Как сбить все "Орланы" и другие "Залы": украинские дроны-перехватчики
Як еволюціонували російські дрони-розвідники?
Яку небезпеку вони несуть для України?
Чому західні санкції не змогли знищити технологічне виробництво в Росії?
Який новий і ефективний метод боротьби з ворожими крилами-розвідниками вигадали в ЗСУ?
Про все це – в новому випуску подкасту "Української правди" про зброю OборонCast.
Для тих, хто надає перевагу читанню, а не перегляду відео, нижче – короткий виклад основних тем випуску.
Війна дронів
Нинішня війна – це війна роботів, зокрема і в небі. Про такі російські дрони, як "Орлан", "Зала", "Суперкам" багато хто чув. Вони стали великою проблемою для українських сил. Особливо останніми місяцями.
Концерн "Калашников" та інші російські підприємства, які виробляють ці дрони, сильно розігнали виробництво навіть в умовах санкцій.
Тому зараз, якщо відкрити систему ситуаційної обізнаності "Дельта", то там постійно фіксується політ російських дронів. Військові можуть засікти ці дрони, але не завжди можуть їх збити. Просто не вистачає ППО на всіх.
Іноді це призводить до таких трагічних випадків, як, наприклад, з аеродромом у Миргороді та втратою там бортів і людей.
Найпопулярніший російський дрон, який використовується для таких атак, це "Орлан-10". У квітні 2022-го в українських соцмережах сміялися з нього, коли виявилося, що там замість військової стоїть звичайна цивільна камера Canon, а замість паливного бака – пляшка.
В Збройних сил України на той момент техніка виглядала краще.
Чому санкції не працюють
Однак зброя росіян еволюціонує. Цей процес мали зупинити санкції Заходу. Проте росіяни досі збирають безпілотники, які на 80% складаються із західних компонентів.
Наприклад, компанія ZALA, яка робить однойменний безпілотник і "Ланцети", це по суті імпортні верстати, переважно японські, корейські, китайські та німецькі. Плюс – дрони складають здебільшого з іноземних, в тому числі американських, компонентів.
Щоб зрозуміти, чому так відбувається, можна подивитись на сусідні з Росією країни. Наприклад, Киргизстан. Експорт з Німеччини в Киргизстан критичних запчастин та обладнання після запровадження антиросійських санкцій зріс на 5 тисяч відсотків. І або ми спостерігаємо якесь нереальне економічне диво, або ці компоненти і версати постачають для Росії.
Роль розвіддронів
Розвідувальні дрони, по суті, закрили для росіян важливу нішу на полі бою.
У них є традиційні засоби радіоелектронної та радіотехнічної розвідки далекого радіусу дії, які використовуються із землі. Також Росія має власні складні супутникові системи, які забезпечують стратегічну розвідку з космосу.
Але оперативну обізнаність на полі бою виконують для армії окупанта якраз розвідувальні дрони Orlan-10 та інші.
Як розповідають українські військові, за останній час росіяни навчилися прив'язувати свої дрони напряму до систем ураження. Тому час між прильотом дрона і прильотом наведеної ним ракети дуже скоротився. Це можуть бути 15–20 хвилин.
Тому протидія таким засобам розвідки є однією з ключових задач на цьому етапі війни.
Нова ідея: як у ЗСУ збивають розвіддрони
"Орлани" та інші розвідники – це пріоритетна ціль, але в умовах дефіциту традиційних засобів ППО Україна не мала ефективного масового варіанту, як протидіяти такій зброї.
Американці, наприклад, намагаються вирішити схожу проблему шляхом створення складних лазерних систем ураження дронів. Вони коштують мільярди доларів і з'являться нескоро, тому для України це не може бути рішенням.
У такій масовій війні, як нинішня, засіб протидії розвідникам має бути дешевшим за них, швидким у виготовленні та доступним до застосування по всій лінії фронту без додаткової складної системи навчання екіпажів.
І зараз виробники і військові винайшли технологію, яка коштує в рази дешевше, ніж класичні системи ППО, і яка показує досить хороші результати.
Йдеться про великі FPV-дрони, які кастомізують, в яких покращують технічні характеристики, і вони використовуються для того, щоб збивати російсьіі розвідувальні системи.
Рішення від Міноборони щодо централізованої закупівлі таких систем ще немає. Але вже є багато зборів у різних фондів і окремих волонтерів на подібні перехоплювачі, які вразили сотні російських крил.
Найбільш комплексним підходом є бачення "Повернись живим" і їхнього проєкту "Дронопад", в рамках якого не просто закуповують дрони, а створюють замкнену інфраструктуру їхнього застосування.
Там важливо все: починаючи від хорошого авто для команди, яка висувається в район, де виявляють російський безпілотник, закінчуючи швидкою якісною взаємодією з іншими підрозділами.
ЗСУ нещодавно закупило партію новітніх ізраїльських РЛС, які здатні виявляти, супроводжувати і забезпечувати збиття російських розвіддронів. Але їх здебільшого отримали розвідувальні підрозділи. А ті частини, які займаються власне збиттям, у багатьох випадках таких РЛС не мають.
Тому перша проблема – створення швидких каналів комунікації і ефективної взаємодії підрозділів.
Друга проблема – створення модифікованого FPV, який мусить бути відчутно більший, мати потужніші мотори, інші гвинти тощо. Він має набирати відчутну висоту і розвивати досить велику швидкість, бо розвідувальники літають і по 120–130 км/год.
Перехоплювачу потрібна потужніша батарея і велика маневреність, щоб могти наздогнати російське крило і примудритись його знищити. Це маленький об'єкт в небі – людина в FPV-окулярах сама може не побачити його.
Для такої місії потрібні великі екрани та додаткова людина, коригувальник, який допомагає відстежувати об'єкт.
Бо це насправді така собі Формула-1 на ураження розвідників в небі маленькими дронами.
Але якщо скласти всю цю інфраструктуру і дуже швидко її наростити, то це дасть можливість у короткий термін погасити російські розвідувальні дрони і повністю змінити характер війни.
Роман Романюк, Богдан Мірошниченко, УП
