Форпост Днепр. Чем живет и как воюет волонтерский и медицинский хаб Украины

Субота. 12 година дня. Біля невеличкої будівлі, схожої на закинуте складське приміщення, курять та щось активно обговорюють кілька чоловіків. 

– Ви проходьте, проходьте, там нічого страшного усередині немає, навпаки все набагато-набагато цікавіше, – жартують і привітно звертаються вони до нашої сором'язливої знімальної групи. 

Ми не очікуємо побачити за занедбаними, вицвілими дверима щось незвичне та цікаве. Але вже за кілька секунд розуміємо, що помилилися. 

У напівпідвальному, з поганим освітленням приміщенні на 50 квадратних метрів, кипить робота. Кілька десятків волонтерів ініціативи "Вузлик допомоги", які незрозуміло як вмістилися в цю компактну будівлю, плетуть маскувальні сітки для українських військових.

– До нас у гості приїхала "Українська правда", – звертається до волонтерів координаторка ініціативи Анастасія Чугунова.

У цей момент строката компанія, що складається з літніх жінок, студентів, чоловіків і дітей, на секунду вибухає оплесками і знову повертається до рутини.

– Працюємо майже з першого дня війни. Сплели за цей час 4000 сіток для різних наших бригад. Це, звичайно, крапля в морі, – ділиться Анастасія.

Вона, як і більшість волонтерів ініціативи, переселенка. 

За кілька десятків метрів від штабу "Вузлику допомоги" розташований офіс іншої волонтерської організації "Швейна рота".

Уже понад 2,5 року кілька сотень волонтерів ініціативи створюють адаптивний одяг для поранених українських військових.

– Я і раніше, коли волонтерила у військових госпіталях, бачила, що наші хлопці іноді лежать без нічого в лікарнях, так виникла ідея створювати для них спеціальний одяг на липучках, – розповідає співзасновниця організації Марина Пальченко. 

– А тепер "Швейна рота" допомагає сотням жінок відчути свою корисність, проявити турботу та вдячність до тих, кому вони дійсно потрібні, – додає вона.

За кілька годин після нашої зустрічі з Мариною ми відвідуємо міську лікарню № 16, де кілька десятків українських військових проходять лікування. І добре розуміємо, що вона мала на увазі. 

Палат для всіх пацієнтів лікарні бракує, тому кілька ліжок поставили просто в коридорі. Більшість поранених, яких ми зустріли того дня в шпиталі, евакуювали зі стабілізаційних пунктів на Покровському напрямку, де зараз точаться найзапекліші бої. 

– Нам у відділенні не вистачає рук і нових кадрів. Мало бажаючих іти працювати в бюджетну лікарню на такі заробітні плати. А допомога, самі бачите, потрібна, – скаржиться лікар-ортопед Василь Макаров.

У Дніпрі близькість до війни відчувається всюди – в кількості військових на вулицях та пікапів на дорогах міста, в лікарнях, де допомагають відновлюватися після поранень українським захисникам, навіть у церкві, де в суботу вранці проходить служба в пам'ять про загиблих бійців. 

Як і чим живе логістичний, гуманітарний та медичний хаб України форпост Дніпро на третьому році війни – дивіться в цьому репортажі. 

"Українська правда" розповідає про місто зі слів його активних мешканців, волонтерів, бізнесменів і мера Бориса Філатова. 

Текст: Севгіль Мусаєва

Відео: Андрій Ігнатенко, Богдан Кутєпов, Алекс Клімов, Андрій Ковш