагуючи на зовнішні виклики.

Спробую викласти згаданий алгоритм, використавши спрощений приклад, коли задач, які слід спільно вирішити - 5, а кількість учасників групи - 25 (рис.1).

Зрозуміло, що вказані значення можуть суттєво змінюватися, проте прийом нових учасників чи відхід їх частини до певної мінімальної кількості ніяк не впливатиме на злагодженість та синхронізацію спільних дій та на формування, як у народному танку, цілісного образу структури.

У відповідності до 5-ти задач, які слід вирішити, всі учасники розбиваються на п'ять профільних груп за критерієм відповідності їх базової освіти до напрямку кожної з задач. Групи збираються окремо і працюють певний час над задачами, застосовуючи мозковий штурм чи інші методики щоб виробити набір попередніх альтернативних рішень, які записують у порядку ступеня їх прийнятності та ефективності.

Результат роботи профільної групи: список з 2-7 альтернативних рішень задачі з коротким викладом їх переваг та недоліків.

Учасники розбиваються на перехресні групи, у кожну з яких входить по одному учаснику попередньо створених профільних груп. На своїх засіданнях вони заслуховують доповіді про результати обговорення способів вирішення задач у профільних групах та виробляють свої рекомендації, зауваження та генерують власні ідеї щодо вирішення кожної з них.

Результат роботи перехресної групи: список зауважень та аналіз пропонованих профільними групами альтернативних рішень задач та, у випадку наявності, список власних альтернатив.

Далі учасники знову збираються у складі профільних груп, підсумовуючи рекомендації, які отримали їх члени під час роботи у перехресних групах. На основі сукупної інформації визначається оптимальне рішення задачі, а також встановлюються необхідні для цього управляючі впливи (інформаційні чи фізичні) на зовнішнє середовище.

Результат повторної роботи профільної групи: формулювання оптимального рішення задачі з визначенням необхідних управляючих впливів на зовнішнє середовище.

Наступний етап - пленарне засідання структури з метою прийняття представлених профільними групами рішень усіх задач шляхом особистого голосування кожного з учасників.

Результат роботи пленарного засідання: список прийнятих рішень та, у випадку потреби, рекомендації щодо подальшої роботи над задачами, вироблені рішення яких були відхилені.

Виконання прийнятих рішень.

Учасники структуруються у профільні групи, для розробки плану заходів по здійсненню інформаційного впливу на зовнішнє середовище і/або готують інформаційні блоки (статті, проекти законів, тощо) для його здійснення.

Учасники розбиваються на 5 виконавчих груп, кожна з яких у разі потреби може бути проектною групою для довготривалої діяльності у певному напрямку, якщо цього вимагає рішення поставленої задачі. Ці групи можуть вирішувати також одноразові задачі і задачі  циклічного характеру, якщо існує така потреба.

Учасники структуруються в ієрархічну структуру з виконавчих груп, які виробляють  тактику практичного втілення тих напрацьованих рішень, які потребують реалізації на фізичному плані та/або забезпечують технічну підтримку рішенням, що передбачають інформаційні управляючі впливи на зовнішнє середовище.

У групах обираються виконавчі керівники, які утворюють керуючу групу по виконанню загальноприйнятих рішень. При потребі ця група обирає відповідальних керівників для реалізації кожного конкретного рішення та розробляє чіткий план їх втілення. Після цього рішення реалізуються на практиці.

Учасники у рамках профільних груп відслідковують реакцію зовнішнього середовища на управляючі впливи зі сторони організації, аналізують її та на основі цього корегують параметри здійснюваних управляючих впливів.

Учасники структуруються у перехресні групи, які прогнозують можливі реакції зовнішнього середовища на здійснюваний сукупний управляючий вплив, виробляють стратегію поведінки для кожного з можливих сценаріїв, корегують початкові умови та формулюють нові задачі, що з'являються у  динаміці суспільних процесів.

Схематично пропонований алгоритм представлений нижче.

Застереження та обмеження:

Всі обговорення відбуваються з максимальним обмеженням негативної емоційної складової. Аналіз пропонованої мережевої структури дає можливість стверджувати, що вона має здатність багатократно посилювати (як світловий промінь у лазері) емоції, які генерують її учасники.

Маленька краплина агресії, вкинута в інформаційне середовище структури, здатна за короткий час посилитися, невідворотно привести до негативних наслідків у діяльності, та, в кінцевому результаті, зумовити руйнування самої організації.

І навпаки, генерована учасниками Любов до ближнього у її Божественному розумінні, приведе до ефективних рішень, що будуть спрямовані на досягнення Загального Блага. Для перенаправлення енергії агресії та інших негативних емоцій на позитивні цілі - самоосвіту та духовний розвиток учасників, рекомендовано використовувати у діяльності організації принцип Гри.

Всі рішення вивіряються до загальноприйнятих морально-етичних цінностей та програмних засад організації. Необхідна умова життєдіяльності - відсутність прихованих цілей та подвійної моралі.

Умовою розподілу учасників по групах є виключення одночасної присутності будь-яких двох осіб у більше ніж одній групі.

Рекомендована почергова зміна координаторів та модераторів усіх груп.

Оптимальна кількість учасників груп складає 5-9 осіб. Коли вона сягає 10, учасники, по аналогії з клітиною живого організму, розділяються на дві окремі групи, які у повній мірі є носіями материнської організаційної культури. Цей механізм лежить в основі розширення організації за рахунок включення нових членів.

При збільшенні кількості учасників понад 100, необхідною умовою успішної діяльності організації є сайт - спільне інформаційне середовище, де зберігатиметься вся інформація у вигляді протоколів засідань, публікацій та обговорень, а також здійснюватиметься спільне голосування, що знімає потребу у пленарних засіданнях.

Необхідною умовою здорової життєдіяльності структури є прозора бухгалтерія.

Довготривала та ефективна робота організації без відхилення від досягнення початкових цілей можлива лише при надійних зворотних зв'язках у вигляді періодичної оцінки кожним учасником діяльності структури по реалізації кожної окремої цілі.

Довготривала діяльність структури потребує введення динамічного механізму встановлення рейтингів відповідальних керівників виконавчих груп та представників організації у виборних державних інституціях.

Прийняття рішень у пленарному режимі має здійснюватися більшістю у складі 2/3, а краще - 3/4, від загальної кількості учасників організації. Це забезпечить стійкість та згуртованість структури і вбереже її від внутрішніх поділів та подальшого розпаду.

Очевидно, що основною метою реалізації представленого універсального алгоритму самоорганізаційної діяльності громадян в суспільних структурах є ефективне продукування ними логічних інформаційних модулів (публікацій, прес-релізів, аналітичних звітів, проектів законів, тощо) та оновлення упорядкованих комплексів таких модулів (ідеології, національної та цивілізаційної ідей) для безструктурного управління соціумом.

З метою реалізації загальносуспільних інтересів. А також виявлення і нейтралізація деструктивних інформаційно-мережевих впливів, які здійснюють існуючі учасники Глобальної Гри для перенаправлення суспільної енергії на досягнення своїх власних цілей.

Для тих, кого турбує розташування наголосу у слові "танку" назви публікації, зазначу, що це не так суттєво, адже, у будь-якому випадку, мова йде про створення українських народних Think tanks.

Тарас Плахтій, член товариства "Мале коло", для УП