На европотуги Украины Европа смотрит сквозь пальцы

В ході пленарних засідань восьмого Конгресу Партії європейських соціалістів про Україну - жодного слова. Хоча європейські соціалісти, що зібралися в Празі 7-8 грудня цього року, обговорювали не тільки і не стільки свої суто внутріпартійні проблеми в рамках ЄС.

Більше того, як свідчить порядок денний та відповідні резолюції, учасники Конгресу були свідомі, занепокоєні загальноєвропейськими викликами.

Через їх призму вони розглядали можливості забезпечення сталого розвитку та соціального зростання, реформ фінансового ринку, боротьби зі змінами клімату, збереження і розвитку соціальних надбань, забезпечення безпеки щодо викликів в умовах глобалізації.

Серед важливого - гендерне питання.

Всі названі пункти розглядалися і як бачення сучасних проблем, їх можливе вирішення, і, не в останню чергу, повернення довіри європейців до соціалістичних, соціал-демократичних, прогресивних партій, яка похитнулась, виходячи з результатів виборів 2009 року до Європарламенту.

Наведемо деякі приклади щодо бачення проблем соціалістами та їх підходи до вирішення тих проблем. Одним із шляхів відновлення активності на ринку праці (для соціалістів - це головне) вони вбачають в поєднанні зусиль всіх країн - членів ЄС - у наданні цьому процесу регулювання через економічні стимули, прозору і транспарентну конкуренцію.

На Конгресі на разі зазначалося, що такий підхід є відмінним від політики "лібералів і консерваторів", які схильні більше покладатися на "невидиму руку" ринку.

Цікавим є і бачення щодо теми боротьби зі змінами клімату. Її вирішення соціалісти поєднують з економічною і соціальною складовими, де сам процес у позитивному плані розглядається як важіль для "нового сталого зростання".

В якості пропозиції на Конгресі запропонували внести суттєві зміни до Євробюджету - збільшити його видатки на зменшення викидів сполук вуглецю до атмосфери.

Виказуючи занепокоєння щодо зростання безробіття у кризові часи, соціалісти, як один із шляхів пропонують укласти "Європейський пакт щодо заробітної плати", який міг би гарантувати рівну зарплатню за рівну працю та встановлення "достойного мінімуму" заробітної плати.

Багато було дискусій щодо кризи, яка, на думку соціалістів, поки що не здає своїх позицій та завдає руйнації у всіх сферах суспільного життя.

Але не будемо створювати якихось підозр у читача щодо ідеологічної складової наших міркувань. Він може сам визначитись, згідно своїх уподобань, що є прийнятним і цікавим для України у матеріалах Конгресу.

В той же час зазначимо, що доля європрагнень України цілком залежить і від голосу євросоціалістів. Він же, той голос, в свою чергу, залежить і від існування ідеї соціальної справедливості в українському суспільстві та його політикуму і від того, хто є носієм і провідником тих ідей.

Щодо інтересу до України з боку європейських соціалістів, у нас поки що нема чим похвалитися. Їх навіть не вразили загравання щодо ідей соціальної справедливості майже всіх кандидатів в українські президенти на виборах 2010 року.

Надто цинічно це виглядає з боку "новоукраїнців", які раптом вирішили поділитися з народом...за рахунок бюджету. Тобто за рахунок народу.

Щодо Соціалістичної партії України, то їхніх представників навіть не було на Конгресі. Нагадаємо, що свого часу Європейські соціалісти співпрацювали з СПУ і покладали на цю партію певні надії. Але після провалу, і не тільки на виборах до Верховної Ради у 2007 році, ці надії трансформувалися в очікування, тепер вже більш обережного пошуку більш надійних партнерів.

Що, як зазначалося у приватних бесідах, потребує часу.

Відносно підтримки наших європрагнень з боку інших політичних сил, представлених у Європарламенті, то й тут як бачимо на прикладі метушні представників "Батьківщини" та "Нашої України" навколо конгресу ЄНП, є більше бажаного, ніж реального.

Адже і там, не дивлячись на ідеологічні розбіжності з соціалістами, дотримуються загальноєвропейських цінностей - демократія, захист прав людини та верховенство права. З цим у наших народників теж сутужно.

Віталій Шибко, для УП