Выбор оператора – 2010

В сучасному мобільному житті ми за все мусимо платити, і звичайно, керуючись такими жорсткими законами, вимагаємо від інших платити нам за нашу роботу. Ми платимо в школах та університетах, лікарнях, міліції та судах. З нас "знімають" за послуги, або намагаються це зробити, по повній -будь-де і за будь-яку ціну.

Зірвавши з нас свій своєрідний "куш", тішаться від того, що так вдало обкрутивши чергового клієнта, заробили на пустому місці.

Старий як світ закон "Умей вертеться" служить нам дороговказом і девізом, а подекуди і життєвим (постійним) тарифом.

Та успішно "крутитись" і довго радіти накрученим грошикам не приходиться, їх знімають з тебе тільки ти переступаєш поріг іншого, чужого, закладу. Вступає в силу закон "Я тебе - ти мене", який відновлює рівновагу і тариф "всі ми успішно один одного".

Все було б добре, якби у політиці, використавши тариф "Умей вертеться" ти отримав у відповідь "Я тебе - ти мене". Та закони політики діють за принципом "Ми всі тепер тебе".

Зважаючи вже на довгий час існування політично-мобільної мережі, під час цих вибору Оператора - 2010, "крутились" маса людей: від рядового студента та безробітного, до професійних високооплачуваних ньюсмейкерів і політтехнологів.

Крутитись було весело - роздавали чай, показували "шанованих" зірок української естради, які теж в свою чергу крутились на сцені. По закінченню всієї цієї крутанини надавалась матеріальна допомога у вигляді фінансових вливань на особистий рахунок.

Стан рахунку можна було покращити як на Михайлівській так і на Софіївській площах, біля ЦВК та ВРУ, на площах і майданчиках, пункти поповнення рахунку можна було знайти біля біло-блакитних та біло-сердечних наметів.

Як в день так і переддень виборів поповнити свій рахунок можна було у менеджерів дільничних виборчих комісій, її голів, чи, подекуди, у спостерігачів які здійснювали функцію фіксатора "правильної" заявки від абонента, який хотів поповнити свій рахунок.

Схема поповнення дуже проста. Отримувач, поставивши відповідну позначку на заявці для поповнення (в народі її ще називають бюлетенем), не згинаючи, для того щоб позначку побачив контролюючий спостерігач-менеджер, вкидав її до скриньки замовлень. Про нарахування коштів повідомлялось через день СМС повідомленням чи готівкою.

А інколи поповнення само шукало свого абонента - у випадку проживання такого у населеному пункті до 1000 осіб, де всі про всіх все знають. Саме на таких малочисельних об'єктах була зосереджена увага під час розширення мережі обома конкуруючими операторами.

Особливо велике поповнення можна було отримати у випадку відсутності твої рідних у день голосування за їх присутність у загальному списку абонентів. В такому випадку сума поповнення могла бути в кілька разів більша, а, відповідно, ефект і відчуття від "Умей вертеться" сильніші і якісніші.

За допомогою таких схем можна було поповнити в середньому на 100-150 гривень і більше, все залежало від чисельності твоєї абонентської родини. Якість і швидкість поповнення гарантована.

У ході реалізації поповнень менеджери вищої ланки операторів не гребували психологічними прийомами для кількіснішого результату розширення своєї мережі.

Як зазначалось вище, в невеликому населеному пункті, де всі знають всіх, давно, ще з часів СРСР, діє тариф "Вільна жаба", який підключається абонентам у разі отримання представником оператора великого бонусу. Наслідком поширення такої інформації ставало розширення мережі іншого оператора.

 

Під час цих Виборів - 2010 монополістам-акціонерам не було суттєво важливим котрий з операторів покриватиме більшу частину України. Щоб залишитись в мережі, їм потрібно фінансувати всіх операторів, які обслуговують цей ринок. "Юл.", "Ян.", "Ті.", "Яц.", "Ющ.", "Гр." та ін. - це все успішні інвестиційні проекти, які в будь якому випадку повернуть акціонерам вкладені ресурси.

Тому результат виборів операторів не став ні для кого несподіванкою. Це все тому, що в цій битві не було світлішого чи темнішого, кращого чи гіршого. Адже зло не буває меншим чи більшим, воно рівне, і заспокоювати себе думкою, що ти обираєш менше зло просто дурити себе.

Битва між операторами велась не у площині покращення надання своїх послуг, а за елементарну більшість абонентів. За кадровим чи будь яким іншим якісним показником рівновага була і буде.

Не було і не є важливим який це абонент, на якому тарифі він обслуговувався які в нього вимоги і що буде з ним далі, головне те, що він підключився до оператора.

Єдиним позитивом цієї кампанії з розширення мережі для України стала можливість оцінки кількості людей, які не стали абонентами того чи іншого оператора. Відсутність для них того життєвого простору, яке називають громадянським суспільством, не дає можливості оцінити їх реальну кількість і силу.

Дуже цікавим буде продовження. А воно обов'язково буде, адже українська політика в десятки разів довша за мексиканські серіали, а розширення пропозиції на ринку України буде давати можливість пропонувати все нових і нових операторів з новими супер тарифами і акціями.

Нам же в свою чергу важливо контролювати кожного із них, на яку б мережу не діє наше покриття. Ми йому платимо, а він надає нам послуги. І важливо щоб він свою роботу робив відмінно і якісно. За порушення умов договору ми, громадяни, будемо позбавляти їх ліцензії.

Олександр Оськін, для УП