Выбор без выбора. Или почему снова Ющенко

139 просмотров
Вторник, 12 января 2010, 12:29
Марьяна ПьецухМар'яна П'єцух
журналіст

Ще в травні минулого року вголос заявити про намір на наступних президентських виборах голосувати за Ющенка було не те що сміливим, а більше навіть божевільним кроком.

А вголос висловлена думка про те, що Ющенко має попри все шанси знову стати президентом, викликала не те що посмішку на обличчі, а круговий рух вказівного палець біля скроні.

І хоча Ющенко як майбутній кандидат у президенти у колі його колишніх виборців наражався на публічне несприйняття і шквал критики, насправді часто ці ж виборці перебували у ролі таких собі партизанів. Вони боялися зізнатися на публіку, та й ,можливо, зізнатися самим собі, що таки знову проголосують за лідера Майдану-2004.

"За кого будете голосувати?", "Як думаєте, хто буде наступним президентом?" Обговорюючи ці запитання протягом літа-початку осені, часто одразу чулося у відповідь: "Та ну їх всіх".

Але подібна розмова часто закінчувалася доволі прогнозовано, якщо вона провокувалася наступною констатацією: "Як би це парадоксально не звучало, але знову голосуватиму за Ющенка" або "Якби це смішно не виглядало, але, дуже ймовірно, що Ющенко знову стане знову президентом. А просто іншого виходу немає".

І очікувано у відповідь часто чулося: "Ти теж?!", "Я думав (-ла), що то лише я так вважаю!".

"Партизанів" за цей період довелося нарахувати чимало. Йдеться про партизанів, які навряд чи фігурували у соцопитуваннях як виборці Ющенка. У найкращому разі - як такі, що не визначилися. Бо до кінця не хотіли вірити в те, що залишаться без вибору.

Але чим ближче час підводив українців до головного вибору 2010 року, все більше і більше прихильників Ющенка 2004 року активніше почали говорити про свою готовність підтримати Ющенка і в цій кампанії.

Проте серед цих "партизанів" досі лишаються такі, які навіть в останній тиждень перед виборами не готові зняти маски. Бо знімати їх не так приємно. Багато досі кажуть, що не визначилися. Не визначилися навіть у тому, чи підуть на виборчі дільниці.

Адже у президентській кампанії 2010 готовність віддати голос за Ющенка українцем оголошується далеко не з гордістю і вірою у завтрашній день, як це було п'ять років тому. У оголошенні такої готовності читається невпевненість і часто розгубленість.

Ця готовність - як констатація безвиході і вирок усьому українському політикуму. Адже за п'ять років "нового життя" України політикум так і не спромігся породити гідного кандидата на заміну лідеру Майдану, якого часто називали перехідним президентом.

Лідера, якому би хотіли повірити і довірити якщо не більшість українських виборців, то, принаймні, більшості з колишніх "помаранчевих".

Готовність голосувати за Ющенка - це подвійне дежа в'ю. І це знову вибір не за, а проти.

Дежа в'ю 2004 року, коли багато українців голосували на так за Ющенка, як проти системи, яка ототожнювалася на той момент з Януковичем. Сьогодні Янукович попри прогнозовану у 2004-му політичну смерть знову на коні, що є ще раз підтвердженням сумного вироку всьому українському політикуму.

Відчуття цієї загрози здатна акумулювати виборців Ющенка-2004. Тимошенко не має таких шансів, шансів об'єднати "помаранчевий електорат" довкола себе проти повторення "загрози", зважаючи на значно більшу свою одіозність, ніж в Ющенка. Адже Тимошенко як політика можна любити або на дух не переносити. Ставитися до неї нейтрально важко.

В Ющенка критиків більше, ніж достатньо. Але є доволі багато людей, які здатні закрити очі на всі його недоліки, аби тільки не гірше. Недоліки Тимошенко далеко не всі "помаранчеві" виборці готові пропустити повз пильної уваги, оскільки у цих недоліках багато хто бачить чіткі небезпеки.

Готовність голосувати за Ющенка - це дежа в'ю і 1999 року, коли теж більшість голосувала не за, а проти, не за Кучму, а проти комуністичної загрози у втіленні Симоненка.

Вибір 99-го і вибір 2004-го - це вибір за стабільність. У першому варіанті - аби не повертати Україну назад у минуле, у другому - аби не гірше, плюс відоме "лишь бы не было войны". Саме з гаслами "За стабільність" велася PR-кампанія Кучми десть років тому і Януковича п'ять років тому.

Саме зараз колишні виборці Ющенка готові віддати голос за стабільність: за стабільний політичний хаос, за стабільний надто повільний рух до Європи, за стабільну кволість реформ. Проте у цій невеселій стабільності, принаймні, проглядається чіткість у стратегічному курсі, хоча з відсутньою тактикою.

Ця стабільність має значну перевагу на фоні проросійського і "системного" Януковича і непередбачуваної та коньюктурної Тимошенко.

Вибір 99-го з червоним Симоненком - чітко продумана технологія. Вибори 2004 року з одіозним Януковичем, що передбачало як варіант третій термін Кучми, теж, найімовірніше, чіткий технологічний проект. У безальтернативності вибору 2010 року проглядається вже не технологія, а звичайна безпорадність та імпотентність українського політикуму.

Відтак, країну, її громадян, залишили без вибору.

Чи не вперше в Україні під час президентської кампанії спостерігається така байдужість серед людей. Вибори проходять ніби повз виборців. Ніхто за ними надто не спостерігає і не відчуває. Не відчувають великого азарту і ажіотажу навіть окремі кандидати в президенти, як самі і розповідають.

Залишилося менше тижня до виборів. Проте неодноразово можна почути: "Чи піду на вибори? Ще не знаю", "За кого голосуватиму? Ще не вирішив (-ла)."

Вибір 17 січня, насамперед, залежатиме від того, чи "партизани" знімуть маски. В першу чергу, перед самими собою.

А вже 18-го числа багато хто зможе згадати слова керівника львівського виборчого штабу нинішнього президента. Аргументуючи шанси Ющенка на перемогу у цій кампанії, він кілька місяців тому сказав: "У Страсну п'ятницю рейтинг Ісуса Христа був нуль відсотків, за тиждень в Єрусалимі він зашкалював".

Пригадати ці слова можна буде у двох варіантах.

Перший: рейтинг, точніше відсотки голосів за Ющенка, дійсно можуть подивувати.

Другий: його рейтинг зашкалюватиме, але не у виборчих протоколах, а у головах колишніх виборців. Серед них більшість, зіштовхнувшись з чітким вибором другого туру і зрозумівши безповоротність подій, скаже собі те, що вже зараз часто кажуть ті, хто зняли маски: "А вибору немає, бо ще ой як всі будуть жалкувати за Ющенком"... До речі, "єрусалимський" рейтинг стосувався уже неживого "Месії".

Мар'яна П'єцух, журналіст, редактор

Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Реклама:
Информационная изоляция Донбасса или Еще один "грех" Facebook
Почему невозможно таргетировать рекламу в соцсетях по всей Украине (укр.).
̶Н̶е̶ для прессы. Почему Раде следует восстановить прозрачность
Как Банковая планирует дальше блокировать назначение Клименко руководителем САП
Руководство страны может попытаться использовать ручную комиссию сейчас, затянув назначение Клименко на несколько месяцев и переиграть уже даже утвержденные результаты (укр.).
Кредиты и ипотека во время войны
Как государство поддерживает тех, у кого есть кредиты в банках и что делать, чтобы не допустить массового банкротства после войны? (укр.)
Зеленое восстановление транспорта: удобно для людей
Какие принципы следует учесть при восстановлении городов, чтобы улучшить систему общественного транспорта? (укр.)
Запустите малую приватизацию в условиях войны. Что для этого нужно?
Зачем возобновлять процесс приватизации во время войны? (укр.)
Оккупанты воруют украинское зерно: поименный список мародеров
Кто помогает вывозить и какие компании покупают у россиян украденное украинское зерно? (укр.)