Конвейер террора. Как Россия применяет в Украине тактику двойных ударов
Пожежна машина стоїть посеред перехрестя. Мотор гуде. Проблискові маячки сигналізують синім: тут сталася біда. Де саме – можна зрозуміти за ще порожнім пожежним рукавом, який змією в'ється по землі та зникає за п'ятиповерховою хрущовкою.
7 серпня 2023 року, Покровськ. Кілька хвилин тому російська ракета влучила в житловий будинок на вулиці Центральній, що, як випливає з її назви, розташована просто в центрі міста. Ракета пробила два поверхи.
– Постраждалих поки не видно, – каже місцевий поліцейський, увімкнувши нагрудну камеру. Крізь її об'єктив і спостерігатимемо за подальшою ситуацією.
Не лише постраждалих, а й звичайних цивільних тут небагато. Натомість прибули кілька десятків рятувальників ДСНС і працівників поліції.
Переступаючи через каміння та шматки труб, поліцейський крокує вздовж пожежного рукава. Минає карету швидкої й дізнається, що є щонайменше одна постраждала, яку поки не встигли забрати лікарі. Він прямує до неї через дитячий майданчик, де яскраво-помаранчеві гойдалки контрастують із сірістю навколишніх будинків. Тільки тепер майданчик усіяний цеглою, ніби шрапнеллю.
Похилого віку жінка лежить на тканинних ношах, над нею схилилися кілька чоловіків. Поліцейський передає їм бинт та джгут зі свого рюкзака. Кров зупинили, чоловіки піднімають краї нош і несуть поранену до машини.
Це чорний позашляховик на поліцейських номерах. Поліцейський опускає заднє сидіння, щоб у забитому різним мотлохом багажнику стало більше місця для пораненої. Спільними зусиллями її втискають в автівку.
На пасажирське сидіння поліцейський садить ще одного пораненого – той ходив вулицею в самих лише сімейних трусах, руки й ноги в порізах. Зрештою працівник поліції захлопує всі двері, заводить мотор.
– С*ка! – з відчаєм вигукує поранений.
За мить стає зрозуміло – чому. Нагрудна камера поліцейського фіксує різкий гул, а далі – яскравий спалах світла й вибух.
Уламки скла кружляють у салоні машини, наче сніжинки під ліхтарем. Лобове скло вкрите тисячею тріщин.
Поліцейський стартує так швидко, як може. Його рука в крові, на кермі залишаються густі темні смуги – схоже, венозна кровотеча.
До лікарні він доїде за три з половиною хвилини. Приймальне відділення вже буде заповнене пораненими від першого ракетного удару. Незабаром з'являться й жертви другого – і їх буде більше.
Перша ракета того дня вбила двох працівників ресторану: кухарку та менеджера. Від другої, окрім трьох цивільних, загинув сержант Військової служби правопорядку, двоє працівників ДСНС і працівник газової служби.
Запуск "Іскандерів" по центру Покровська в серпні 2023 року класифікують як подвійний удар.
Так називають атаки, коли за короткий час після першого удару слідує вторинний. І націлений він на рятувальників, медиків та інших цивільних осіб, які прийшли на допомогу постраждалим.
Громадська організація Truth Hounds, яка спеціалізується на документуванні та розслідуванні міжнародних злочинів і серйозних порушень прав людини в Східній Європі, на Кавказі та в Центральній Азії, дослідила тактику подвійних російських ударів в Україні.
Виявилося, що росіяни опрацьовували її ще в Сирії, а в Україні збільшують їхню кількість за експонентою.
Після яких змін у Росії стали частіше вдаватися до тактики подвійних ударів по цивільних об'єктах в Україні? Як із подібним викликом намагалися впоратися рятувальники в Сирії? Та чому їх стає все більше? Про це – в матеріалі "Української правди".
Чекаючи на другий удар
53-річний Володимир Нікулін багато що бачив у своєму житті.
Бачив бандитизм у Донецьку, де жив до 2014 року. Бачив руйнування Росією Маріуполя, в якому він працював наступні 10 років. Під час відомої на весь світ атаки росіян на пологовий будинок у березні 2022-го познайомився з репортером Мстиславом Черновим і потім вивозив журналістську групу з обложеного міста.
За 32 роки роботи в міліції, а потім у поліції, життя поставало перед Нікуліним у найрізноманітніших його проявах. Але ту подвійну атаку на Покровськ він не забуде, навіть якщо з пам'яті вивітриться все інше.
Того вечора, в понеділок, він завершив роботу і сідав у машину, коли почув звук, такий для нього знайомий ще з часів обстрілів Маріуполя – то летіла ракета. Далі відбувся вибух, і над містом здійнявся тонкий струмок чорного диму. Саме на нього і орієнтувався Нікулін, коли завів мотор і помчав у центр, до місця удару.
Дістався за п'ять хвилин. Залишив автівку і побіг до епіцентру вибуху – там вже було чимало його колег із Главка.
– Я бачив людей, які помирали на моїх очах, – згадує Нікулін. – Перша ракета влучила в житловий будинок, і його фрагменти впали на людей, які знаходились біля нього.
В Покровську було кафе "Корлеоне", і керуючий цього закладу був поруч із будинком. Великі шматки цегли впали на нього з п'ятого поверху. Працівник кафе намагався зняти велику цеглу з його грудей. Але я розумів, що людина помирає – він вже був в агонії. Поліцейський бачить за своє життя, за свою службу дуже багато, але коли людина на очах гине…
Проте Нікулін приїхав не спостерігати. Треба було відправляти людей до лікарень, перев'язувати поранених, відганяти з місця трагедії мешканців сусідніх будинків.
Те, що може відбутися другий удар, Володимир добре розумів. А втім, єдине, що він міг робити з цим знанням – просто намагатися діяти швидше.
Останнім, кому він встиг допомогти, був контужений цивільний. Нікулін передав його колегам і за кілька секунд знов почув свист – ніби від шини автівки, що мчить на високій швидкості. Ракета!
Володимир спробував зробити взаємовиключне – одночасно бігти й упасти. Пролунав вибух.
Усе навколо огорнуло чорною імлою – настільки густим був пил від цегли й бетону. Поранений Нікулін підвівся й, попри майже нульову видимість, зумів дійти до сусідньої вулиці. Там він зустрів колегу на автівці й так дістався до приймального відділення.
Одну з двох великих шрапнелей, які лікарі витягли з нього, він залишив собі. Своє поранення (в спину) Володимир називає символічним, вважаючи, що друга ракета була ударом у спину рятувальникам.
– Подвійні удари потрібні росіянам, по-перше, щоб приховати наслідки першого удару, – розмірковує Володимир Нікулін. – По-друге, поліцейські сили та сили ДСНС мають дуже велике значення для життя міста, і коли по них завдають удари, місто залишається без допомоги. До того ж знищується техніка, яка потрібна для рятування цивільних.
Третій фактор – це залякування населення. Бо якщо населення думає, що після першого удару їм ніхто не допоможе – це дуже вагомий фактор.
Сирійській досвід "Білих шоломів"
Подвійні удари – стратегія не нова для війн у 21 столітті. Так, наприклад, вони стали розповсюдженою практикою під час громадянської війни в Сирії. За вісім років, з 2013-го по 2021-й, Сирійський центр правосуддя та підзвітності нарахував 58 випадків подвійних ударів.
У доповіді цієї правозахисної організації вказано, що їхня кількість та інтенсивність значно зросла після вступу Росії в конфлікт у 2015 році.
В 2014-му в Сирії утворилася неурядова організація "Білі шоломи", волонтери якої нерідко були першими рятувальниками, що з'являлись у місцях влучень. За цей час внаслідок воєнних атак, переважно з боку режиму Асада та Росії, загинули 238 волонтерів "Білих шоломів". Причина такої значної кількості – у застосуванні тактики подвійних ударів.
– Коли відбувається бомбардування, на місце події прибуває група першого реагування, що складається з 2–4 добре підготовлених рятувальників, – менеджер зі збору доказів та архівування в "Білих шоломах" Абдулрахман Альмавас розповідає УП, як волонтери навчилися працювати в умовах подвійних ударів.
– Вони використовують пікап 4x4 або легкий транспортний засіб. Ці рятувальники мають навички міського пошуку й порятунку (Urban Search and Rescue), гасіння пожеж і надання першої допомоги. Їхні основні завдання – оцінити масштаби руйнувань і надати невідкладну допомогу постраждалим.
Одночасно вони підтримують зв'язок із рештою команди через рації, щоб передати інформацію про ситуацію та визначити, які транспортні засоби чи обладнання потрібні. Наприклад, пожежні машини, водовози, швидкі або легке й важке обладнання для пошуку та порятунку. Вони також вирішують, чи потрібна додаткова підтримка з найближчого центру.
Поки перша група оцінює масштаби робіт, спостерігачі фіксують, чи не чутно поблизу безпілотників чи літаків. І тільки якщо небо чисте, через певний проміжок часу на допомогу постраждалим вирушає друга група рятувальників.
Інженер-механік за освітою, Альмавас у "Білих шоломах" з моменту їхнього заснування. За його словами, за 10 років організація врятувала орієнтовно 128 тисяч життів.
Подвійні удари РФ в Україні
"Білі шоломи" в цьому матеріалі згадані не просто так. Ця організація співпрацювала з дослідниками Truth Hounds, які поставили собі за мету проаналізувати тактику, за якою Росія завдає подвійних ударів під час війни проти України.
Їхнє дослідження охоплює період з лютого 2022 року по 31 серпня 2024 року. За цей час Truth Hounds верифікували 36 випадків подібних ударів в Україні.
Перший підтверджений подвійний ракетний удар було здійснено 1 березня 2022 року по Харківській обласній державній адміністрації. Перша ракета впала на площу перед будівлею о 8:01 ранку, за нею була друга – вона влучила в дах 12 хвилин по тому. Тоді, за офіційними даними, внаслідок атаки загинули 44 людини.
За даними Truth Hounds, у 2022 році Росія здійснила щонайменше 6 подвійних ударів по військовій та цивільній інфраструктурі в Харківській, Запорізькій, Донецькій та Вінницькій областях. Для атак використовувались ракети, артилерія та безпілотники типу "Шахед".
У 2023 році таких ударів було щонайменше 10, а в 2024 році їхня частота та географія застосування помітно зросла. З початку року до 31 серпня команді вдалося верифікувати щонайменше 20 подібних ударів.
У своїй методології дослідники передусім брали до уваги два критерії: точне визначення місць обох ударів та інтервал не менше ніж 5 хвилин між первинним і вторинним ударами по одній і тій самій території.
– Важливою ознакою для верифікації було прибуття на місце рятувальних груп, – пояснює УП керівник департаменту досліджень Truth Hounds Роман Коваль.
У своїй роботі команда використовувала щоденний моніторинг відкритих джерел та фіксувала інциденти, які мали ознаки подвійних ударів. Після цього дослідники верифіковували випадки, вивчаючи усі обставини, зокрема з виїздом на місце подій.
За словами Коваля, ще одним із факторів, на який зважали у Truth Hounds, стала реакція в самій РФ. Тривалий час росіяни ніяк не комунікували подвійні удари, не уточнюючи способів здійснення атаки. Однак, починаючи з 2024 року, фіксується збільшення кількості випадків, коли їхні відомі "військові кореспонденти" через свої телеграм-канали все частіше говорять про характер атак.
– У них є найвідоміший військовий телеграм-канал "Рибарь", який в одному зі своїх випусків, коментуючи одну з атак нафтобази на Вінниччині, проговорив, що тепер російські Збройні сили прораховують час прибуття рятувальників на місце події і з розрахунку на цей час наносять другий удар. І він сказав, що "про таке раніше могли тільки мріяти", – розповідає Коваль.
Ще один популярний російський тг-канал "Военный осведомитель" 13 липня 2024 року повідомив про удар по населеному пункту Буди на Харківщині, внаслідок якого загинув начальник Харківського районного відділу ДСНС у Харківській області та співробітники поліції.
"Після того, як противник приступив до ліквідації наслідків, було завдано повторного удару по співробітниках українського МВС та ДСНС", – зазначалось у пості.
На фактичному визнанні удару по цивільних автори каналу не зупинились, додавши, що цей інцидент є "не першим випадком, який демонструє ефективність подвійних ударів по місцях ліквідації наслідків від первинних "прильотів".
– Для них це є показником "ефективності", що багато про що говорить. Вони вважають вбивство рятувальників чи поліцейських рівнозначним вбивству військових, хоча з точки зору міжнародного права і рятувальники, і поліцейські є захищеними цивільними, – підкреслює Коваль.
Однією з найбільш вразливих категорій цивільних з точки зору міжнародного права поруч із місцевими мешканцями та поліцейськими є співробітники ДСНС. У розмові з УП очільниця пресслужби ДСНС Світлана Водолага повідомила, що за період повномасштабного вторгнення РФ загинуло 99 рятувальників, а орієнтовно 400 було поранено.
Зокрема, внаслідок подвійних ударів у 2022 році загинуло 10 рятувальників, у 2023 році – 15, з початку 2024 року – 9.
– Цього року кількість загиблих менша не тому, що Росія завдає менше подвійних ударів, навпаки – їхня кількість значно збільшилася. Просто ми використовуємо інші безпекові протоколи, – пояснює УП Водолага.
За її словами, характер російських подвійних ударів став значно жорстокішим і цілеспрямованішим.
– Наприклад, йде ліквідація пожежі. Вони за допомогою дронів вираховують керівника гасіння і повторним ударом намагаються його виловити, – розповідає речниця ДСНС.
Вона підкреслює, що тенденція до збільшення подвійних ударів наприкінці 2024 року стає все виразнішою. Як приклад Водолага наводить останній комбінований масований удар ракетами й безпілотниками, який здійснила Росія 28 листопада. За даними ДСНС, до 80% об'єктів, які були цілями РФ у цей день, застосовувались подвійні удари.
Конкретні винуватці та інструменти
Для подвійних атак в Україні РФ використовує широкий спектр зброї. Серед задокументованих Truth Hounds типів озброєння: крилаті "Калібри", крилаті та балістичні "Іскандери", снаряди артилерійських систем, РСЗВ та безпілотники типу "Шахед" і FPV, ракети зенітно-ракетних комплексів С-300 та касетні боєприпаси.
Мають подвійні удари і конкретних винуватців. Зокрема, у Truth Hounds помітили, що збільшення кількості подвійних ударів збігається з призначенням нового командувача російських ракетних військ і артилерії Сухопутних військ Росії. У листопаді 2023 року ним став генерал-лейтенант Дмитро Кліменко.
Його військовий досвід налічує участь у першій та другій чеченських війнах, а в 2002 році йому було присвоєно звання героя Росії. Кліменко, зокрема, причетний до артилерійського обстрілу Маріуполя в січні 2015 року, в результаті якого загинуло 29 осіб.
– Він також був командувачем ракетних військ та артилерії в угрупованні "Євфрат", яке діяло в Сирії, – уточнює Коваль.
Читайте також: Трагедія Східного. "Якщо Путін особисто розстріляє їх з танка, вони придумають тисячу варіантів, чому це був не він"
Збільшення подвійних ударів також пов'язують зі змінами в Головному ракетно-артилерійському управлінні Міністерства оборони РФ (ГРАУ). У січні 2024 року новим начальником був призначений генерал-майор Олексій Волков.
Зокрема, він був помічений у складі російської делегації на чолі з міністром оборони РФ під час нещодавнього візиту в КНДР. Вочевидь, на зустрічі в Пхеньяні йшлося про передачу Москві нових північнокорейських балістичних ракет, які використовуються для ударів по Україні.
Варто підкреслити, що коли йдеться, наприклад, про запуски крилатих ракет "Іскандер-К", то з кінця 2022 року рішення про їх застосування ухвалюється винятково штабом Об'єднаного угруповання російських військ в Україні. До нього входять угруповання військ "Запад", "Центр", "Юґ", "Восток" і "Днєпр", які діють на території України.
Командувачем Об'єднаного угруповання російських військ в Україні є генерал армії РФ Валерій Гєрасімов.
***
Попри наведену статистику в звіті, експерт Truth Hounds Роман Коваль зазначає, що не всі удари, які були досліджені організацією, до нього потрапили. Причина – брак документальної інформації, особливо в період 2022–2023 років. За його словами, станом на зараз, приблизно 70 випадків, які дослідники не змогли верифікувати, також мають більшість ознак подвійних ударів.
Своєю спільною роботою Truth Hounds та "Білі Шоломи" хочуть, з одного боку, привернути увагу міжнародної спільноти до дій РФ, а з іншого – спонукати українські правоохоронні органи ретельно документувати злочини.
Організації підкреслюють, що приклад аналогічних дій Росії в Сирії та Україні демонструє, що безкарність за міжнародні злочини сприяє тому, що вони повторюються. Тож цивільні особи наражаються на дедалі більшу небезпеку.
Повний текст дослідження про подвійні удари читайте тут
Євген Будерацький, Рустем Халілов, УП
