Прививка от диктатуры

7 лютого виборці, які прийдуть на дільниці, побачать в бюлетені три позиції: "за нього", "за неї та "не підтримую жодного кандидата".

Попри брудну боротьбу фаворитів президентських перегонів за другоешелонників, кінець кампанії відзначається безпрецедентним тиском на виборців, які голосуватимуть проти всіх. За різними соціологічними опитуваннями, кількість таких громадян може сягнути навіть 15%. Ласий шмат.

Війна за мізки "протестантів" викинула в суспільство низку маніпулятивних тез. Головні з них:

Ті, хто проти всіх, насправді грають на руку кандидату N.

Такого кандидата як "проти всіх" не існує.

"Проти всіх" - це вибір слабких і "вмивання рук".

Чи можна назвати слабким людину, яка НЕ ПРОІГНОРУВАЛА вибори та поставила галочку навпроти третьої позиції? Чи ця людина слабша від виборця, який взагалі НЕ ПРИЙШОВ на дільницю?

Якщо кандидата "Проти всіх" не існує, навіщо така позиція в бюлетені? Чому її не прибрали за прикладом Росії (що, до речі, вважається недемократичною нормою)?

Хто дав право таврувати "протестантів" прихильниками якогось кандидата? Як такі маніпуляції корелюються із "демократизмом" кандидата, який не хоче допустити "авторитаризму"?

Такі звуження альтернативи щодо людей, які мають інші електоральні уподобання - це банальний обман, що мовляв вибору нема.

А може сама видимість протистояння обох "не на життя, а на смерть" - теж фікція? Може після виборів Янукович та Тимошенко взагалі домовляться та розділять владу на двох?

Чому ні? Хтось президент, хтось прем'єр. Більшість у Верховній Раді далеко за триста голосів. Дорога для будь-яких змін до Конституції чиста та без вибоїн. Тим більше, що "об'єднання заради майбутнього" плюсує відсотки електорату, а отже збільшує легітимацію влади і в очах світу.

Гарантій, що такого сценарію не буде, нема. І ПР і БЮТ, попри наліт взаємних звинувачень, вже чудово демонстрували, що заради власних інтересів здатні домовлятися. Де гарантія, що у вересні 2008 року ці дві політичні сили поставили крапку, а не кому в спільних домовленостях?

Саме на такий випадок у бюлетені поки що існує позиція "не підтримую жодного кандидата". Адже це вибір людей, які свідомо не обирають жодне із "зол" і не бояться задекларувати свою позицію.

Це кістяк, який відверто говорить владі: "Ми готові захищати демократію та країну". І байдуже скільки відсотків у цього кістяка - 2 чи 15.

Важливо, що ці люди не піддаються впливам, тискам і залякуванням. І саме їх найбільше боїться наша звикла до безкарності "політична еліта".

Олександр Піддубний, журналіст, для УП