Белые начинают, жертвуют и... выигрывают

Ситуація, що склалася після першого туру президентських виборів досить драматична для України. Обидва кандидати, хто з більшою, хто з меншою вірогідністю можуть розраховувати на перемогу.

Не можна стверджувати, що ця перемога в обох випадках буде "пірровою", але проблем не поменшає, напруга протистояння навряд чи спаде і майбутньому  президенту дістанеться все така ж " розколота" країна.

Цей розкол зовсім не географічний, як декому здається, а, швидше, морально-етичний і тому такий болісний та майже нездоланний.

Над цією природною "ущелиною" необхідно просто звести широкі надійні мости, котрі б забезпечували нормальне співіснування та ефективну співпрацю всіх громадян в їхній спільній державі.

Звичайно ж, і Тимошенко, і Янукович, в разі обрання, будуть щиро намагатися стати такими "мостами", але велика інерція в настроях суспільства не дасть їм здійснити ці наміри швидко та ефективно.

На думку автора, все ж є вже сьогодні дещо несподіваний, але дуже красивий та ефективний шлях вирішення згаданої вище проблеми.

Чому б , наприклад, Тимошенко, ще раз погодивши свої, дуже подібні, програми з Тигіпком, не зняти свою кандидатуру перед другим туром на користь останнього?

При аргументованому роз'ясненні цього кроку та активній виборчій кампанії в тижні, що залишилися, Тигіпко легко виграє у Януковича.

Таким чином, в умовах існуючої парламентсько-президентської форми державного правління буде вирішено більшість сьогоднішніх проблем і фактично отримана повна перемога здорового глузду та державницької мудрості, а також досягнуті всі цілі президентської компанії, з точки зору суспільства:

Усунення неадекватного діючого президента (уже фактично зроблено).

Уникнення президентства Януковича.

Поява в Україні розумного, поміркованого президента, котрий однаково позитивно сприймається на всій території держави та адекватного Головнокомандувача збройних сил.

Отримання Тимошенко поста прем'єр-міністра, реальної виконавчої влади, а також сприяння з боку президента та парламенту в реалізації спільних програм та намічених реформ.

Окрім того, такий результат виборів буде мати і багато інших позитивних наслідків, котрі кожен читач, очевидно, вже бачить сам.

Такий державницький крок  дозволить  вирішити стратегічну задачу політичної стабілізації ситуації в Україні та розв'язати багато тугих вузлів в українській політиці (звичайно ж, якщо Тігіпко реально виявиться таким, як себе презентує).

Олександр Гнєдаш, аналітик, для УП